Клятва Гіппократа або «рускій мір»: медицина в окупованій Запорізькій області

На тимчасово окупованих українських територіях досі перебувають наші громадяни, які потребують кваліфікованої медичної допомоги. Лікарі, які залишилися, продовжують надавати її населенню відповідно до законодавства України та міжнародних конвенцій, однак деякі виходять далеко за межі своїх службових обов’язків. Ще в перші дні повномасштабного вторгнення уряд вніс зміни до Програми медичних гарантій. Вони передбачають, що Нацслужба здоров’я і надалі покриває надання медичної допомоги пацієнтам на тимчасово окупованих територіях відповідно до українського законодавства. Окрім того, згідно з Конвенцією про захист цивільного населення під час війни, держава-окупант має забезпечувати необхідну медичну допомогу населенню, яке її потребує. Однак Росія не перший тиждень продовжує блокувати постачання ліків, зокрема й життєво необхідних, із підконтрольних Україні територій, пише Kiborg.news. Відповідно й українські лікарі, які залишилися під окупацією, мають продовжувати виконувати свої обов’язки задля порятунку життів. Ба більше мають право використовувати ліки, передані окупаційною владою, однак суворо згідно з українським законодавством та в межах, передбачених Конвенцією. На жаль, не усі лікарі дотримуються вірності Україні та йдуть на співпрацю з окупантами. Чернігівська районна лікарня Через смт Чернігівка проходить важливий маршрут Мелітополь-Токмак-Чернігівка-Донбас, яким користуються окупанти для постачання озброєння і боєприпасів для угруповування на півночі Запорізької області. Точніше — проходив, адже, як повідомляє Мелітопольське ЗМІ, ЗСУ уразили міст у селі Світлодолинське, через який проходив маршрут — і тепер рашисти змушені доставляти зброю автодорогами, використовуючи для розвантаження потягів навіть місцеве населення і співробітників залізниці. Окрім важливої транспортної артерії, на території селища є Чернігівська районна лікарня. На посаду головного лікаря окупантами був призначений Саржан Валерій Вікторович. Підставою для призначення стала особиста заява Валерія. На посаді Саржан встиг, окрім своїх прямих обов’язків, передати окупантам списки усього рухомого та нерухомого майна лікарні, за що восени 2022 року тричі затверджував собі премію, а також у жовтні передав окупаційній адміністрації списки співробітників лікарні на нагородження від міністерства охорони здоров’я Росії та особисто від гауляйтера області. Заступницею головного лікаря є Корзун Наталя Анатоліївна, яка, за даними сайту Миротворець, також добровільно пішла на співпрацю із загарбниками. Зважаючи на обійману посаду, через неї проходить велика кількість робочих документів лікарні, зокрема й списки майна. Окупанти вимагають списки майна, яке належало Україні й коштує понад 50 тисяч рублів. Переглянути списки усіх співробітників Чернігівської лікарні можете за посиланням.   Приморська центральна районна лікарня На посаду головної лікарки Приморської центральної районної лікарні окупантами була призначена Бровченко Наталя Михайлівна. За даними сайту Миротворець, вона була членом злочинної групи з організації та проведення псевдореферендуму за так звану «Запорізьку народну республіку в складі Росії». Бровченко була головою виборчої дільниці в м. Приморськ і схиляла українців до незаконного голосування. На посаді головної лікарки вона також передала окупантам списки майна лікарні, списки співробітників на отримання сім-карти, списки лікарів, що підлягають мобілізації до армії Росії та прохання про зняття з балансу трансформаторної підстанції, яка знаходиться на території лікарні. Годі й казати про відзнаку своєї роботи на посаді — вимагала в окупантів нарахування премії у розмірі майже 75 тисяч рублів. Серед документів також є звернення Шрамко Марії до омбудсмена РФ. У зверненні дівчина-інвалід вимагає допомогти їй та її хворим батькам з лікуванням. Зазначаючи, що у Приморську та Бердянську, станом на листопад 2022 року, не налагоджена медицина, Марія вимушена була податися до окупаційного коменданта. Єдине, що той зміг порадити — їздити на лікування на підконтрольну Україні територію. Зі свого боку головна лікарка Приморської лікарні поспішила повідомити, що Шрамко до них за допомогою не зверталася. Переглянути списки усіх співробітників Приморської лікарні можете за посиланням. Враховуючи те, що колабораційна діяльність може набути будь-якої форми, мати добровільний або ж вимушений прояв, першочерговим для визначення того, чи є діяння особи злочинними, є субʼєктивний чинник. Вкрай важливо зʼясувати психоемоційний стан особи, її мотиви, мету, конкретну життєву ситуацію для встановлення обставин, які можуть свідчити про відсутність кримінальної протиправності діянь. Основною ознакою субʼєктивної сторони будь-якого складу кримінального правопорушення є вина. Вимога довести вину особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, є непорушним принципом здійснення українського правосуддя. А це вже питання встановлення післявоєнної справедливості. Використані у статті документи можна завантажити за посиланням. Джерело: 44.ua