Осінній привіт із Чорнобиля. Коні Пржевальського потрапили в об’єктив фотопасток.
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику показали нові кадри з життя коней Пржевальського. Фотопастки зафіксували тварин серед осіннього лісу — спокійними, допитливими та зайнятими звичними справами.
А один із коней, схоже, вирішив окремо «поспілкуватися» з камерою: на фото він виглядає так, ніби широко усміхається.
«А один із них, схоже, вирішив подарувати фотопастці особливу усмішку. Чи то просто позіхнув, чи справді має чудовий настрій — вирішувати вам. Але осінь йому, здається, точно до душі», — зазначили у Чорнобильському заповіднику.
Як живуть коні Пржевальського у Чорнобильській зоні
Коні Пржевальського стали одними з найбільш відомих диких мешканців Чорнобильської зони. Їх завезли сюди наприкінці 1990-х років у межах програми відновлення популяції. Згодом тварини адаптувалися до місцевих умов і почали самостійно розмножуватися.
Чорнобильська зона стала для них територією, де вони можуть пересуватися лісами, луками та відкритими ділянками практично без постійного контакту з людьми.
Саме тому фотопастки є одним зі способів спостерігати за тваринами, не втручаючись у їхню поведінку.
Чому кінь Пржевальського унікальний
Кінь Пржевальського (Equus ferus przewalskii) — рідкісний дикий представник родини коневих. Його часто називають останнім справді диким конем. Водночас сучасні генетичні дослідження показують, що це не предок домашніх коней, а окрема еволюційна лінія, яка має спільного предка з ними.
Ці тварини мають характерну зовнішність:
- кремезне тіло;
- коротшу, ніж у домашніх коней, гриву;
- піщано-буре або жовтувато-буре забарвлення;
- темну смугу вздовж спини;
- міцні ноги та відносно невисокий зріст.
Вони пристосовані до життя у відкритих природних ландшафтах і харчуються переважно травою та іншою рослинністю.
Вид, який вдалося врятувати від зникнення у природі
Історія коней Пржевальського — один із прикладів успішної природоохоронної роботи. У ХХ столітті чисельність цих тварин різко скоротилася. У певний період коней Пржевальського вважали зниклими у дикій природі. Завдяки програмам розведення у неволі та подальшої реінтродукції тварин вдалося повернути до природних умов.
За даними досліджень, у 2011 році МСОП змінив статус виду із «критично загрозливого» на «загрозливий», однак коні Пржевальського й надалі залишаються під загрозою та потребують охорони. ([PubMed Central (PMC)][2])
Однією з головних проблем для виду залишається невелика кількість генетично різноманітних популяцій та ізольованість окремих груп.
Чорнобиль став важливою територією для виду
У 1998 році до Чорнобильської зони завезли перших коней Пржевальського. Відтоді вони сформували тут вільноживучу популяцію. Чорнобильський заповідник зазначає, що одна з місцевих популяцій виду існує саме на території зони відчуження.
Водночас дослідники наголошують, що тварини тут не перебувають у повній ізоляції від природних загроз. Для них небезпечними можуть бути хвороби, суворі погодні умови, хижаки та генетичні проблеми, пов'язані з невеликими популяціями.
Що показують фотопастки
Нові кадри дають змогу побачити тварин у максимально природній для них обстановці. На фотографіях коні:
- пересуваються осіннім лісом;
- зупиняються біля фотопасток;
- досліджують навколишню територію;
- відпочивають і займаються повсякденними справами.
Окремий кадр із твариною, яка ніби «усміхається» в камеру, став найбільш курйозним. Насправді це може бути позіхання або звичайний рух морди, однак на фотографії кінь справді має вигляд так, ніби демонструє чудовий осінній настрій.
Для Чорнобильського заповідника такі спостереження важливі не лише як цікаві фотографії. Фотопастки допомагають відстежувати поведінку та переміщення диких тварин без безпосереднього втручання людини.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua
