Експерти обговорили, чому традиційні підходи більше не працюють та як агробізнес перелаштовується на тлі війни і ШІ
"Український клуб аграрного бізнесу" та агенція UCABevent провели XVII міжнародну конференцію "Ефективне управління агрокомпаніями" (LFM) 8 вересня. Провідні експерти галузі обговорили невідворотність відмови від класичних бізнес-моделей на користь інноваційних.
Які важливі теми обговорювали спеціалісти, розповідає РБК-Україна з посиланням на пресреліз.
Злам старих систем та ШІ
Головними темами конференції стали виклики нової реальності: від точки зламу застарілих систем та управління експортом до готовності бізнесу довірити операційку ШІ.
Цього року організатори повністю відмовилися від класичних панельних дискусій і замість них провели інтенсив у форматі відкритого мікрофона, де саме зал визначав напрямок розмови.
Захід відкрив заступник Міністра економіки та довкілля Денис Башлик. Він наголосив, що уряд робить усе можливе для підтримки агросектору в умовах дефіциту коштів, зокрема спираючись на досвід зберігання врожаю.
Попри потребу в міжнародній допомозі, Україна крок за кроком усуває бюрократичні й фінансові перешкоди для запуску нових експортних шляхів.
Як пройшов LMF 2026 (фото: пресслужба)
Генеральний директор CNH Industrial в Україні Микола Мазаний відзначив унікальну стійкість українських аграріїв у часи, коли поняття "завтра" стало розмитим.
На його думку, зараз перемагає той, хто вміє працювати з хаосом і швидко адаптується, спираючись на точне землеробство, автоматизацію та роботу з даними.
Читайте також: Хто будує Україну під час війни: як приватний бізнес інвестує у відновлення країни Експорт під тиском та пошук "Плану Б"
Блок дискусій відкрив президент УКАБ Алекс Ліссітса із презентацією про зламані бізнес-моделі. Через атаки на інфраструктуру та бойові дії аграрії знову постали перед вибором: де шукати кошти, як будувати логістику і чи варто взагалі сіяти.
За підсумками опитування залу та виступів експертів окреслили ключові тренди:
- Сівозміна проти маржі. Попри падіння цін, близько 60% великих виробників залишають озиму пшеницю як попередник під ріпак. Інша частина ринку швидко переходить на олійні (соняшник, соя) заради швидких грошей.
- Вимоги банків. Розрив між світовими й внутрішніми цінами ставить фермерів на межу виживання. Банки готові реструктуризувати борги й надавати нові кредити, але лише за наявності чіткого "Плану Б" для збуту.
- Маршрути та альтернативи. Замінника портам Одеси не існує. Дунай залишається запасним шляхом, але після часткового розблокування глибоководних портів падіння вантажопотоку поставило його рентабельність під питання.
- Залізниця та логістика в ЄС. "Укрзалізниця" готова возити 1,2-1,5 млн тонн агропродукції щомісяця на захід, але європейська інфраструктура перевантажена. Внутрішні тарифи знижувати нікуди – кошти потрібні на відновлення пошкоджених мереж.
- Стратегія на тривалу блокаду. Компанії інвестують у власні склади в Європі, переходять на контейнери та жертвують маржею, аби зберегти частку на ринку ЄС (куди йде до 60% експорту з доданою вартістю).
Аграрна сингулярність: як виглядатиме підприємство у 2036 році
Гендиректор УКАБ Олег Хоменко презентував прогноз, згідно з яким бізнес розділиться на чотири моделі (Small, Smart, Scale, System). Головною перевагою стане не банк землі, а глибина переробки.
Найбільші екосистеми (System) замикатимуть увесь цикл: від власного поля і залізничної тяги до переробки на етанол, генеруючи понад 400 доларів/га EBITDA.
Кліматичні зміни змусять перейти на посухостійкі культури, а дефіцит кадрів і зростання зарплат до 3500 євро витіснять людину з рутинних операцій.
Як пройшов LMF 2026 (фото: пресслужба)
ШІ в полях: бульбашка чи реальний інструмент
Під час панелі про автоматизацію топменеджери агрохолдингів (HarvEast, ІМК, ТАС Агро, Галс Агро, Syngenta) розібрали практичне застосування штучного інтелекту:
- Без порядку ШІ не працює. Алгоритмам потрібні якісні дані. Перший крок – це прозорість операційної діяльності та ліквідація хаосу всередині компанії.
- Трансформація професій. ШІ знімає рутину, але вимагає нових навичок. Механізатори стають інженерами з планшетами, агрономи радяться з нейромережами, а охорону периметра беруть на себе дрони з аналітикою.
- Людина залишається головною. Повна автономність у часи війни неможлива – потрібні резервні сценарії. ШІ не має юридичного статусу для ухвалення критичних рішень.
- За що платитимуть 3500 євро. Зарплати європейського рівня у 2036 році отримуватимуть ті, хто здатен брати відповідальність за рішення алгоритмів і гарантувати фінансовий результат.
Цифри 2025-2026 років та євроінтеграція як ліки для ЄС
Оксана Боброва (Agrohub) відзначила стабілізацію врожайності у першій половині 2026 року та підкреслила: зараз головне не просто виростити, а заробити, вчасно зібрати врожай без втрат техніки й зберегти людський капітал через підвищення зарплат.
Читайте також: Зарплати в агросекторі зросли на 48%: скільки платять комбайнерам та сезонним робітникам
У політичному блоці Олександра Авраменко (УКАБ) та Тарас Качка обговорили вступ до ЄС. Головні тези:
- Україна – це рішення для ЄС. Втрачаючи конкурентоспроможність перед США та Китаєм, Європа потребує українських потужностей, біометану та масштабу.
- Конкуренція та страх. ЄС побоюється українського агросектору через його силу. Подолати це можна лише прямою співпрацею та підтвердженням високих стандартів виробництва.
Як пройшов LMF 2026 (фото: пресслужба)
Кадри та майбутнє освіти у світі алгоритмів
Олена Бойченко (Deloitte Ukraine) зауважила, що понад 50% СЕО розуміють важливість синергії людини та ШІ, але лише 5% вміють це налаштувати. Поширення "тіньового ШІ" серед працівників вимагає термінових правил використання даних.
Заключна дискусія за участі представників МОН, КШЕ, бізнесу та вишів була присвячена трансформації освіти:
- Зміна іспитів: оцінюватимуть не просто відповідь, а історію взаємодії студента з ШІ – це показує критичне мислення.
- Запит від бізнесу: університети мають навчати брати відповідальність за рішення, згенеровані штучним інтелектом.
- Радикальні кроки: в умовах війни та демографічної кризи утримання понад 340 державних вишів є недоцільним. Ресурси варто перенаправляти на ЗСУ та підготовку критичних спеціалістів (інженерів, енергетиків).
Підтримка військових та підсумки
На конференції працював стенд спецпідрозділу БПЛА "Рокіт" (2-й корпус НГУ "Хартія"). Військові збирають 485 000 грн на квадроцикл для виконання бойових завдань та евакуації.
Подія вкотре підтвердила статус головного майданчика для обміну досвідом у галузі. Організатори висловили подяку партнерам за підтримку та анонсували наступну зустріч – у грудні на конференції "DoAgro26".
Раніше ми розповідали, чому Україна нарощує імпорт продуктів і хто в цьому винен.
