Уряд закладає в бюджет 2027 року нову програму компенсації воєнних збитків. Джерела фінансування не влаштовують Раду й бізнес
Уряд заклав у проєкт держбюджету на 2027 рік нову програму компенсації воєнних збитків бізнесу на 58,7 млрд гривень. У Мінекономіки розраховують, що вона допоможе залучити 2-4 млрд доларів донорських коштів і дасть підприємствам до 10 млн доларів на відновлення зруйнованих ракетами активів. Гроші мають надійти від підвищення ПДВ з 20% до 21%.
Звідки уряд планує взяти гроші на програму компенсації воєнних збитків, як саме має працювати механізм відшкодування, чому ініціатива опинилася під загрозою – читайте в статті РБК-Україна.
Головне:
- Уряд пропонує фонд на 58,7 млрд гривень для компенсації воєнних збитків бізнесу. Програма має запрацювати з січня 2027 року.
- Основне джерело коштів – підвищення ПДВ з 20% до 21%. Але відповідного законопроєкту поки немає.
- У парламенті та бізнесі немає згоди щодо фінансування. Частина підприємців підтримує модель із застереженнями, частина – виступає проти підвищення ПДВ.
- Мінекономіки пропонує модель First-loss: держава бере на себе перший шар збитків, а компенсація може сягати 10 млн доларів на компанію.
- Пропонуються й альтернативи, де держава покриває катастрофічні збитки, а більшу роль отримують страховики та перестраховики.
У проєкті бюджету на 2027 рік Кабінет міністрів пропонує Верховній Раді підвищити видатки Мінекономіки більш ніж удвічі – на 118% або 59,9 млрд гривень.
Переважно це заслуга нової програми "Підтримка суб’єктів господарювання". На неї закладено 58,7 млрд гривень для страхування бізнесу від воєнних ризиків.
Як пояснюється в аналізі проєкту бюджету від KSE Institute, за прогнозним курсом бюджету (47,1 гривень/долар) – це близько 1,2 млрд доларів.
Задум такий: держава бере на себе перший шар воєнних збитків підприємств, а фінансувати це має за рахунок підвищення стандартної ставки ПДВ на 1 в.п. – з 20% до 21%. Проте ставку в Податковому кодексі ще не змінено.
Із 131,3 млрд гривень додаткових надходжень від податкових заходів, які враховані в бюджеті, лише 14 млрд гривень спираються на вже ухвалене законодавство. Іще 117,3 млрд гривень, серед яких і 58,7 млрд гривень від ПДВ, потребують нових рішень парламенту, підрахували в KSE Institute. Відповідних законопроєктів для цього поки у Верховній Раді не зареєстровано.
Окремо Кабмін заклав ще один спецфонд, на 8,3 млрд гривень. Він призначений для захисту підприємств паливного сектору. Його мали б наповнити від підвищення акцизу на пальне.
Читайте також: Компенсація воєнних збитків бізнесу проходитиме по-новому
Мінекономіки хоче запустити програму страхування бізнесу від воєнних ризиків з 1 січня 2027 року. Але ставить умову.
"З точки зору timeline – хочемо запуститися максимально швидко. Тобто з 2027 року, якщо знайдемо джерела фінансування", – зазначав міністр економіки Олександр Кравченко під час закритої зустрічі з журналістами.
27 вересня в ефірі телемарафону прем’єр-міністр Сергій Корецький озвучив джерела наповнення Фонду компенсування. Від підвищення ПДВ планується отримати 1 млрд доларів, від міжнародних партнерів – 4 млрд доларів.
Перший збиток візьме держава
Формально мова йде не про класичне страхування, а про компенсацію першого збитку (First-loss). Саме так її описують і в міністерстві, і бізнес, який підтримує ідею. Проте в бюджеті програму названо страхуванням воєнних ризиків.
Вихідна точка – масштаб руйнувань. За оцінками Мінекономіки, щорічні збитки основних засобів бізнесу становлять 4-10 млрд доларів і більше. Водночас ємність усього страхового й перестрахового ринку сягає 1 млрд доларів. Орієнтовний дефіцит покриття складає 3-9 млрд доларів і більше.
Комерційний ринок, за словами Олександра Кравченко, працював здебільшого на перестрахуванні за кордоном, зокрема в Lloyd’s. Але це було дорого, а обсяги дуже обмежені, і зараз вони вичерпалися: портфелі ризиковані й недиверсифіковані.
У міністерстві розповідають, що спершу розглядали інший варіант: залишити систему приватним страховикам, а державі стати квазіперестраховиком. Проте він не спрацьовує для прифронтових територій, а тепер, ймовірно, також для Києва та області. До того ж, за даними опитування ЄБА, 94% компаній не мають достатнього покриття.
Тому міністерство запропонувало модель First-loss – покриття першого шару ризиків. Водночас вона має створити простір для другого і третього шару комерційного страхування.
Фото: скільки коштів хочуть спрямувати на страхування бізнесу (Інфографіка: РБК-Україна)
Засновник торговельно-виробничого об'єднання "Текстиль-Контакт" Олександр Соколовський навів у Facebook такий приклад: актив коштує 20 млн доларів, ліміт – 10 млн доларів, внесок – 200 тис. доларів. Якщо удар завдав збитків на 17 млн доларів, фонд компенсує 10 млн доларів, а решту 7 млн доларів має покрити страховик за окремим полісом.
Додаткові інструменти для гігантів
Єдиний ліміт у 10 млн доларів може бути достатнім для малого й середнього бізнесу. Але чи вистачить такої суми великим підприємствам? Уряд готує рішення і для гігантів та критичної інфраструктури – це портфельне страхування, перестрахування, окремі галузеві ліміти та здешевлення довгострокового капіталу, зокрема через компенсацію відсоткової ставки.
Додатково завдяки постанові №594 навесні 2026 року для великого бізнесу запустили програму пільгових кредитів до 25 млн євро з фактичною ставкою 10%. Цільове призначення – будівництво об'єктів розподіленої генерації і систем накопичення енергії.
У вересні постанова №1156 суттєво її розширила: тепер підтримка охоплює будівництво, відновлення та підвищення стійкості об'єктів паливної та складської логістичної інфраструктури, розвиток виробничих потужностей переробної промисловості, а також поповнення оборотного капіталу оптової та роздрібної торгівлі – для розрахунків із виробниками і постачальниками.
Оновлені умови: кредити від 100 млн грн, на прифронтових територіях від 30 млн грн, максимальний ліміт – 1 млрд грн для групи пов'язаних компаній. Оператором виступає Національна установа розвитку. При цьому держава компенсує фіксовані 5,5 процентного пункту річних від базової ставки (саму базову ставку обмежено на рівні 18%).
Окремо Мінекономіки доопрацьовує зміни до постанови №28, яка регулює програму доступних кредитів "5–7–9%". Ці зміни, як пояснив заступник міністра економіки Єгор Перелигін на закритому семінарі ЕБА 24 вересня, будуть цікаві насамперед тим, "хто працює з ритейлерами, з постачальниками, виробниками, які працюють на постачання у великі мережі".
На Форумі економічної стійкості Forbes Ukraine Перелигін розставив акценти так: для малого й середнього бізнесу – це програма "5–7–9%", для великого – постанова №594. У проєкті держбюджету–2027 на пільгове кредитування МСБ передбачено 19 млрд гривень.
"Держава дає вам ресурс вартістю інфляції, ви вкладаєте свій ресурс паралельно – і поїхали відбудовувати", – описав принцип на Форумі економічної стійкості Forbes Ukraine заступник міністра економіки Перелигін.
Окрім того, Мінекономіки розглядає ширше застосування політичного страхування ризиків (Political Risk Insurance, PRI): сам по собі цей інструмент в Україні "нецікавий і непотрібний", але в комбінації з довгостроковим кредитом від західних партнерів здатен здешевити залучення коштів.
Звідки візьмуться гроші на фонд
Міністерство порівнює п’ять джерел наповнення фонду й називає підвищення ПДВ найзбалансованішим та юридично найстійкішим.
Фото: звідки можна взяти гроші на відновлення бізнесу (Інфографіка: РБК-Україна)
Олександр Кравченко називає підвищення ПДВ одним із найреалістичніших варіантів. За його словами, "сьогодні це єдине рішення, яке дозволяє швидко мобілізувати мінімально необхідні кошти, щоб український бізнес вистояв під інтенсивними обстрілами ворога цієї зими".
У міністерстві пояснюють, що обов’язкове страхування було б по суті тим самим податком, але складнішим в адмініструванні. А добровільна участь без державного підживлення зробила б внесок нереальним.
Імпортний збір, за розрахунками міністерства, теж потребує рішення парламенту та діє максимум рік через обмеження Світової організації торгівлі (СОТ). По суті він означає подвоєння митних зборів і гірше впливає на інфляцію та ВВП. Інфляційний ефект підвищення ПДВ міністерство оцінює до 0,8 в.п.
При цьому розрахунок на донорів відкрито ув’язаний з внеском самої України.
"Чим серйозніша позиція української сторони, готовність співфінансувати – тим більший шанс залучити серйозні гроші міжнародних партнерів", – пояснював міністр економіки журналістам.
Минулого тижня під час виступу на Форумі економічної стійкості голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запропонував шукати ресурс не в додатковому тиску на "білу" економіку, а в детінізації, закритті схем і кращій роботі правоохоронців. Потенціал тіньової економіки для 2026 року він оцінив в понад 1 трлн гривень і наголосив, що зараз цей резерв не використовується.
Проте детінізація – не вільний ресурс. Проєкт бюджету на 2027 рік уже на неї розраховує.
KSE Institute порахував, що 64,9 млрд гривень (5,6% митних платежів) надійдуть до спецфонду лише в разі перевиконання плану митницею. Ще 11,8 млрд гривень заплановано від оподаткування міжнародних посилок, для чого теж потрібні зміни до закону.
Підтримка з умовами й відкрита опозиція
Ідею Мінекономіки вже підтримали кілька впливових бізнес-організацій. Водночас AmCham та ЄБА публічної позиції поки не озвучили. Внутрішні обговорення тривають.
Але й підтримка проєкту супроводжується умовами. Наприклад, у зверненні Федерації роботодавців України (ФРУ) до голови Ради, прем’єра, Гетманцева та Кравченка від 17 вересня федерація підтримала модель first-loss. Вона не заперечує проти підвищення ПДВ до 21% лише на період воєнного стану, якщо кошти акумулюватимуть на окремому рахунку в спецфонді.
Водночас ФРУ пропонує тимчасовий імпортний збір за аналогією з 2015 роком. За її розрахунками, параметри збору на обсяги імпорту 2025 року дали б 3,3-3,4 млрд доларів. А разом із ПДВ власний ресурс фонду сягнув би близько 4 млрд доларів на рік.
Утім, оцінки міністерства скромніші. Згідно його презентації, збір у 1,5-1,8% дасть 0,9-1,2 млрд доларів.
Ukrainian Food Retail Alliance (UFRA) вимагає, щоб компенсація не обмежувалася основними засобами. На її думку, треба покривати й знищені товарні запаси, зокрема на орендованих складах. Підвищення ПДВ має бути тимчасовим, а виплати – прозорими.
Нафтогазова асоціація України (НАУ) нагадала про власну ініціативу – фонд відновлення паливної інфраструктури за рахунок цільового внеску 20 доларів за тонну пального. Асоціація просить долучити її до робочої групи.
Українська зернова асоціація (УЗА) підтримує саму ідею системи, але пропонує зробити участь добровільною й не фінансувати її підвищенням ПДВ. Для експортерів це означало б заморожування оборотних коштів: зернові компанії мають значні обсяги ПДВ до відшкодування, тож вища ставка збільшить податковий кредит.
УЗА також просить дозволити страхувати товарні запаси, насамперед зерно на елеваторах, і залучати міжнародні механізми. Як приклад вона наводить гарантійний механізм ЄБРР для перестраховиків на суму до 110 млн доларів.
Проти й великі оператори. Гендиректор "Нової пошти" Володимир Поперешнюк порівняв підвищення податків заради підтримки бізнесу з гасінням пожежі бензином. Підвищення ПДВ з 20% до 21% для страхування від ударів, за його словами, означає своїми ж руками добивати те, що ще не зруйнували ракети й дрони. Замість цього державі, пише він у Facebook, варто запровадити податкові знижки, дерегуляцію й приватизацію та скоротити чиновників і державні витрати.
CEO Intertop Ukraine Сергій Бадрітдінов на Форумі економічної стійкості Forbes Ukraine висловив побоювання, що підвищення ПДВ до 21% поставить під удар "білий бізнес" через зниження споживання. При цьому тіньова економіка матиме ще більше стимулів для розвитку.
З Бадрітдіновим щодо необхідності детінізації на організованому Центром економічної стратегії (ЦЕС) семінарі солідаризувався представник автомобільного комітету ЄБА, директор з інновацій Vidi Ігор Заглада.
Представник "Епіцентр-К" на тому самому семінарі пояснив: збільшення ПДВ на 1 в.п. означатиме, що 25% від отриманої компенсації відбудеться за рахунок самого ж "Епіцентру".
Свої зауваження висловила й Асоціація "Страховий бізнес". На онлайн-обговоренні, що організував Центру економічної стратегії, її представник В’ячеслав Черняховський назвав дизайн програми незвичним. Мовляв, розрахунків ніхто не бачив.
Без франшизи, попереджав він, за компенсацією приходитимуть навіть за дрібні збитки. Крім того, підприємства й так неохоче платять за чинні програми. За його словами – 0,5% на небезпечних територіях і 1-1,3% за комерційне страхування воєнних ризиків. Тож за внеску 2% до програми піде передусім найризикованіший бізнес.
В Економічній експертній платформі вважають більш доцільним, щоб держава забирала на себе катастрофічний шар ризику (а не перший) та частково компенсувала премії. На думку Олега Гетмана, це вимагало б у 2-3 рази менше ресурсів без підвищення податків.
Свої пропозиції висунула й Асоціація українських банків (НАБУ). Голова правління НАБУ Сергій Наумов наголосив на нерівних умовах розподілу ризиків: банки з українським капіталом не мають доступу до лімітів risk sharing від ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) та ЄІБ (Європейський інвестиційний банк), які доступні іноземним гравцям. НАБУ запропонувала, щоб державний фонд надавав гарантії risk sharing, які Нацбанк визнавав би як заставу на рівні з гарантіями МФО (міжнародних фінансових організацій).
Якщо не знайдуть компромісу
Згідно з дорожньою картою Міністерства економіки, від початку роботи над програмою до запуску має минути чотири місяці. Ці строки включають ухвалення змін до законодавства та політичне погодження з урядом, Радою, Нацбанком й Міжнародним валютним фондом.
Утім, Данило Гетманцев вже заявив, що не бачить у парламенті потенціалу підвищити ПДВ та акциз для таких фондів. Причина – відсутність підтримки ідеї з боку самого бізнесу. "Треба все ж таки ініціатива від бізнесу", – підкреслив він.
Тож перспективи січневого старту тримаються на тому, що потрібні закони парламент проголосує уже в найближчі два-три місяці. А законопроєкту ще досі немає. Така ситуація створює одразу кілька суттєвих небезпек.
Бюджетний ризик. Видатки на 58,7 млрд гривень прописано раніше, ніж з’явилося право збирати на них гроші. Якщо підвищення ПДВ не ухвалять, спецфонд, який мав наповнюватися саме від нього, залишиться без джерела. Бюджет, що й так закладає дефіцит 15% ВВП (1,67 трлн гривень), не має запасу під видатки без покриття.
Читайте також: Україна готується до критичної залежності від зовнішньої допомоги
Донори. У міністерстві кажуть, що попередній сигнал від партнерів такий: без власного внеску України вони не долучатимуться. ФРУ теж вважає, що власне наповнення фонду підсилить позицію України на переговорах. Без стабільного національного джерела 2-4 млрд доларів донорських коштів лишаються під питанням.
Водночас бюджет-2027 і так тримається на зовнішньому фінансуванні. За розрахунками KSE Institute, 84,3% потрібних позик, тобто 32,6 млрд доларів, поки не мають підтверджених джерел чи зобов’язань партнерів.
Бізнес. Чинні програми, за словами Олександра Кравченка, "не можуть задовольнити потреби всього бізнесу". Вони працюють для малого й середнього бізнесу, але не покривають великого.
Уряд уже вирішив розширити програму за постановою №1541 на Київ і Київську область та спростити процедури. А компенсація за нею поки не перевищує 30 млн гривень. Утім, за оцінкою міністра економіки, обмежений фіскальний ресурс не дозволяє зробити більше.
На момент підготовки матеріалу чинна програма (компонент 1) уже розширена постановою №1157: до неї додано Київ і Київську область, пальне (для розпорядників акцизних складів), вантажний транспорт понад 7,5 т, сільгосптехніку та бензовози.
Процедуру суттєво спростили – більше не потрібні внесення даних до Реєстру пошкодженого/знищеного майна та огляди комісій органів місцевого самоврядування, які раніше затягували збір документів на 3-4 місяці. Проте стеля компенсації лишилася 30 млн гривень, а черги на розгляд заявок уже сягають 270 пакетів.
Паралельно підвищено ліміт компенсації страхової премії (компонент 2) з 3 до 5 млн гривень на договір, а вимоги до типу майна фактично знято – тепер можна страхувати товарні запаси та вантажі, якщо це погодить страховик. Крім того, механізм компенсації страхових премій поширений на орендоване майно. Одноразовий внесок – 0,5% від суми ймовірного збитку (максимум – 150 тис. гривень).
Січневий старт під загрозою
У Мінекономіки попереджають: якщо в цьому бюджетному циклі не закласти хоч якісь гроші, вже наступного року їх для бізнесу не буде взагалі. Виходів пропонується кілька, і кожен має ціну:
- Перебудувати дизайн. Українська рада бізнесу, Економічна експертна платформа та аналітичні центри пропонують модель M3, де ризик ділять між чотирма рівнями. Але Мінекономіки вважає, що цей варіант не закриває нестраховані активи й потребує значно більше часу, ніж лишилось до січня.
- Розширити покриття на запаси. Цього вимагають УЗА, UFRA й автори M3. У міністерстві кажуть, що зараз розглядають лише пальне, бо його легко порахувати, а інші товари можуть додати пізніше.
- Знайти інше джерело. ФРУ пропонує імпортний збір, Гетманцев – детінізацію. Імпортний збір міністерство вважає гіршим для інфляції та ВВП, а інші джерела – неспроможними дати потрібні гроші в горизонті чотирьох місяців. Частину "детінізаційного" ресурсу бюджет уже врахував.
- Обмежитися чинним. Розширена програма №1541 і пільгове кредитування залишаться. Але міністерство само визнає, що цього недостатньо.
Економіст і колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин у колонці для РБК-Україна зазначає, що систему страхування воєнних ризиків "давно пора" створити. Водночас "фінансова мобілізація не може зводитися до постійного підвищення податків для легального бізнесу".
У цьому й полягає глухий кут. У Мінекономіки та Гетманцева немає розбіжностей щодо потреби, але є різне бачення щодо ціни й того, хто її заплатить.
"Всі галузі мають знайти компроміс, – наголошував Олександр Кравченко. – Нам треба підтримати економіку".
У свою чергу, на організованому ЄБА семінарі для бізнесу Єгор Перелигін зазначив, що спільна позиція з Міністерством фінансів уже досягнута, тривають перемовини з парламентом і донорами.
"Як тільки парламент повернеться… я сподіваюсь, це зрушиться з мертвої точки. Якщо ми дійсно хочемо, щоб програма почала діяти в січні 2027 року – нам треба рухатися саме таким чином", – сказав він.
"Або ми робимо суттєвий крок вперед, або на наступних конференціях з відновлення України (URC – Ukraine Recovery Conference) знову говоримо про військове страхування", – підсумував міністр економіки Олександр Кравченко.
Утім, поки що немає ані законопроєкту про ПДВ, ані узгодженого дизайну програми, ані підтверджених донорських зобов’язань. А січень наближається.
Питання – відповіді (FAQ):
– Що таке фонд на 58,7 млрд гривень?
– Програма підтримки бізнесу для страхування та компенсації воєнних збитків. Її планують запустити з січня 2027 року.
– Звідки візьмуть 58,7 млрд гривень?
– Основне джерело – підвищення ПДВ з 20% до 21%. Але відповідного законопроєкту поки немає.
– Скільки зможе отримати одна компанія?
– До 10 млн доларів компенсації за запропонованою моделлю First-loss.
– Як працюватиме страхування?
– Держава та донори формують фонд для покриття першого шару збитків, а страховики – решти ризиків. Вартість страхування становитиме 2% від суми покриття.
– Чи запрацює програма у 2027 році?
– Міністерство планує запуск із 2027 року, якщо буде знайдено джерела фінансування та ухвалено необхідні рішення.
