Вплив президента Росії Володимира Путіна на регіональних союзників падає через провали у війні проти України та неспроможність підпорядкувати цю державу. Йдеться зокрема про вплив на країни Центральної Азії.
Про це пише The Washington Post, інформує UAINFO.org з посиланням на ТСН.
У статті йдеться, що найпомітнішими є зміни в Казахстані. Країна зміцнила зв'язки з Китаєм, Туреччиною та Європою і залучила сотні західних компаній. Казахстан також став перевалочним пунктом для росіян, що тікають від мобілізації.
Видання нагадує, що напередодні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном. Візит Токаєва до Парижа відбувся після зустрічі з Макроном президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва, а також після надзвичайно гострої зустрічі очолюваної Росією ОДКБ. Ця зустріч завершилася обуренням прем’єра Вірменії Нікола Пашиняна через відсутність підтримки у в конфлікті з Азербайджаном. Здавалося, вірменський прем’єр навіть намагався дистанціюватися від Путіна під час групового фото.
Європа продовжує загравати з Казахстаном у пошуках альтернативних джерел енергії на заміну російській нафті, незважаючи на те, що президентські вибори в цій країні було визнано неконкурентними. Також зазначається, що в жовтні країни Центральної Азії відвідав президент Євроради Шарль Мішель, а в листопаді – голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.
Водночас помічник держсекретаря США Дональд Лу теж відвідав регіон та запропонував 25 млн дол. на розвиток торговельних відносин з країнами регіону. За даними Держдепу, поїздка була спрямована на підтримку незалежності та територіальної цілісності.
Автори статті нагадали, як колись самовдоволений Путін змусив королеву Великої Британії Єлизавету II чекати на зустріч із ним 14 хв. А вже на вересневому саміті ШОС 2023 року все обернулося навпаки і вже Путін кілька хвилин провів в очікуванні лідерів Індії, Туреччини, Азербайджану та Киргизстану.
Видання припускає, що очільник Кремля міг підірвати довіру до себе невиправданим вторгненням до України, оголивши уявлення про Росію як світову державу, що прагне домінувати над сусідами. Поряд з тим провали окупантів на фронті також оголили спустошеність російської армії.
Зазначається, що Токаєв заявив про підтримку територіальної цілісності України, а Росія у відповідь спробувала дати політику ляпаса, тимчасово призупинивши роботу каспійського нафтопроводу. Водночас російські націоналісти погрожували, що Казахстан стане наступним, куди вторгнуться війська РФ. Сам Путін навмисно перекручував ім'я Токаєва та уникав зустрічі з ним на саміті в Узбекистані.
"Неправильна вимова Путіним не була сприйнята, ніби старий просто забуває імена. Це було сприйнято як навмисна дія Путіна", – зазначив аналітик Центральної Азії з Фонду Карнегі за міжнародний мир Темур Умаров.
Тим часом у вересні Токаєв прийняв у себе набагато впливовішого гостя – лідера Китаю Сі Цзіньпіна. На зустрічі той пообіцяв підтримати територіальну цілісність Казахстану. Таку ж обіцянку дав і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у жовтні.
"Для Казахстану дуже важливо, що Сі Цзіньпін приїхав і оголосив, що Китай і надалі підтримуватиме територіальну цілісність та суверенітет Казахстану. Він послав сигнал Росії про те, що вся яструбина риторика, що виходить з Москви просто зараз щодо Казахстану, неприйнятна", – пояснив Умаров.
У відповідь на дії РФ Токаєв оголосив про диверсифікацію нафтових маршрутів, заморозив низку проєктів з Москвою та прийняв десятки тисяч росіян-втікачів від мобілізації. А суспільство Казахстану перебуває здебільшого на боці України у війні з РФ, адже побоюється такого сценарію з ними.
Зазначається, шо окрім Токаєва, виклик Путіну кинув Пашинян. Він звинуватив ОДКБ у тому, що організаціяпідвела Вірменію, і відмовився підписати декларацію саміту, а господар Кремля обурено кинув ручку на стіл.
У жовтні президент Киргизстану Садир Жапаров зневажливо відгукнувся про 70-річчя Путіна та саміт СНД у Санкт-Петербурзі. Політик був розлючений сутичками з таджицькою армією у вересні та скасував військові навчання в межах ОДКБ.
Автори статті наголошують, що найнесподіванішим став закид від президента Таджикистану Емомалі Рахмона. Той у жовтні він застеріг Путіна від ігнорування малих країн.
"Ми хочемо, щоб нас поважали у відповідь. Я прошу вас не проводити політику щодо країн Центральної Азії, ніби вони були колишнім Радянським Союзом", – заявив президента Таджикистану.
У матеріалі зазначається, що країни-сусіди Росії мають власні інтереси, але війна проти України виявила очевидні ризики лідерства Москви у питаннях колективної безпеки. На думку Умарова, з часом російські позиції в Центральній Азії неминуче погіршаться на тлі зростання впливу Китаю.
"Росія потребує Центральної Азії набагато більше, ніж будь-коли раніше, тому що вона ізольована, і кожна країна, яка продовжує підтримувати союзницькі відносини з Росією, стала набагато ціннішою", – пояснив експерт.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
