"У нас кадровий голод в країні", – заявив у травні президент Володимир Зеленський, відповідаючи на претензії на адресу урядової команди. Мовляв, складно знайти якісних топ-управлінців, міністрів, і тому доводиться працювати з тими, хто є.
Втім, проблеми пішли глибше і не обмежуються найвищим рівнем.
Документи, які публікує український МОЗ, не пояснити діями чи браком знань лише міністра чи його заступників, а радше загальним підходом до роботи. І наше щастя, що вони досі не привернули увагу міжнародних партнерів – бо там вистачило би на кілька міжнародних скандалів.
Адже відомство Максима Степанова у своїх рішеннях мимохідь визнало "країнами" чи навіть "державами" ті території, які не мають такого визнання ані з боку Києва, ані у жодній іншій європейській столиці.
Як це сталося?
Схоже, причиною є системне нехлюйство з боку МОЗ та ігнорування принципів роботи держави.
Йдеться про рішення міністерства, яке визначає "зелений" та "червоний" списки тих, хто приїздить до України з-за кордону. Посилання на нього чув чи бачив, певно, кожен читач ЄвроПравди – саме воно визначає, що після відпустки в Албанії чи поїздки до Молдови треба здавати тест або йти на 14-денну самоізоляцію, а з відпустки у Туреччині чи Хорватії можна повертатися без додаткових перевірок.
Постанова Кабміну №392 ще від середини червня зобов’язує МОЗ формувати цей "перелік держав із значним поширенням COVID-19". Відтоді міністерство п'ять разів оприлюднювало цей список: 15, 30 червня, 3, 17 та 28 липня. Щоправда, у цих документах МОЗ йдеться не про "держави", а про "країни". Ці терміни мають певні відмінності, і у офіційних документах їх не можна плутати, але це – дрібниця у порівнянні з іншими проблемами.
Досі увагу медіа у списку МОЗ щоразу привертали країни, до яких українці подорожують найчастіше – зокрема, ті, хто приймає туристів з України (Туреччина, Єгипет, Болгарія тощо), або наші сусіди (Молдова, Білорусь), та ті, куди найчастіше їздять наші заробітчани (Польща, Німеччина, Італія тощо).
Але найцікавіше – у решті списку. У ньому виявилося 214 пунктів, тоді як членами ООН є лише 193 держави.
Чи знаєте ви про таку "країну" (за формулюванням у документах МОЗ) або "державу" (якщо виходити з постанови уряду), як "Західна Сахара"? А в МОЗі її офіційно визнають та дають дозвіл на в’їзд для її громадян та резидентів.
Насправді ж "громадян Західної Сахари" не існує у природі. Це – велика і малонаселена територія, яку ООН вважає спірною та останньою недеколонізованою частиною Африки, що має визначитися між незалежністю та перебуванням у складі Королівства Марокко. Так само вважають у Євросоюзі. І хоча частина країн ЄС вважають марокканську владу агресором, жодна європейська столиця, включно з Києвом, досі не визнавала незалежності Західної Сахари.
Також список МОЗ ставить під сумнів цілісність Китаю – всупереч офіційній позиції України.
Однією з країн/держав у документах міністерства значиться "Тайвань".
Це саме по собі тягне на скандал та ноту протесту з боку КНР. І особливо обурює те, що подібної "помарки" припустилися в уряді України, яка сама знає, наскільки чутливою є згадка про "самостійність" сепаратистських територій. А китайська провінція Тайвань, на думку офіційного Києва, має саме такий статус.
У світі є лише 15 держав, що визнають незалежність Тайваню (переважно це маленькі тихоокеанські острови та держави Центральної Америки/Карибського басейну). Офіційна Україна, Євросоюз включно з усіма його членами, США, ООН тощо наполягають, що безальтернативно вважають Тайвань складовою Китайської Народної Республіки, що він не має статусу окремої країни і тим більше держави – але для МОЗ це не є авторитетною думкою.
Та й це ще не всі "глюки" міністерського списку.
Читайте також: В Україні змінили протокол лікування коронавірусу: в МОЗ назвали нові препарати. ВІДЕО
До статусу "країн/держав" у ньому підвищили також самоврядні та заморські території, а також заморські департаменти європейських держав, на кшталт таких частин Франції, як Реюньйон, Мартініка тощо.
Найцікавіша ситуація з "поділом" Британії. Там у документах МОЗ – повна анархія. Зокрема, міністерство вирішило забрати у британців коронні володіння – острів Мен та Нормандські острови (останні – як окрему єдину "країну", байдуже, що у складі ВБ вони складаються з двох розділених володінь), а також лише частину заморських територій. Наприклад, Гібралтар чи Монсеррат згадані як окремі країни/держави, у той час як аналогічні до них, але менш відомі загалу Акротирі і Декелія чи Острови Святої Єлени, Вознесіння та Тристан-да-Кунья пропущені у списку.
Далі – ще цікавіше.
У знавців Сполученого Королівства може викликати гомеричний регіт ще одна "країна", визнана відомством Степанова, яка у документах міністерства має назву "Турки і Кайкос". Можна, звичайно, подякувати, що хоча б не "Турки і айкос", але насправді йдеться про британські острови Теркс і Кайкос у Карибському басейні.
Це не єдина помилка у списку. Французьке володіння Сен-Мартен в міністерстві не лише вважають окремою країною, а й називають її "Святим Мартіном", а африканську державу Кот-Д’Івуар – "Берегом Слонової Кістки" (це стара назва країни, що діяла до 1986 року).
Читайте також: Вакцины от коронавируса, которую Украина может получить весной, хватит лишь для 20% населения
Звідки в офіційних документах взялися ці неймовірні, кричущі помилки, здатні спричинити тертя у відносинах з Китаєм і не лише з ним, та обурити або принаймні розсмішити європейських партнерів України?
Знайти найімовірнішу відповідь допоміг інший документ на сайті МОЗ: перша версія "червоного" та "зеленого" списку, оприлюднена 15 червня. У ній повторюється той самий список "країн" з усіма помилками, але є і декілька ще смішніших.
Місяць тому МОЗ перекладав назву Caribbean Netherlands як "Кариби Нідерланди", британські Нормандські острови (Channel Islands) мали назву "Канал-острови", а африканська держава Того (англійською – Togo) перекладена як… "Йти". Ні, це не випадкове слово, а переклад – саме так Google translate перекладає назву Togo, вважаючи, що слово написане з помилкою, мовляв, мало бути "To go".
У наступних версіях документа МОЗ останні помилки прибрали (певно, хтось помітив і вказав на них), але ж інші лишилися. І в міністерстві навіть не замислилися над тим, щоби перевірити написання всіх країн!
Тому "Турки і Кайкос" та "Берег Слонової Кістки" і досі присутні в офіційних документах, якими керуються українські прикордонники.
Завдяки тому, що МОЗ подає також англійські написання "країн", вдалося знайте імовірне джерело цього дивного списку. Це – відомий сайт Worldometer, що підтримується, як стверджується, групою активістів. Там цей список поданий як "країни та території", що є коректнішим, бо відмінне від "країн"/"держав" в українській версії – але все одно не знімає багатьох питань, що роблять неможливим його використання у державних рішеннях.
Отже, у МОЗ:
– знайшли список в інтернеті;
– переклали його українською через гугл-транслейт із помилками;
– не консультуючись із МЗС, представили його як список "країн" чи навіть "держав" (якщо виходити з постанови Кабміну);
– і навіть коли знайшли помилки, не стали звіряти список, а продовжили його використовувати;
– при цьому за півтора місяця у керівництві чи у департаментах МОЗ не знайшлося ЖОДНОЇ людини, причетної до оновлення списку, яка би помітила у ньому настільки кричущі та абсурдні помилки!
Як треба будувати роботу міністерства і з яким системним нехлюйством треба ставитися до урядових процедур, щоби це сталося реальністю – питання, що виходить за рамки цієї статті.
Можна хіба припустити, що далися взнаки кадрові зміни останніх місяців, коли з міністерства витіснили команду міжнародників, а натомість заступником міністра з євроінтеграції став такий собі Ігор Іващенко, який досі не був долучений до європейських тем, а натомість відомий через свою причетність до медичних закупівель часів Богатирьової.
Та хай якою є причина, помилки у документах МОЗ треба виправити. Якнайшвидше.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
