Китай став найбільшим покупцем нафти РФ
Китай купує рекордні партії російської нафти з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну та західних санкцій проти країни-агресорки. І непогано на цьому економить.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Moscow Times.
Китай економить на російській нафті
Китай продовжує отримувати багатомільярдну вигоду від поставок російських барелів зі знижками.
Загальний економічний ефект сягнув 27 мільярдів доларів, повідомив на відкритті VIII Російсько-китайського енергетичного бізнес-форуму глава "Роснефти" Ігор Сєчін.
З 2022 року до Китаю почали вирушати танкери з російських портів, які раніше обслуговували клієнтів у Європі, пише видання.
Зараз частка російської нафти в Китаї досягла рекордних 27%, загальний обсяг поставок перевищив 100 мільйонів тонн на рік. За перші 7 місяців поточного року досяг 67 мільйонів тонн.
За поточним курсом економія Китаю становить 2,3 трильйона рублів – суму, яка дорівнює:
- півтора річним бюджетам Московської області (1,6 трлн рублів),
- чотирьом річним бюджетам великих регіонів, таких як Красноярський край або Свердловська область (552 і 527 млрд рублів відповідно).
За даними Argus Media, на кінець серпня сорт Urals у російських портах продавався зі знижкою 26-27 доларів за барель Brent.
Максимального рівня – 16% до цін інших постачальників у КНР – знижки сягали влітку 2022 року. До кінця 2025 року, після введення санкцій щодо "Роснафти" та "Лукойлу" вони сягали 8,3%.
Індія купує російську нафту
Індія – другий за величиною покупець нафти з Росії після Китаю – заощадила на знижках російських нафтовиків 12,6 мільярдів доларів за 2022-25 роки, писала Indian Express з посиланням на митну статистику.
Покупці вимагають додаткову компенсацію за санкційні російського сорту нафти, пише видання.
Раніше РБК-Україна писало, що Китай завадив G20 випустити спільне комюніке після зустрічі через суперечку з приводу свого величезного торгового профіциту.
Також повідомлялося, що майбутній саміт АТЕС у Китаї може зібрати за одним столом російського диктатора Володимира Путіна, президента США Дональда Трампа та голову КНР Сі Цзіньпіна.
