У дошкільному віці надмірна сором’язливість дитини може навіть тішити батьків. Коли ж така дитина йде до школи – це створює проблеми у навчанні.
Як виявити та побороти причини дитячої сором’язливості ексклюзивно для 44.ua розповіла директор дистанційної школи “Атмосферна школа” Тетяна Серебрянська.
Чому виникає дитяча сором’язливість?
Дитяча сором’язливість – це своєрідний вид захисту у ситуаціях, коли дитина почуває себе невпевнено. Так, спілкуючись з незнайомцями, мозок дитини завжди намагається оцінити наскільки безпечна подібна комунікація. Перші ознаки дитячої сором’язливості з’являються приблизно у 5 місяців, коли малюк не хоче показувати своє обличчя чужим людям.
Нова хвиля сором’язливості накочує у віці 2-3 років: в цей період у дитини якраз формується нервова система. Коли дитина йде до школи – ця риса характеру заважає нормальному спілкуванню з однолітками та вчителями. Занадто сором’язливі діти бояться підходити до дошки, бояться відстоювати свою думку.
“Є теорія ніби сором’язливість – спадкове явище. Тобто, якщо в учня був сором’язливий дідусь, то й він буде сором’язливим. Але це не так, – стверджує Тетяна Серебрянська. – Основна причина сором’язливості дітей – вони не вміють комунікувати, тому що їх цьому не вчили. Навчитись виражати свої думки та емоції дитині може заважати також батьківська гіперопіка. Як наслідок – в ситуаціях, коли учню потрібно себе проявити, він просто впадає у ступор. Є батьки, які вчать дитину читати у три роки. Коли у неї нічого не виходить і вона отримує порцію критики – швидко замикається в собі”.
Створіть безпечну атмосферу
Перший крок, який потрібно зробити батькам, щоб побороти сором’язливість дитини – проаналізувати, чи не забагато вони вимагають від сина чи доньки? Чи достатньо у них свободи? Можливо почуватися більш впевнено дитині заважає надмірна опіка? Не забувайте і про те, що величезний вплив на емоційний стан учнів наразі має війна. За статистикою, понад 60 відсотків українських дітей вже отримали психологічні травми, які позначились на їх поведінці.
“Страх загинути або втратити рідних під час війни – ось причина поганого настрою дитини, її небажання спілкуватись з друзями, вчитися. Бажано, щоб у вашому домі панувала атмосфера безпеки, довіри та взаєморозуміння. Зробіть так, щоб дитина відчувала батьківську підтримку. Вона може вільно висловлювати свої думки, коли робить це без страху. Якщо учень навчається дистанційно – облаштуйте його робоче місце так, щоб він відчував себе у повній безпеці”, – каже Тетяна Серебрянська.
Вчіть правила спілкування
Щоб дитина почувалась комфортно в компанії нових людей, перед кожним контактом з незнайомцями (наприклад, коли ви плануєте йти у гості, або гості прийдуть до вас) її потрібно підготувати. Розкажіть дитині про майбутню подію, заспокойте, що ніякої загрози вона не несе.
“Знання підготують дитину морально і знизять рівень стресу. Вона буде почувати себе більш впевнено, – розповідає Тетяна Серебрянська. – Взагалі ж розмови про комунікацію зі сторонніми людьми корисно проводити не лише з сором’язливими дітьми.
Буває, що до школи дитина була відкритою і вільно спілкувалась з дорослими та однолітками, але раптово стала сором’язливою та боязкою. Річ у тім, що деякі педагоги вимагають від учнів надмірної дисципліни та не дають їм шансу для самореалізації. Таке навчання для дитини – суцільний стрес. Батькам варто подумати про те, щоб змінити школу або педагога”.
Підвищуйте самооцінку дитини
Причиною дитячої сором’язливості може бути низька самооцінка. Коли учень не хоче наражати себе на критику викладача або однокласників, щоб у них не склалась про нього погана думка – він просто відмовляється викладати свої думки. Тому заохочуйте дитину розповідати про свої сильні сторони. Всіляко підтримуйте її позитивне ставлення до самого себе.
“Ефективна зброя проти сором’язливості – похвала батьків або педагога, – каже Тетяна Серебрянська. – Іноді батькам потрібно умисно створювати ситуації з яких дитина буде виходити переможцем. Це може бути гра, виконання якоїсь роботи або домашнього завдання. Формуйте у дитини впевненість у своїх силах – це позбавить її негативного ставлення до своїх можливостей”
Прокачайте комунікативні навички
Грайте з дитиною в рольові ігри, аби вона відчула себе в різних ситуаціях за участі інших людей. Навіть уявний досвід допоможе дитині прокачати свої комунікативні навички та обрати правильну поведінку, коли виникне схожа ситуація. Ще один лайфхак: обговорюйте з дитиною епізоди з фільмів та книг, які ви дивились разом. Екранні сцени допомагають швидше засвоїти потрібну інформацію.
Не забороняйте соромитись
Поясніть дитині, що соромитись час від часу – це абсолютно нормально. Не намагайтеся викорінити надмірну сором’язливість дитини примусом або погрозами. Не примушуйте її виходити із зони комфорту, аби вам догодити. Не порівнюйте з іншими дітьми. Дайте можливість змінювати свою поведінку поступово.
“Заохочуйте дитину до відвертих розмов, у яких вона може поділитися своїми страхами або переживаннями, – розповідає Тетяна Серебрянська. – Іноді діти не хочуть відкриватися батькам (знову ж таки, соромляться), тоді варто звернутись за допомогою шкільного психолога. У будь-якому разі будьте терплячими. Кожна дитина розвивається у своєму ритмі, головне надавати їй батьківську підтримку”.
Джерело: 44.ua
