16 вересня виповнюється 22 роки від дня, коли зник відомий журналіст і засновник інтернет-видання "Українська правда" Георгій Гонгадзе.
У листопаді того ж року в лісі у Київській області був виявлений обезголовлений труп, який, за висновками експертів, міг належати журналістові. У 2009 році у Київській області знайдені останки черепа, які за заявою Генпрокуратури, належать Гонгадзе, інформує UAINFO.org з посиланням на НВ.
Вбивство Гонгадзе на початку 2000-х під час правління президента Леоніда Кучми, якого журналіст активно критикував, викликало широкий резонанс в Україні та за кордоном.
За найпоширенішою версією, до захоплення та вбивства журналіста причетні високопосадовці, наближені безпосередньо до Леоніда Кучми. Слідство досі не дало відповіді на питання, чи віддавав особисто Кучма накази про викрадення Гонгадзе.
Читайте також: "Є дні, які пам'ятаєш по хвилинах", – Мирослава Гонгадзе про день, коли зник Георгій
Троє колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС: Валерій Костенко, Микола Протасов та Олександр Попович — були звинувачені у вбивстві Гонгадзе у березні 2005 року, четвертий — Олексій Пукач — у липні 2009 року. У березні 2008 року суд засудив Протасова до 13 років позбавлення волі, а Костенка і Поповича — до 12. Печерський районний суд Києва 29 січня 2013 року визнав Пукача винним у вбивстві Гонгадзе і засудив його до довічного позбавлення волі. 2 липня 2021 року Пукач програв апеляцію — довічний вирок залишився в силі.
НВ зібрав 10 важливих цитат Георгія Гонгадзе:
1. Я, мабуть, не є великим авторитетом, але, принаймні, я хотів би, щоб мою точку зору почули всі, хто сьогодні розмірковує над своєю долею і долею своєї держави.
2. Ти робиш добру справу, а у твоїй рідній країні тебе або в найкращому випадку не помічають, або лають. Так було і в «совку», коли робота ростроповичів і солженіциних оцінювалася за «бугром».
3. Корупція завжди є і була в усіх державах незалежно від устрою: демократичного, тоталітарного чи будь-якого іншого… Цього процесу не можна позбутися, він є в Америці, є у будь-якій іншій демократичній країні. Але ми повинні зробити все, щоб ці рамки були максимально вузькими.
4. Я ніколи не боявся труднощів у цьому житті, але буває втома. Я хотів би сказати, що я не хочу більше боятися, не хочу, щоб у цій державі думали так, як я думаю зараз.
5. Я дійсно хочу, щоб ми перестали поділятися на червоних і жовто-синіх. Ми всі українці. У нас є Чорнобиль, у нас є багато проблем, які треба вирішувати. Режиму дуже вигідно, щоб ми ділили все на лівих і правих. Ми всі українці. Я — грузин, але, якщо потрібно, я віддам життя за цю державу.
6. Я хочу жити вільно, не ховатися, хочу платити податки, хочу, щоб мене не обдирали, хочу, щоб мене поважали. Сьогоднішня влада цього не робить, і я вважаю, що саме тому її треба змінити.
7. Ми повинні змінити нинішній стан речей. Так далі не можна, адже сьогодні я думаю не лише про себе, Бог зі мною. Я готовий був покласти на вівтар незалежності свою молодість і навіть життя.
8. Якщо народ дозволяє бути політику слабким безвольним алкоголіком, то він буде таким. Ми допустили те, що Кучма перетворився на ходячий муляж президента. Якби ми обурилися хоч якось три роки тому, все було б по-іншому. Але ми терпляче мовчали.
9. Є спільні цінності, які треба відстоювати, цінності життя і смерті. Рано чи пізно настане час, і ми підемо з цього життя, і вже на наших могилах буде написано «він був комуністом» або «був він націоналістом»… Буде просто прізвище. А залишаться наші діти, наші нащадки, які будуть ходити біля наших плит на цвинтарі, дивитися і згадувати: «Чи були ці люди, які жили до нас, тими, за кого вони себе видавали? Чи зробили вони все, щоб вони жили щасливо?».
10. На дні немає ніякої перспективи, і сьогодні я закликаю всіх затикати своїми задами діри в нашому кораблі! І це єдиний спосіб врятувати цю державу — прийти на вибори і проголосувати. Це єдиний сьогодні шанс змінити життя.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
