Москва не може Казахстан ні “придбати”, ні “втратити”: як Токаєв хоче всидіти на двох стільцях

Дипломатичні відносини між російською федерацією і Республікою Казахстан було встановлено практично за рік після розпаду СРСР, а саме – 22 жовтня 1992 р. З того часу співпраця двох країн динамічно розвивалася приблизно 30 років, і на початок 2022 року кремль завжди характеризував її як "повноформатне взаємовигідне партнерство в усіх сферах діяльності". Ну дуже кремлю так хотілося! Росія і Казахстан були державами-засновницями в цілій низці міжнародних організацій, серед яких – Співдружність Незалежних Держав, Євразійський економічний союз, Організація Договору про колективну безпеку і Шанхайська організація співробітництва, пише політолог Юрій Федоренко у своєму блозі на "Обозреватель". Обидві країни послідовно виступали з дипломатичними ініціативами, спрямованими на організацію і розвиток Великого Євразійського партнерства. Тільки всі ці "партнерства і дружби" виявилися шиті білими нитками… Певний тренд на охолодження міждержавних відносин був закладений у 2014 році з початком російської агресії проти України. Важливим фактором у цьому процесі стали економічні проблеми, які відчув Казахстан внаслідок санкційної політики країн Заходу проти росії – найбільшого економічного партнера РК на пострадянському просторі. Також зіграли свою роль побоювання казахської сторони з приводу можливості повторення "кримського сценарію" на території інших держав регіону, наприклад, у північних регіонах Казахстану. Тим більше з урахуванням риторики російських депутатів, які неодноразово виступали з територіальними претензіями до Республіки Казахстан. Ще наприкінці 2020 року голова комітету російської Держдуми з освіти і науки, член партії влади "Єдина Росія" В'ячеслав Ніконов, виступаючи в ефірі Першого каналу, назвав територію Казахстану "великим подарунком" росії і радянського союзу. Після Ніконова, його колега і однопартієць, депутат Євген Федоров, зажадав "віддати території" Казахстану росії. Подальше ускладнення двосторонніх відносин пов'язане з повномасштабною військовою агресією проти України наприкінці лютого 2022 року. Економічні санкції, запроваджені Євросоюзом і країнами "колективного Заходу" у відповідь на проведення росією так званої "спеціальної військової операції", призвели до встановлення москвою заборони на вивезення кількох категорій товарів, до переліку яких увійшли складне механічне та електронне обладнання, промислова техніка й транспортні засоби. Крім того, на два тижні – з 14 по 31 березня 2022 р. – було обмежено експорт зерна та кукурудзи. Взаємні економічні обмеження ЄС і рф викликали занепокоєння керівництва Казахстану щодо майбутнього ЄАЕС, що виразилося в публічних сумнівах щодо сенсу існування об'єднання при появі неринкових заборон на спільному митному просторі. Погіршення економічної ситуації в Казахстані, пов'язане з екстреними заходами росії щодо товарообігу і каскадним ефектом антиросійських санкцій, призвели до очікуваного погіршення двосторонніх відносин, яке посилилося розбіжностями в геополітичній сфері. Візит міністра оборони КНР Вей Фенхе до Казахстану 25 квітня 2022 року, за результатами якого Китай висловив готовність протистояти "втручанню деяких держав у справи Центральної Азії", зберігаючи прихильність до Декларації про довготривале стратегічне партнерство між державами, чітко дав зрозуміти кремлю, що його прагнення контролю та впливу на Казахстан суперечить амбіціям Піднебесної. Підлив "масла у вогонь" візит президента Казахстану Токаєва до Анкари, під час якого з Туреччиною було укладено угоду про військове співробітництво і відкриття в Алмати виробництва безпілотних літальних апаратів ANKA, як якісно нової взаємодії, спрямованої на розвиток військово-промислового комплексу Казахстану. На окрему увагу також заслуговує заява сторін про готовність Туреччини прийти на допомогу Казахстану в разі зовнішньої агресії. Раніше подібні союзницькі зобов'язання турецькою стороною відкрито не декларувалися. Пам'ятний виступ президента Республіки Казахстан Токаєва на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, під час якого главою держави було зроблено заяву про відмову в дипломатичному визнанні "республік Донбасу", разом із заявою представника адміністрації президента Т. М. Сулейменова 29 березня 2022 року про те, що "Казахстан не буде інструментом для обходу санкцій проти росії з боку США і ЄС", був розцінений кремлем, як безпосередньо недружній крок. Безумовно показовими у відносинах між двома державами стали січневі події в Казахстані, де з 2 січня 2022 року почалися масові протести, спричинені підвищенням цін на газ. Протести швидко переросли в заворушення, і вже 4 січня в країні було введено надзвичайний стан. 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся по допомогу до Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), до якої входять росія, Білорусь, Вірменія, Киргизія і Таджикистан. ОДКБ ухвалила рішення направити в Казахстан миротворчі сили, до складу яких входили російські війська. Росія активно використовувала ситуацію в Казахстані для зміцнення свого впливу в регіоні та спробувала наголосити на "збільшеному боргу" Казахстану, на що президент Токаєв, коментуючи прокремлівський наратив, відповів, що "миротворчий контингент ОДКБ не є особистою армією в. путіна або росії, а слугує інтересам усіх країн-учасниць, а допомога організації в січневих подіях є не "порятунком", а захистом інтересів усіх членів ОДКБ". У вересні-жовтні 2022 року важливим фактором у відносинах між росією і Казахстаном став істотно зрослий потік мігрантів у РК на тлі оголошеної путіним 21 вересня 2022 року часткової мобілізації. МВС Казахстану заявило про близько ста тисяч російських громадян, які в'їхали на територію республіки за вказаний період. З одного боку, такими темпами в Казахстані почне активно відтворюватися російська діаспора, яка впродовж останніх 30 років зменшувалася і розмивалася під впливом низки зовнішніх і внутрішніх чинників, що може потягти за собою тренд на якесь розширення кордонів "русского мира". З іншого – активізуються русофобські тенденції в казахстанській політиці та суспільних відносинах, які вже неодноразово проявлялися в попередні роки, зокрема, у вигляді "мовних патрулів". Природно, кремль докладе всіх зусиль для інтенсифікації діаспоральної політики (або, що більш імовірно, отримає величезну кризову точку у відносинах двох країн). 25 жовтня казахстанці відзначають День Республіки. 33 роки тому з ухваленням Декларації про державний суверенітет восторжествувала історична справедливість. Цей найважливіший документ відкрив дорогу Незалежності Казахстану. Росія, природно, у своєму "щирому" привітанні "братнього народу" заявила про те, що готова допомогти захистити незалежність Казахстану. Тільки навряд чи хоч когось у Казахстані приваблює така "допомога". 20 жовтня Казахстан приєднався до технологічних санкцій проти росії і ввів заборону на експорт до рф 106 товарних позицій. Це запчастини для дронів, спеціальна електроніка, чіпи, які можуть бути використані у військових цілях. А за підсумками зустрічі глав МЗС Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану з колегами з Євросоюзу, яка відбулася 23 жовтня, була зроблена спільна заява, в якій країни Центральної Азії пообіцяли ЄС боротися зі спробами росії обійти санкції. Казахстан також приєднався до санкцій, які запровадив ЄС проти Білорусі. З одного боку, Токаєв і уряд Казахстану чітко дають зрозуміти, що їм не по дорозі з путінською росією, яка затягує весь світ у прірву тотальної катастрофи. Але, з іншого боку – Токаєв особисто приїхав на день народження Путіна… До того ж, росія, Казахстан і Узбекистан уклали "газовий союз". Планується, що модернізація газопроводу "Середня Азія – Центр", який тепер працюватиме в реверсному режимі, перекачуючи російський газ до Узбекистану через територію Казахстану, дасть змогу розв'язати низку внутрішньоекономічних питань країн СНД, а також стане частиною ще масштабнішого проекту з перетворення Середньої Азії. Для москви це насамперед означає посилення свого впливу в регіоні, а також створення альтернативних торговельних ланцюжків, які мають проходити по всій Азії. Країни Центральної Азії поступово віддаляються від росії. Але навіть будівництво в рамках нацпроєкту "Безпечна країна" 20 нових прикордонних застав на кордоні з росією абсолютно не свідчить про те, що москва "втратила" Казахстан. Його неможливо зараз ні "придбати", ні "втратити". Казахстан не готовий до прийняття певної сторони в геополітиці. Токаєв у пошуку щонайменше "двох стільців", на яких він зможе пересидіти складну ситуацію необхідності вибору і прийняти в результаті сторону найсильнішого в регіоні геополітичного гравця. Джерело: 44.ua