Міжнародна логістика в Україні за останні чверть століття пройшла шлях від ринку, який лише формувався, до важливої складової світових ланцюгів постачання. За цей час змінилися технології, маршрути, підходи до роботи з клієнтами та сама структура перевезень. Особливим випробуванням для галузі стала повномасштабна війна, яка змусила компанії оперативно перебудовувати логістичні процеси та шукати нові рішення.
Про те, як розвивався ринок міжнародних вантажних перевезень в Україні, які зміни стали визначальними за останні 25 років та які напрямки сьогодні є найбільш затребуваними, ми поговорили з Костянтином Гринько, директором компанії КИЙ АВІА КАРГО, яка працює на ринку міжнародної логістики з 1999 року.
Ви працюєте у міжнародній логістиці вже близько 25 років. Яким був ринок вантажних перевезень в Україні на початку вашої кар’єри та з чого фактично все починалося?
Коли ми починали роботу наприкінці 90-х років, ринок міжнародних вантажних перевезень в Україні лише формувався. Не було чітких правил гри, бракувало досвіду, інфраструктура була слабко розвиненою, а більшість процесів відбувалися вручну — від оформлення документів до комунікації з митницею та закордонними партнерами.
Фактично все будувалося на особистих контактах, довірі та вмінні знаходити рішення в нестандартних ситуаціях. Міжнародна логістика тоді була скоріше винятком, ніж масовою послугою. Але саме в цей період закладалися основи професійного підходу, який згодом став ключовим для розвитку компанії КИЙ АВІА КАРГО.
Які ключові етапи розвитку ринку міжнародних перевезень в Україні ви могли б виділити за ці роки?
Я б виділив кілька важливих етапів.
Перший — це період становлення у 90-х та на початку 2000-х років, коли ринок лише вчився працювати за міжнародними стандартами та адаптувався до нових економічних умов.
Другий етап — активне зростання після 2005 року. Саме тоді почали активно розвиватися міжнародні транспортні коридори, з’явилися великі логістичні оператори, розширилися можливості авіаційних та морських перевезень, а бізнес став більш структурованим і прогнозованим.
Третій етап — цифровізація та інтеграція України у глобальні логістичні процеси. Компанії почали активно використовувати електронний документообіг, сучасні системи управління перевезеннями та онлайн-сервіси для клієнтів.
Окремо варто виділити період після 2022 року. Війна стала найбільшим викликом для галузі за всю історію незалежної України. Логістичні ланцюги довелося перебудовувати буквально в режимі реального часу, а багато рішень, які раніше вважалися винятковими, стали повсякденною практикою.
Наскільки сильно технології вплинули на ринок вантажних перевезень: від оформлення документів до відстеження міжнародних відправлень?
Вплив технологій справді колосальний. Якщо ще 20–25 років тому підготовка документів, погодження та обмін інформацією могли займати дні або навіть тижні, то сьогодні значна частина цих процесів автоматизована.
Електронне декларування, цифровий документообіг, системи відстеження вантажів у режимі реального часу, онлайн-комунікація з клієнтами та партнерами стали стандартом міжнародної логістики.
Для клієнта це означає більшу прозорість і можливість контролювати процес доставки практично на кожному етапі. Для логістичної компанії — це швидкість прийняття рішень, зниження кількості помилок та можливість оперативно реагувати на будь-які зміни. Сучасна міжнародна логістика вже неможлива без технологій, і ця тенденція лише посилюватиметься.
— Як війна вплинула на маршрути, терміни та вартість міжнародних вантажних перевезень з України?
Війна повністю змінила логістичну карту України. Закриття аеропортів і значні обмеження у роботі морських портів змусили бізнес шукати альтернативні шляхи доставки через сусідні країни Європи.
Сьогодні більшість міжнародних перевезень з України здійснюється через Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та інші країни ЄС. Значна частина перевезень стала мультимодальною, коли в одному логістичному ланцюгу поєднуються автомобільний, морський та авіаційний транспорт.
Безумовно, це вплинуло на вартість і строки доставки. З’явилися додаткові витрати на транзит, перевантаження, митне оформлення та фінансові гарантії. Проте українські логістичні компанії продемонстрували високу адаптивність і змогли забезпечити доставку вантажів практично в будь-яку країну світу навіть в умовах безпрецедентних обмежень.
Які напрями міжнародної доставки сьогодні найактуальніші для українських клієнтів та чому?
Сьогодні найбільший попит спостерігається на напрямках, пов’язаних як із бізнес-релокацією, так і з переїздом українців за кордон.
Традиційно високим залишається попит на перевезення до США та Канади. Це стосується як комерційних вантажів, так і міжнародних переїздів, перевезення особистих речей, меблів та сімейного майна.
Стабільно популярними залишаються Ізраїль та Об’єднані Арабські Емірати, які активно обирають як для ведення бізнесу, так і для постійного проживання. Зростає інтерес і до віддалених напрямків, зокрема Австралії, де українці дедалі частіше планують довгострокові переїзди.
Водночас сьогодні клієнтам потрібна не просто доставка вантажу з однієї країни в іншу. Вони очікують комплексного сервісу, який включає консультації, професійне пакування, митне оформлення, страхування та доставку «від дверей до дверей». Саме такі рішення сьогодні є найбільш затребуваними на ринку міжнародної логістики.
За 25 років українська міжнародна логістика пройшла масштабну трансформацію — від ручного оформлення документів і обмежених можливостей до сучасних цифрових рішень та глобальних логістичних мереж. Попри всі виклики, зокрема ті, що виникли після 2022 року, галузь продовжує розвиватися, адаптуватися до нових умов та відкривати нові можливості для бізнесу й приватних клієнтів.
Як зазначає Костянтин Гринько, успіх у міжнародних перевезеннях сьогодні визначається не лише наявністю транспорту чи маршрутів. Вирішальне значення мають досвід, професійна команда, розуміння міжнародних вимог та здатність швидко реагувати на зміни. Саме ці фактори дозволяють забезпечувати надійні міжнародні перевезення навіть у найскладніших умовах.
