Москва і Мінськ домовилися про розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі. Путін стверджує, що розмістить зброю, не порушуючи зобов'язань Договору про СНО. Причиною такого кроку стала нібито заява Великої Британії про постачання Україні боєприпасів зі збідненим ураном, хоча це аж ніяк не підпадає під якийсь вид ядерної зброї. У Москві це добре знають, але озпрочали кампанію з дезінформації. Путін заявив, що Білорусь (за фразеологією Кремля Лукашенко – це Білорусь) давно прагне розмістити російську ядерну зброю на своїй території. Тож Москва "робить те, що Сполучені Штати робили протягом десяти років. У них є союзники в певних країнах, і їхні носії навчені, їхні екіпажі навчені. І ми будемо робити те саме", – сказав глава Кремля. Росія вже розмістила в Білорусі 10 винищувачів, здатних нести тактичну ядерну зброю, пише у своєму блозі історик Олександр Левченко, інформує UAINFO.org.
Тактична ядерна зброя, яку іноді називають нестратегічною ядерною зброєю, призначена для використання на полі бою для протидії переважаючим звичайним силам, таким як великі формування піхоти та бронетехніки. Вона призначена для знищення цілей противника в певній місцевості без розповсюдження масивного радіоактивного зараження. Тактична ядерна зброя може мати потужність одну кілотонну або менше. Найбільша боєголовка може досягати до 100 кілотонн. Стратегічна ядерна зброя більша (до 1000 кілотонн) і запускається з більшої відстані. Для порівняння, атомна бомба, яку США скинули на Хіросіму в 1945 році, мала потужність 15 кілотонн.
Системи доставки тактичної ядерної зброї також мають менший радіус дії, як правило, менше 500 кілометрів порівняно зі стратегічною ядерною зброєю, яка зазвичай призначена для трансконтинентальної доставки. Оскільки вибухова потужність ядерної зброї малої потужності не набагато більша, ніж потужніша звичайна зброя, армія США зменшила свою залежність від неї. Більшість запасів, що залишилися, близько 150 гравітаційних бомб B61, розміщені в Європі. Великобританія і Франція повністю ліквідували свої тактичні запаси. Пакистан, Китай, Індія, Ізраїль і Північна Корея мають кілька видів тактичної ядерної зброї. Росія зберегла більше тактичної ядерної зброї, за оцінками, близько 2000 боєголовок, і більше покладається на неї у своїй ядерній стратегії, головним чином через менш просунуті звичайні озброєння та їх можливості. Російська тактична ядерна зброя може бути розміщена на кораблях, літаках і наземних військах. Більшість з неї встановлено на ракетах класу "повітря-земля", балістичних ракетах малої дальності, гравітаційних і глибинних бомбах, що транспортуються тактичними бомбардувальниками середньої дальності, або на морських протикорабельних і проти підводних човнів торпедах.
Читайте також: Ердоган під час розмови закликав Путіна негайно закінчити війну в Україні
Росія оновила свої пускові системи, щоб вони могли нести як ядерні, так і звичайні ракети. Існує підвищене занепокоєння щодо цих систем подвійного призначення, оскільки Росія вже використовувала багато з цих ракетних систем малої дальності для бомбардування України. На відміну від стратегічної ядерної зброї, тактична зброя не орієнтована на взаємне знищення через удар по противнику чи ядерну парасольку стримування для захисту союзників. У той час як тактична ядерна зброя не включена в договори про контроль над озброєннями, зброя середньої дальності була включена у вже недіючий Договір про ліквідацію ядерних боєголовок середньої дальності (чинний з 1987 – 2018 р.), який зменшив кількість ядерної зброї в Європі.
Найбільший у світі запас ядерних боєголовок у Росії – 5977, у США – 5428. Китай має 350, Франція – 290, Велика Британія -225, Пакистан – 165, Індія – 160 та Ізраїль -90. Москва і Вашингтон можуть зруйнувати увесь світ і не один раз. Під час холодної війни арсенал Радянського Союзу досяг піку в близько 40 тисяч ядерних боєголовок, тоді як у США їх було близько 30 тисяч. Ключ, однак, полягає в способі доставки такої зброї – ракети, підводні човни та бомбардувальники. Росія має близько 400 ядерних міжконтинентальних балістичних ракет, які можуть нести до 1185 боєголовок. У РФ є 10 атомних підводних човнів, здатних нести 800 боєголовок. Москва також має від 60 до 70 ядерних бомбардувальників. Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році лише кілька країн випробовували ядерну зброю: США востаннє в 1992 році, Китай і Франція в 1996 році, Індія і Пакистан в 1998 році і Північна Корея в 2017 році. Радянський Союз зробив востаннє випробовування в 1990 році.
Читайте також: Глава МЗС Естонії: Якби пройшов трибунал над комунізмом, полковник КДБ не очолив би РФ
Згідно з російською ядерною доктриною, російський президент є особою, яка приймає остаточні рішення, коли йдеться про застосування російської ядерної зброї, як стратегічної, так і тактичної.
Так званий ядерний портфель "Чегет" (гора на Кавказі) завжди при президенті. Такі портфелі також є у міністра оборони Росії та начальника Генштабу. По суті, портфель – це інструмент зв’язку, який з’єднує президента з його вищим військовим керівництвом, а звідти – з ракетними військами через надсекретну електронну мережу управління, відому як "Казбек" (гора на Кавказі). "Казбек" підтримує іншу систему, відому як "Кавказ".
Росія призупинила участь в угоді про скорочення стратегічних ядерних озброєнь з США. Це остання з угод про обмеження ядерних озброєнь між Росією та США, яка була продовжена на п’ять років у 2021 році. Підписаний у 2010 році документ обмежував кожну сторону до 1550 ядерних боєголовок великої дальності, що є меншою кількістю, ніж за попереднім договором СНО. Також Путін заявив, що Росія готова відновити ядерні випробування.
Читайте також: Розміщення тактичної ядерної зброї Білорусі. Останній раунд підняття ставок від Путіна?
Хоча Міністерство оборони США заявило, що немає жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю після того, як Москва оголосила про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі, цей крок Кремля лише погіршує та загострює ситуацію. Україна передала всю свою тактичну ядерну зброю Російській Федерації ще в 1992 році за умови повної поваги до її державного суверенітету. Тепер і ці озброєння будуть розміщені в Білорусі та становитимуть небезпеку для України, на яку Путін пішов війною замість виконання своїх міжнародних зобов’язань за Будапештським меморандумом (1994 р.) і 200 двосторонніми угодами про поважання і захист її територіальної цілісності. Там, де Путін, там завжди присутні провокації та поширення Zла. Глава Кремля просто стає величезним тягарем для всієї міжнародної спільноти. Це почала вже розуміти навіть частина російської еліти.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
