Настання смерті досі є для науки загадкою. Вчені намагаються встановити в деталях, що відбувається з тілом і особливо з мозком. І останні дослідження проливають нове світло на цей процес. Зокрема, дослідникам вдалось встановити, як впливає активність так званих зомбі-генів на мозок після смерті.
Експеримент був описаний в журналі Nature. Його провели вчені з Університету Іллінойсу. Вони вивчали зразки тканин мозку, які видаляли у людей хворих на епілепсію. Один з методів її лікування передбачає хірургічне вилучення невеличких ділянок мозкової тканини, які провокують початок нападу, передає Обозреватель, інформує UAINFO.org.
В подальшому ці тканини залишали в лабораторії за кімнатної температури на строк 24 годин. Вчені при цьому досліджували, яку активність проявляли клітини та гени у взятих зразках.
Зокрема дослідники розглянули експресію трьох типів генів: генів домашнього господарства, нейрональних та "зомбі-генів". Так гени домашнього господарства – ті, експресія яких підтримує всі життєво важливі функції організму – залишались однаково активними протягом всього періоду дослідження. Ці гени цікавили вчених зокрема тому, що їхня експресія відбувається однаково в усіх тканинах та органах тіла.
Читайте також: Таргани-мутанти розлюбили солодке та змінили свої шлюбні звички. ВІДЕО
Нейрональні гени проявляються у нейронах – клітинах нервової системи. Вони забезпечують роботу всіх основних функцій мозку. Приблизно за 12 годин після видалення їхня активність почала знижуватись.
Ті ж гени, які вчені умовно прозвали "зомбі-генами", відповідають за роботу нейроглії – сукупності допоміжних клітин нервової системи, або ж гліальних клітин. Впродовж усіх 24 годин їхня активність збільшувалась. Пік експресії для них настав через 12 годин після видалення тканини. І поки в нейронах відбувались дегенеративні процеси, гліальні клітини збільшувались у розмірах і отримували нові відростки.
Читайте також: Вчені відповіли на запитання, чому "ти не ти, коли голодний"
За словами професора Університету Іллінойса Джефрі Леба, який є співавтором дослідження, вчених не здивував ріст гліальних клітин після смерті. Вони мають протизапальну функцію і очищають мозок після пошкоджень, викликаних, наприклад, нестачею кисню чи інсультом. Втім, Леб зазначив, що результати роботи його групи можуть допомогти поліпшити методологію дослідження мозку в майбутньому. "У більшості досліджень передбачається, що всі процеси в мозку зупиняються після того, як серце перестає битися, проте це не так. Наші дані потрібні для того, щоб інтерпретувати дослідження на тканинах людського мозку. Раніше кількісні показники посмертних змін не були вивчені", – розповів він.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
