Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що за результатами моніторингу, проведеного у другій половині 2025 року, 93% із понад тисячі перевірених укриттів мають недоліки, лише до 80 не було жодних зауважень. Про це йдеться у звіті Лубінця "Стан і функціональність укриттів в Україні", передає УНН.
Деталі
Як зазначається у звіті, моніторинг показує, що проблема із укриттями непоодинока і проросла у саму систему.
У звіті відображено 1066 історій перевірок, здійснених протягом другої половини 2025 року. За кожною з них – конкретні адреси, укриття та ризики. У 93 % випадків виявлено недоліки, які потребують усунення
– йдеться у звіті.
Лубінець вказує, що за даними ДСНС, станом на початок 2026 року в Україні існує 66 574 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту загальною місткістю близько 16,5 млн осіб, що майже втричі більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
Більшість становлять найпростіші укриття (43 015), значно менше – протирадіаційні укриття (16 128) та сховища (6731). Споруди подвійного призначення (163 об’єкти) зосереджені здебільшого в містах із метрополітеном, первинні (мобільні) укриття (537) – у прифронтових областях.
Однак, за його словами, між статистичною наявністю укриттів та їхньою реальною придатністю для захисту людей існує значний розрив.
Результати моніторингу свідчать: рекомендації щодо усунення недоліків отримали 991 із 1066 перевірених об’єктів, тобто 93 %. Серед виявлених порушень чимало таких, що можуть бути усунені порівняно швидко і без значних витрат. Однак загальна картина підтверджує системний характер проблеми: стан укриттів визначається не так недбалістю окремих балансоутримувачів, як структурними вадами системи – відсутністю фінансових нормативів, нечіткістю нормативних вимог, обмеженістю механізмів контролю та хронічним недофінансуванням утримання найпростіших укриттів
– наголошує у звіті Лубінець.
Проте, у звіті він вказує, що найкращий стан укриттів зафіксовано у спорудах подвійного призначення, зокрема на станціях метрополітену, де існує відповідальний балансоутримувач і постійний персонал, що забезпечує регулярний контроль та підтримку функціонування укриттів.
Водночас найгірший стан спостерігається у найпростіших укриттях, таких як підвали житлових будинків, які перебувають під управлінням ОСББ або приватних керуючих компаній.
Ці об’єкти практично не мають ресурсного забезпечення, не отримують фінансової підтримки та часто залишаються без належного контролю
– додає Омбудсман.
Він вказує, що найвищу середню кількість рекомендацій на об’єкт зафіксовано у Закарпатській області – 9,2. Серед областей, які частіше зазнають повітряних атак, найбільшу середню кількість рекомендацій отримали укриття у Херсонській (5,4), Запорізькій (4,6), Київській (4,1) та Одеській (4,1) областях.
Найменшу ж кількість рекомендацій отримали Волинська (2,3), Сумська (1,59) та Миколаївська (1,51) області.
Окрім того, він вказує, що під час перевірки 80 із 1066 споруд фактично не функціонували. Із них 7 – захисні споруди цивільного захисту, а решта – найпростіші укриття. Серед об’єктів, щодо яких в індивідуальних звітах зазначалися причини нефункціонування, найчастіше фіксувалися такі: невідповідність фактичної наявності укриття інформації, зазначеній за адресою, аварійний стан споруди або поточне проведення ремонтних робіт. Найбільше таких укриттів було виявлено у Львівській області, м. Києві, Житомирській, Київській та Харківській областях.
У Києві хочуть заборонити намети й матраци в метро під час повітряних тривог02.06.26, 18:57 • 19661 перегляд
Нагадаємо
Кількість жертв масованого удару рф по Києву зросла до 7 – у лікарні помер поранений.
Київський метрополітен у ніч на 2 травня, коли росія атакувала Україну кількома видами ракет та великою кількістю ударних безпілотників, був переповнений людьми.
Київська міська військова адміністрація (КМВА) може заборонити людям, які спускаються у підземку під час ракетно-дронових атак росії по столиці, приносити та встановлювати намети.
