Імовірно, відомий фальсифікатор різних документів історичних особистостей у такий спосіб заробляв, щоб у тому числі утримувати безліч своїх коханок.
Односторінковий рукопис італійського фізика, астронома та математика Галілео Галілея, який жив у XVI-XVII століттях, виявився фальшивкою. Документ майже 100 років зберігався в бібліотеці університету Мічігану (США) і вважався «одним з найбільших скарбів» вузу, проте, судячи з усього, його автор — відомий фальсифікатор першої половини XX століття італієць Тобія Нікотра, який встиг зробити близько шести сотень підробок, перш ніж його зловили, інформує UAINFO.org.
Читайте также: Как в Средние века в Болонье появились башни-небоскребы, которые стоят и по сей день. ФОТО
Згідно з описом на сайті університету, рукопис «відбиває поворотний момент у житті Галілея, який допоміг змінити наше розуміння Всесвіту». Лист, складений на основі цієї чернетки, відправлений 24 серпня 1609-го і зараз зберігається у Державному архіві у Венеції.
Влітку того року вчений отримав опис телескопа, який до цього створив голландський винахідник і оптик німецького походження Іоанн (Ханс) Ліпперсгей. Завдяки своїм знанням у галузі оптики, Галілей побудував власний телескоп — з опуклим об'єктивом і увігнутим окуляром. Конструкція складалася з кількох лінз, укладених у трубу зі свинцю, і давала приблизно триразове збільшення. У листі італійський учений пропонує дожу Венеції свій «оккіале».
У нижній частині документа показано, як Галілей використовував цей оптичний пристрій через кілька місяців. Вивчаючи небо протягом зимових вечорів у 1610 році, астроном помітив кілька яскравих об'єктів навколо гіганта Юпітера, які змінювали становище від ночі до ночі. На аркуші паперу, в правому нижньому кутку, він зобразив їхній рух, що спостерігається протягом одного тижня. Вчений зрозумів, що перед ним природні супутники цієї планети. Так він відкрив Іо, Європу, Ганімеда та Калісто, згодом названі Галілеєвими супутниками Юпітера. Ці спостереження підтвердили, що не всі астрономічні об'єкти обертаються виключно навколо Землі (Католицька церква засудила такі сміливі, на її думку, висновки).
Тобто верхня частина рукопису – це чернетка листа Галілея з описом нового телескопа, а нижня – нариси, що зображують становище найбільших супутників Юпітера. Проте розслідування, започатковане Ніком Уайлдінгом, істориком з Університету штату Джорджія (США), показало, що документ, який зберігається в Мічигані, — не те, чим здається. І не лише він.
Професор займається біографією Галілео Галілея і не вперше знаходить фальшиві документи, що приписувались італійському вченому: наприклад, раніше він з'ясував, що копія трактату Галілея 1610 року «Sidereus Nuncius» з декількома акварелями — теж підробка.
Читайте також: Тисячолітня держава. В Уельсі представили докази існування міфічного затонулого королівства
Вивчаючи опублікований на сайті бібліотеки рукопис, Уайлдінг усвідомив, що форми деяких літер та підбір слів здаються йому дивними. До того ж, хоча верхня і нижня частини нібито написані з різницею в кілька місяців, чорнило на диво схоже і має однаковий колір.
Історик вирішив докладніше проаналізувати документ та зрозуміти, звідки він спочатку взявся. Однак в італійських архівах записів про нього не було. Вперше рукопис з'являється на аукціоні в 1934 році: там його придбав один бізнесмен з Детройта, який заповідав реліквію університету Мічигану. Підприємець помер 1938-го, тоді рукопис і передали вишу.
Потім Уайлдінг написав представникам бібліотеки електронною поштою і запросив додаткові дані про походження рукопису, а також фотографію водяного знака на папері (коло з трилистою конюшиною та монограмою «AS/BMO»), за якою можна зрозуміти, коли її виготовили. Виявилося, папір датується не раніше XVIII століття.
З каталогу аукціону розслідувач дізнався, що справжність документа підтверджував архієпископ Пізи П'єтро Маффі, який помер у 1931 році: той порівняв почерк із двома автографами Галілея з власної колекції. Але ось невдача: їх кардиналу передав Тобія Нікотра — фальсифікатор, якого заарештували лише 1934-го в Мілані. Кажуть, на гроші від своєї «фабрики підробок» ділок винайняв у місті сім квартир для кожної коханки.
Уайлдінг знайшов ще одну аналогічну фальшивку, створену Нікотрою, — лист Галілея «неназваній високопоставленій особі», нібито датований 1607 роком. Він зберігався в бібліотеці Моргана в Нью-Йорку, причому на папері є трохи інший водяний знак, але з тією ж монограмою.
Читайте також: У Темні віки англійських знатних дам-християнок закопували прямо з ліжками
Професор встановив, що BMO є абревіатурою до назви італійського міста Бергамо. Потім він знайшов довідкову роботу під назвою «Стародавні паперові фабрики колишньої Австро-Угорської імперії та їхні водяні знаки» з інформацією про папір, на якому були написані документи і з Мічигану, і з Нью-Йорка.
Разом із кураторами відділів літературних та історичних рукописів обох бібліотек Уайлдінг дізнався: водяний знак на другому листі Галілея збігається із зазначеним у довіднику, а абревіатура BMO з'явилася приблизно до 1770 року. Отже, італійський учений епохи Відродження ніяк не міг використати цей папір.
Звичайно, виявлення підробок ніяк принципово не змінює відкриттів Галілея, які й так добре задокументовані. Але бібліотекам доведеться переглянути роль цих листів у колекціях. Ймовірно, у них знайдуться й інші сфальшовані манускрипти.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
