Які існують укриття у Києві на випадок воєнної загрози? Чи підходять всі підвали для того, щоб ховатися від обстрілів? Що покласти в аптечку і в "тривожну валізку"? Чи взагалі є ризики нападу на Київ?
"Фокус" поспілкувався з експертами та постарався скласти докладну інструкцію на випадок надзвичайної ситуації, інформує UAINFO.org.
Бути напоготові: якщо завтра війна
2021-й закінчився з не дуже обнадійливим порядком денним. Новин про концентрацію російських військ на кордоні з Україною дедалі більше, а експерти щоразу міркують про можливий напад РФ і роблять припущення, які регіони можуть опинитися під обстрілами. У Києві теж почали готуватися до воєнної загрози — на початку грудня для журналістів провели престур столичними укриттями (термін "бомбосховища" вважається застарілим і в документах уже не використовується).
На сайті КМДА опублікували посилання на карту з усіма місцями у місті, де можна сховатися на випадок надзвичайних ситуацій. Але чи вистачить їх на всіх і що робити тим, кому до укриття добиратися надто довго? Докладніше про це "Фокус" поговорив із Романом Ткачуком, який очолює департамент муніципального захисту населення у Києві.
Як пояснює чиновник, у столиці на сьогодні є 514 власне укриттів та близько 4,5 тис. об'єктів подвійного використання.
- Перші розташовані переважно на підприємствах та покликані насамперед захистити тих, хто працює у момент воєнної загрози. Там можна перебувати кілька діб і вони забезпечені необхідним мінімумом, зокрема запасами води.
- Об'єкти подвійного використання — це підвали, підземні станції метро (у Києві таких 47), паркувальні майданчики та підземні переходи. Однак треба чітко розуміти, що це просто приміщення без будь-яких зручностей, запасів води та навіть без туалетів. Передбачається, що їх можна використовувати не більше трьох годин — саме для того, щоб перечекати, наприклад, наліт.
Як каже Роман Ткачук, усі об'єкти приводяться у технічну готовність за окремим розпорядженням.
Читайте також: Войска РФ окружили Украину с трех сторон, – NYT
"На це за нормативами дається три-чотири години, за цей час там встановлюються елементарні санвузли [маються на увазі відра за шторкою], ставляться лавочки тощо", — пояснює він.
За словами Ткачука, такі об'єкти захисту сумарно можуть прийняти 2,8 млн осіб. У Києві ж, за даними мобільних операторів, у нічний час перебуває близько 3,7 млн, а вдень їхня кількість зростає як мінімум на 1-2 млн.
Де ж у разі небезпеки ховатись усім іншим?
"Якщо в місті справді вестимуться бойові дії, тоді постане питання про евакуацію населення", — наголошує глава департаменту.
У цьому напрямі вже зараз ведуться роботи. Так, у Києві є загальноміська евакуаційна комісія, а у кожному адміністративному районі столиці створено свої районні евакуаційні комісії.
"За необхідності населенню повідомлять про місця, де вони розташовуватимуться. Швидше за все, це будуть школи, лікарні або інші загальнодоступні об'єкти, готові прийняти велику кількість людей", — продовжує Ткачук.
За його словами, вже проведено необхідні розрахунки щодо кількості транспорту, який знадобиться для евакуації. Для цих цілей буде використано автобуси "Київпастрансу".
Цивільна оборона у Києві: "концепції немає"
"У Києві, як, власне, і по всій країні, не збудовано жодного нового укриття [за часи незалежності України]", — коментує ситуацію з цивільною обороною у столиці Костянтин Грінчук, полковник у відставці та ексрадник міністра з надзвичайних ситуацій України.
Він нагадує, що за радянських часів головним способом захисту місцевого населення була евакуація. Інженерні споруди, які ми звикли називати бомбосховищами, розрахували лише на 10% міських жителів. Але не йшлося про простих громадян, під час воєнної загрози в укриттях розміщувалися евакуаційні пункти та комісії, тобто всі ті люди, які, власне, організовували прийом населення та посадку мешканців на всі види транспорту.
"Припускалося, що протягом двох годин місто Київ мало залишитися практично порожнім, крім об'єктів, що продовжують роботу у воєнний час. Усіх жителів треба було вивезти за 27-й км міста [тобто за межу зони сильних руйнувань]", — наголошує Грінчук..
У нинішній Стратегії національної безпеки України, за його словами, немає нічого про те, який спосіб захисту населення є основним.
Читайте також: "Боюсь, приближается война… Не удивляйтесь, если парад победы Путин проведет в Полтаве", – обозреватель Bloomberg Фергюсон
Крім того, для кожного конкретного району, чи для кожної окремої вулиці у місті після сигналу тривоги має транслюватися окрема інформація. У цьому випадку враховується вся наявна інформація, а мешканці отримують інструкцію що стосується їх безпосередньо.
"Збудувати цивільну оборону в окремо взятому місті неможливо без реальної концепції та прийнятого рішення Ради нацбезпеки", — вважає Грінчук.
Проте, як каже голова департаменту муніципального захисту Києва Роман Ткачук, населення столиці передбачається евакуювати у разі воєнної загрози. Він, зі свого боку, також наголошує, що під час потенційних авіаударів у місті не має залишатись цивільного населення. Саме з цією метою й створено евакуаційні комісії.
Підвали та метро: для тих, хто не зможе евакуюватися
Попри впевненість Романа Ткачука в тому, що все цивільне населення вдасться вивезти з міста у разі реальних бойових дій, завжди є ймовірність того, що частина людей з якихось причин залишиться у Києві. І на цей випадок краще заздалегідь визначити місця, де можна сховатися.
"Треба дізнатися, де знаходиться найближче від вашого будинку укриття або об'єкт подвійного використання. Додатково треба перевірити, де вони є дорогою на роботу та біля місця роботи", — перераховує чиновник.
Якщо таких об'єктів поблизу немає, то можна звернутися до ОСББ, ЖЕКу або райадміністрації з проханням їх організувати.
Настя Конфедерат, колишня аеророзвідниця, яка сама у 2015 році ховалася від обстрілів на сході України, каже, що навіть якщо повітряний наліт застав людину вдома, а укриття знаходяться далеко, то можна постаратися максимально убезпечити себе. Насамперед треба відійти якомога далі від вікон.
"Можна навіть виходити на сходову клітку, тобто постаратися заглибитися всередину будинку і знаходитися ближче до опорних стін", — говорить вона.
І наводить як приклад Ізраїль, де місцеві жителі вже давно звикли до обстрілів, і можуть стояти з філіжанкою кави в коридорі та спілкуватися з сусідами, поки не закінчиться повітряна тривога.
Читайте також: Александр Сотник: РФ планирует наступление на Украину в феврале. Эстония, Польша и Литва – на очереди
Все ж Роман Ткачук упевнений, що у разі повітряних ударів слід залишити житлові приміщення та переміститися в укриття. Універсальної відповіді, скільки людина матиме часу на це, не існує — все залежить від ситуації. Сигнал тривоги не означає, що треба все кинути і бігти ховатися. Звукове сповіщення дає зрозуміти населенню, що треба увімкнути радіо, телевізор або прислухатися до гучномовців. Вже через ці канали людей інформують про те, що відбувається і дають інструкції, як їм діяти.
"Навіть якщо ми говоримо про воєнну загрозу, то раптово цього не трапиться. Спочатку буде нагнітання ситуації, потім бойові дії на кордоні держави, і тільки потім у місто може прийти війна. Тому в будь-якому разі у нас буде час приготуватися і попередити населення", — зазначає чиновник.
Важливо пам'ятати про те, що далеко не у всіх підвалах можна ховатися. Для цих цілей не підходять приміщення, де проведені комунікації або розташовані бойлерні та системи опалення, тому що під час удару вони можуть пошкодитися і люди, що знаходяться всередині підвалу, опиняться в небезпеці.
На багатьох інформаційних ресурсах зараз пишуть, що двері метро (які, як ми пам'ятаємо, також є захисними спорудами) автоматично зачиняються за 20 хв. Насправді це не зовсім так. Гермозатвори спрацьовують тільки при ядерній загрозі, в інших випадках вони будуть відкриті, тому підходять для захисту великої кількості людей. Крім того, навіть якщо вихід буде завалений уламками, є можливість пройти тунелями до наступної станції. Також там є туалети та вода, що важливо.
Як вважає Настя Конфедерат, на сьогодні у Києві не вистачає доступної інформації про існуючі укриття з телефонами їхніх комендантів.
"Далеко не всі українці мають доступ до інтернету, а серед тих, у кого він є, не всі вміють гуглити і знаходити потрібні дані", — упевнена вона.
В ідеалі, серед населення мають поширюватися листівки або буклети з карткою об'єктів захисту з усіма телефонами, адресами та детальною інформацією, як туди потрапити.
Не кажучи вже про те, що на вулицях міста практично немає відповідних покажчиків, які, в разі чого, зможуть полегшити людям пошук укриттів.
Тривожний рюкзак: що потрібно взяти з собою в укриття
Після того, як ви дізналися, де знаходиться найближче від вас укриття, варто потурбуватися підготовкою "тривожної валізки", яку легко взяти у разі небезпеки з собою. Для кожного він може вміщати щось своє, але є і універсальні речі, які в будь-якому випадку повинні там знаходитися:
- документи, копії документів;
- готівка — як у гривнях, так і валюті;
- аптечка та засоби гігієни;
- бажано мати міцний телефон, який добре тримає заряд (наприклад, кнопковий);
- power bank з повним зарядом;
- запас їжі та води на 1-2 дні.
Олександр Кравченко, журналіст столичного видання "Київвлада", зізнається, що свого "тривожного рюкзака" він не збирав, але вже з 2014 року продумував у голові план дій на випадок повномасштабного вторгнення в Україну. Каже, що в першу чергу намагатиметься вивезти свою сім'ю за місто до родичів — подалі від трас, промислових об'єктів та об'єктів оборонного комплексу, на які авіаудари наноситимуться насамперед.
Читайте також: Почему Запад должен защитить Украину от России — The Atlantic
"Але якщо напад буде з боку Білорусі, то одразу відправлю рідних кудись на західну Україну, а сам у військкомат", — уточнює він.
Що брати з собою він теж давно визначився: зброя з патронами, документи, аптечку та спирт — крім того, що він є дезінфікуючим засобом, у крайньому випадку може виявитися універсальною валютою.
Докладно про вміст аптечки розповідає Анастасія Конфедерат. Вона радить прихопити з собою кілька пар медичних рукавичок, які можуть захистити вас під час контакту з чужою кров'ю.
"Якщо ви надаєте допомогу постраждалим незнайомим людям, то не знаєте, на що вони можуть бути хворі, тому краще перестрахуватися", — пояснює волонтерка. Серед іншого Анастасія рекомендує покласти в аптечку також антигістамінні та протиалергічні препарати.
І Олександр Кравченко, і Настя Конфедерат вважають, що одним із основних етапів підготовки до можливого військового нападу на країну є проходження курсів першої долікарської допомоги. Наразі такі проводяться досить регулярно, нерідко на безоплатній основі у численних волонтерських організаціях. Не зайвим буде вивчити брошуру про поведінку у разі надзвичайної ситуації чи війни, підготовлену Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Ризики та прогнози: чи стане Київ мішенню, якщо Росія нападе
Ще до новорічних свят Тарас Чмут, військовий аналітик та голова "Українського мілітарного порталу", висловив свою думку, що у разі вторгнення Росія не бомбитиме Київ. Натомість цілями її ракетного удару можуть стати українські військові на Донбасі.
"Ніхто не бомбитиме Київ як у Другу світову. Будуть бомбардувати війська, щоб потім захоплювати територію або примушувати Україну до тих чи інших політичних поступок", — вважає він.
Костянтин Грінчук навпаки вважає, що у разі повномасштабного вторгнення Росії обстріл української столиці не просто можливий, а й цілком логічний.
"Для того, щоб держава припинила чинити опір, його треба в першу чергу обезголовити. У нас управління державою де знаходиться? У Києві!" — каже експерт.
Читайте також: Жириновский снова призвал к бомбардировкам Украины: "В феврале будет удачный момент для начала принуждения Киева к миру". ВИДЕО
Але якщо на Україну чекає новий виток гібридної війни, а Росія, як і раніше, діятиме руками чергових "гіркіних", то це зовсім інша ситуація з іншими "правилами гри".
Незважаючи на те, що обстріл мирного населення за всіма міжнародними нормами заборонений, насправді все відбувається інакше. Численні репортажі зі сходу України добре ілюструють, як снаряди потрапляють у житлові будинки, лікарні, а уламки вбивають людей на вулицях. Як пояснює Грінчук, з одного боку, ворог робить це для того, щоб посіяти хаос та паніку, але з іншого, таким чином він може "запечатати" місто, тобто заблокувати відхід військових частин та центрального апарату.
Колишня військова волонтерка Настя Конфедерат, зі свого боку, коментує: "Я не військовий аналітик, але якщо Росія вирішить завдати такого відкритого авіаудару по Києву, то вона просто закопає себе в економічну яму, це вже буде агонія кремлівського режиму".
Все ж Настя впевнена, що готуватися до цього все одно варто, адже мешканці Донецької та Луганської областей до 2014 року також навряд припускали, що їхні регіони стануть епіцентром бойових дій.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
