Фото: керівництво України та ЄС провело спільне засідання (president.gov.ua)
Сьогодні, 2 лютого 2023 року, у Києві відбулося спільне засідання уряду України та Європейської комісії. Головним його посилом стала перспектива вступу до ЄС, хоч і без чітко визначених термінів.
РБК-Україна зібрало головні заяви учасників, інформує UAINFO.org.
Переговори про вступ мають розпочатися у 2023 році
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що спільне засідання є історичним моментом, оскільки представники Європейської комісії та члени українського уряду стають колегами у повному розумінні цього слова. І сторони об'єднуються на багатьох рівнях – від політики, інститутів та економіки до загальної безпеки та оборони.
"Україна та Євросоюз більше не є окремими суб'єктами європейського життя. Наші цінності – спільні. Наша доля – спільна. Наш ворог – спільний. Наш захист – спільний. А отже, і наше життя об'єднується", – наголосив він.
Також Зеленський заявив, що:
- Єврокомісія передала звіт щодо другої частини відповідей України на опитувальник у рамках статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. На його основі український уряд розпочне селф-скринінг, тобто самооцінку того, в чому вже Україна зблизилася з ЄС, а в чому ще треба працювати;
- Завершується робота щодо виконання 7 рекомендацій Єврокомісії, а важливе рішення від Брюсселя очікується вже цієї весни;
- Переговори про вступ до Євросоюзу мають розпочатися 2023 року.
Український прапор піднімуть перед будівлею Berlaymont
"Цей візит не схожий на жодний інший. Сьогодні ми приїхали в серце Європи, тому що Україна стала центром нашого континенту, місцем, де сповідаються наші цінності", – заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Загалом її промова була присвячена європейському майбутньому України. За її словами, день надання статусу країни-кандидата став новим початком і для Європейського союзу.
"Ваша сміливість нас надихнула. Ви дали нам нові сенси нашого призначення. Європа буде з вами стільки, скільки потрібно. Аж до того дня, коли український прапор замайорить там, де йому належить. У Брюсселі, навпроти Berlaymont (штаб-квартири Єврокомісії, – ред.) у самому серці ЄС", – зазначила вона.
Крім того, фон дер Ляєн пообіцяла, що Росія зіткнеться з новими санкціями, репараціями та трибуналом.
Україна розпочне оцінку імплементації європейських правил у своє законодавство
Глава українського уряду Денис Шмигаль наголосив на прогресі в європейській інтеграції, зокрема, приєднання до ENTSO-E, скасування квот і мит на українські товари, лібералізація перевезень, "митний безвіз" тощо.
"Для досягнення наступних євроінтеграційних кроків ми завершуємо виконання 7 рекомендацій Єврокомісії. Готуємося подати результати на саміті Україна – ЄС і очікуємо на потужний політичний сигнал щодо наближення до початку переговорного процесу про членство", – заявив Шмигаль.
Він також додав, що за умови виконання рекомендацій переговори щодо вступу України до ЄС можуть розпочатися наприкінці 2023 року.
Тим часом українська сторона зобов'язується розпочати оцінку імплементації європейських правил, директив та норм у своє законодавство. А також сподівається на розширення можливостей імпорту електроенергії до 2 ГВт та підтримку проектів децентралізації енергосистеми. Вона може бути побудована на основі масштабної програми встановлення індивідуальних сонячних електростанцій.
ЄС має приєднатися до реалізації кожного пункту "формули миру"
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Європейський союз приєднатися до реалізації кожного з 10 пунктів "формули миру", яку, як очікується, буде підтримано резолюцією Генеральної асамблеї ООН на річницю вторгнення Росії в Україну.
"Сьогодні ми подвоїмо зусилля для мобілізації голосів на користь цієї резолюції. У всьому іншому ми маємо багато спільних проектів, над якими ми успішно працюємо, особливо на глобальному півдні, і продовжимо досягати необхідного результату", – наголосив він.
Україна не битиме європейською зброєю по території Росії
Глава Міноборони Олексій Резніков подякував Європейському союзу та країнам-учасницям за військову допомогу. А також звернувся із закликом якнайшвидше допомогти з розгортанням протиракетної оборони. За його словами, важливо отримати системи Patriot та SAMP/T за першої можливості разом із постачанням нових IRIS-T та NASAMS.
Крім того, він зупинився на необхідності постачання далекобійних ракет.
"Якби у нас була можливість завдати удару на відстані 300 км, російська армія не змогла б забезпечувати оборону і програла б. Україна готова надати будь-які гарантії, що ваша зброя не буде залучена до атак на російську територію. Ми маємо достатньо цілей на тимчасово окупованій території України і ми готові координувати цілі з нашими партнерами", – наголосив Резніков.
ЄС нарощуватиме підтримку, доки Україна не виграє війну
Глава Європейської дипломатії Жозеп Боррель наголосив, що Євросоюз та європейські країни загалом з лютого 2022 року надали Україні військової допомоги на 12 млрд євро.
Він також зазначив, що ЄС вперше у своїй історії постачає зброю країні, що воює. Як і вперше тренує на своїй території військових третьої країни. За словами Борреля, до кінця травня завершиться підготовка 15 000 українських бійців, ще стільки ж навчатимуться до кінця року.
Крім того, він запевнив, що після рішення про важкі танки постачання військової техніки до України буде все більше і більше.
"Ми повинні збільшити наші зусилля, надаючи вам стільки підтримки, стільки ви потребуєте, доки ви не виграєте війну", – додав Жозеп Боррель.
Попри фінансову допомогу ЄС, дефіцит залишається
Міністр фінансів Сергій Марченко подякував ЄС за підтримку України, готовність надавати подальшу допомогу та зробив кілька заяв. Зокрема, про те, що війна вже призвела до численних катастрофічних наслідків в Україні, які матимуть довгостроковий вплив. І тому необхідні стійкі рішення для їх подолання.
Одним з рішень є запуск Координаційної донорської платформи для України – так званий "Фінансовий Рамштайн". Наразі він об'єднує зусилля ЄС, країн G7, а також ключових фінансових інституцій.
Макрофінансова допомога ЄС у розмірі 18 млрд євро та 9,9 млрд доларів грантового фінансування від США стали великою підтримкою України, але ще залишається дефіцит близько 10 млрд доларів. А для реалізації першочергових заходів щодо відновлення України потрібно близько 17 млрд доларів.
"Майже рік тому економіка України мала міцну основу: співвідношення боргу до ВВП становило менше ніж 50%, а дефіцит бюджету на рівні 3,5%. Але війна призвела до скорочення економіки на 30,3% у 2022 році. Інфляція підскочила до 26,6% %, але все ще виглядає керованою в порівнянні з деякими країнами, які не перебувають у стані війни", – зазначив він.
Щодо МВФ, то українська сторона сподівається, що реалізація моніторингової програми відкриє шлях до повноцінної нової програми з необхідним фінансуванням з II кварталу 2023 року.
Україна продовжить розвивати логістику на кордоні з ЄС
Віце-прем'єр з відновлення Олександр Кубраков запевнив, що Україна продовжить розвивати логістику на кордоні з країнами ЄС. Йдеться про відкриття нових та збільшення пропускної спроможності існуючих пунктів пропуску, а також будівництво доріг, мостів та залізничних колій.
"Крім того, розраховуємо, що цього року продовжимо Угоду про лібералізацію автомобільних перевезень Україна – ЄС, термін дії якої спливає у червні. Завдяки їй українські перевізники отримали вільний доступ до європейського ринку, що у свою чергу позитивно вплинуло на товарообіг України та ЄС", – зазначив він.
Він також закликав європейських колег підтримати продовження "зернової ініціативи".
Україна має інтегруватися в ринок до вступу до ЄС
Як заявила перший віце-прем'єр та міністр економіки Юлія Свириденко, поки триває підготовка до переговорів про вступ Україна має інтегруватися в ринок Євросоюзу.
"У нас є план завершити сагу з промисловим безвізом та укласти угоду про Доступ українських товарів до ринку ЄС (АСАА). На жаль, війна трохи сповільнила оціночні місії, але їх буде завершено і угода буде укладена", – зазначила вона.
Україна передала ЄС оновлений звіт щодо виконання рекомендацій, виконаних на попередніх етапах, а також таблиці відповідності проектів актів щодо ринкового нагляду. Також сторони добре просунулися у процесі взаємного відкриття ринків публічних закупівель. А до кінця цього року Україна має приєднатися до роумінгу ЄС.
Причому текст рішення про роумінг уже погоджено. Цього року ця сфера буде "пілотом" у повній юридичній інтеграції України у внутрішньоєвропейське регулювання.
"Загалом, поки йде підготовка до вступу України до ЄС, ми маємо інтегруватися у всіх можливих сферах – від митниці та енергетики до безпеки продуктів харчування", – додала Свириденко.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
