Космічні ціни на газ у Європі позначаються на Україні вкрай негативно. І, якщо побутові споживачі, загалом, поки що не відчули на собі зростання тарифів, то бізнес уже встиг пізнати всю красу ринку. При цьому високі ціни на газ підвищують собівартість продукції українських підприємств, що відбивається на кінцевих цінах – зрозуміло, не у бік їхнього зменшення. "Апостроф" з'ясовував, виробництво яких товарів може зупинитися через енергокризу, і як насправді можна зробити газ в Україні дешевшим.
Про це для "Апостроф" пишеРоберт Василь, інформує UAINFO.org.
Чи втримаються комунальні тарифи
Ціни на газ в Європі в нинішньому році б’ють всі рекорди. Ще у вересні, коли вони досягли 1000 доларів за тисячу кубометрів, багатьом експертам здавалося, що на такому рівні вони довго не можуть протриматися, і неминуче відбудеться падіння. Проте газ продовжував дорожчати, і в листопаді ціна сягнула вже 2000 доларів. Ба більше – напередодні католицького Різдва, коли до Європи "завітали" морози, котування на спотовому ринку дісталися відмітки 2200 доларів за тисячу кубометрів.
Звичайно, такі різкі коливання цін відбиваються і на Україні. Правда, різні категорії споживачів відчувають це по-різному. Наприклад, для побутових споживачів "Нафтогаз" поки що утримує тариф на рівні 8 гривень за кубометр, покриваючи різницю між цим тарифом і поточною ціною за власний рахунок.
Проте в міру зростання ціни можливості "Нафтогазу" вичерпуються. За словами голови правління НАК Юрія Вітренка, утримання тарифу вимагає величезних коштів – мільярдів гривень протягом тільки одного опалювального сезону. І тому, можливо, найближчим часом тариф буде підвищено.
"Ми чесно кажемо, що якщо збережуться такі ціни, ми, як національна компанія, не зможемо покривати таку різницю, – заявив він – Тому це буде серйозна розмова всередині країни: з депутатами, які фактично голосують за бюджет, які визначають джерела і використання коштів, зі споживачами, з українцями. Ми дійсно будемо разом сідати і вирішувати, як жити далі".
Подібна ситуація спостерігається і з комунальними послугами, тарифи на які прямо залежить від ціни газу. В першу чергу, мова йде про опалення. Тут уряд також вдався до практики фіксування цін, підписавши з місцевими органами влади меморандум про збереження тарифу на газ для побутових споживачів на торішньому рівні. Різницю між цим тарифом і реальною вартістю повинні компенсувати громади з власних бюджетів. А уряд обіцяє в майбутньому компенсувати їхні витрати.
Проте підписати меморандум виявилося набагато простіше, ніж дійсно утримати тарифи на рівні в кілька разів нижчому, ніж реальна вартість тепла. Більшість міст, справді, на початку сезону оголосили про збереження старих тарифів. Але водночас мери міст скаржаться на те, що громади досі не отримали компенсації за виконання торішнього аналогічного меморандуму. Тому утримання низьких тарифів повністю лягло на місцеві бюджети, і в багатьох випадках цей тягар стає непідйомним. Тому ніхто не може дати гарантію, що до кінця сезону тарифи на тепло не виростуть.
Ланцюгова реакція
Але найважче доводиться в нинішній ситуації комерційним споживачам газу, тарифи для яких ніхто не регулює, і вони вимушені купувати його за ринковою ціною, яка постійно зростає.
Ситуацію сильно ускладнює той факт, що українська економіка, прямо скажемо, не належить до високотехнологічних і передових, в яких вартість продукції переважно визначається інтелектуальною складовою. Основними українськими виробами є сировинні товари.
"Не секрет, що українська економіка надзвичайно енергоємна, – говорить президент Української спілки промисловців і підприємців, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах. – За цим показником вона перевищує середнє світове значення удвічі, а показник ЄС – у 3,8 рази".
Читайте також: Якщо перекриють кран. Чи зможе Україна до 2025 року перейти на газ власного видобутку
Тому поточні ціни на газ дуже впливають на собівартість продукції багатьох українських підприємств. І навіть на сам факт виживання цих виробництв.
А ціни ці ростуть не менш вражаючими темпами, ніж на європейському ринку. На початку року вартість газу для промисловості не перевищувала 10 гривень за кубометр. В листопаді вона перетнула позначку в 40 гривень, а вже в грудні газ для бізнесу коштує 60 і більше гривень за куб.
Як наслідок, стрімко зростає собівартість продукції. І це часто робить виробництво неконкурентним.
"За результатами регіонального дослідження процесів на підприємствах, проведеного УСПП, виявилося, що мінімум 50% виробництв отримають збитки внаслідок значного збільшення вартості енергоносіїв, – розповів Анатолій Кінах. – Вже зараз інфляція у промисловості побила історичний рекорд і сягнула 57%. Її колосальний розрив із споживчою інфляцією, яка складає всього 10,3%, стане однією з причин затяжної кризи на внутрішньому ринку, якщо держава не вживатиме заходів".
Подорожчання газу впливає і на підприємства, які виробляють соціальні товари найпершої необхідності, зокрема, хліб.
"Представиники хлібопекарської галузі вже звернулися до президента, повідомляючи, що підприємства сьогодні терплять високі збитки і можуть найближчим часом зупинитися, якщо уряд не знайде можливості компенсувати ціну на газ, – розповів у коментарі "Апострофу" керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхея" Геннадій Рябцев.
Однією з найбільш постраждалих виявилася також хімічна промисловість, зокрема виробництво мінеральних добрив, для якого газ є не енергоносієм, а сировиною, і складає близько 80% собівартості кінцевого продукту.
"В результаті в Україні стрімко дорожчають мінеральні добрива. За рік ціна на них виросла на 30%, – говорить Анатолій Кінах. – Найбільший в Європі завод хімічної промисловості – Одеський припортовий – зупинив роботу. Інші мають лімітоване виробництво і подекуди працюють в мінус".
Читайте також: Для проходження опалювального сезону Україні бракує близько півтора мільярда кубометрів газу
А оскільки сільське господарство є одним з локомотивів української економіки, значне подорожчання добрив може викликати тривалу ланцюгову реакцію з важкими наслідками для держави.
"Зупинка або значне скорочення виробництва мінеральних добрив в першу чергу призведе до зниження експорту цієї продукції, що негативно вплине на надходження валютної виручки та податкові надходження до бюджету – говорить Геннадій Рябцев. – Також недоотримають добрив і вітчизняні сільгоспвиробники. Відповідно грунти не будуть достатньо угноєні. Це, в свою чергу, спричинить зменшення врожаю. В тому числі, зернових та олійних культур, які є одним з основних предметів українського експорту. Відповідно, знову ж таки, впадуть як податкові надходження, так і надходження в країну валюти".
Ще одна галузь сільського господарства через високі ціни на опалення занепадає прямо зараз.
"Частка енергоресурсів у собівартості продукції тепличних комбінатів складає 50-60%, – говорить Анатолій Кінах. – Тому через подорожчання газу ціна української тепличної городини стала критично неконкурентною у порівнянні з імпортною продукцією, яку постачають виробники з Туреччини, Білорусі чи Нідерландів, де держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв. Через це вже закрилися деякі з комбінатів, у тому числі – один із найбільших в Європі, що знаходиться під Києвом. Споживач не буде купувати, до прикладу, українську зелень за ціною в 60 гривень, коли поруч на прилавку італійська за 35 гривень".
На думку експерта, якщо терміново не втрутитися в ситуацію, то з великою ймовірністю за нинішню зиму Україна може втратити цілу тепличну галузь, оскільки консервація тепличних конструкцій технологічно неможлива.
Не менш стурбованими є цукровики. Через ріст цін на блакитне паливо частина підприємств не зможе організувати виробництво. У нинішньому році працювало тільки 28 з 33 заводів, і чимало з них зазнало збитків.
Рятівний вітер Європи
Проте влада не демонструє жодних ознак занепокоєння цією ситуацією і не вживає заходів для її пом’якшення.
"Цікаво, що ні уряд, ні багато хто з експертів не звертають увагу на банальний, але принциповий в даному контексті факт, – зауважив Анатолій Кінах. – Україна є єдиною державою в Європі, яка не має довгострокового прямого контракту на постачання природного газу і працює на спотових ринках. Тим часом, ціни по довгостроковим контрактам в 2-3 рази нижче, ніж спотові. Наприклад, Молдова купує тисячу кубів за 400-450 доларів, Угорщина – за 350 доларів, Австрія – за 280 доларів, Болгарія – за 550 доларів. Відтак, значно відстаючи за показниками платоспроможності, ми платимо чи не найвищу в ЄС ціну за газ".
Причому обгрунтованість ціни, яка сьогодні виникла на українському ринку, викликає значні сумніви.
"Імпортний газ складає відносно невисоку частку нашого споживання, – говорить Геннадій Рябцев. – На рік Україні потрібно близько 30 мільярдів кубометрів. При цьому в нинішньому році Україна імпортувала 2,5 мільярди кубометрів газу, з яких 2,3 мільярди є "віртуальним реверсом" (тобто газ формально купується у власників із європейських країн, проте реально західного кордону не перетинає, а відбирається на території України з трубопроводу, яким він іде з Росії в Європу.) Але при цьому за весь спожитий газ промислові споживачі платять як за імпортований. Причому не за ціною довгострокових контрактів, а за спекулятивною, яка складається на спотових ринках".
При цьому реальна вартість видобутку разом з рентною платою, вартістю капіталу та іншими супутніми витратами складає 6,55 гривні за кубометр.
"В той же час, ті запаси, що зберігалися в підземних сховищах ще з минулого року, коли ринкова ціна газу складала 80-150 доларів за тисячу кубометрів, були реалізовані українським споживачам за 700 доларів і вище, – говорить Геннадій Рябцев. – При цьому незрозуміло, куди пішли ці прибутки, оскільки "Нафтогаз" заявляє, що в нинішньому році він буде збитковим".
На думку експерта, суперечки навколо того, якою має бути справедлива ціна газу в Україні, могло б вирішити впровадження вільного продажу газу.
"Має бути торговий майданчик, де буде відкрито продаватися весь видобутий в Україні газ, – твердить Рябцев. – На торги не повинні допускатися спекулянти і "прокладки", а лише постачальники газу та великі споживачі, що доведуть платоспроможність. Не повинно існувати жодних довгострокових договорів із закритими умовами. Тому що газ, так само, як і електроенергія, – це інфраструктурний товар, від якого залежить вартість продукції всіх виробників".
А поки що українським виробникам доводиться лише сподіватися, що панічні явища на європейському ринку уляжуться, і ціна газу повернеться до більш-менш зрозумілих значень.
На думку Геннадія Рябцева, найближчим часом дійсно можна очікувати позитивних рухів на ринку. На даний час постачання газу в Європу із Росії, зокрема газогоном "Ямал-Європа" скоротилося або взагалі припинилося через те, що покупці під впливом ажіотажу достроково вибрали обумовлені контрактами річні обсяги. Проте після Нового року постачання відновиться, і це призведе до насичення ринку і, відповідно, зниження цін.
Окрім того, різкий скачок цін зробив вигідним постачання газу із США. І на сьогоднішній день в напрямку Європи вже рухається значна кількість СПГ-танкерів, які доставлять на ринок значну кількість палива.
І, нарешті, несподіваний подарунок європейським споживачам газу зробила погода. Сильні вітри різко збільшили генерацію енергії вітровими електростанціями, що дозволило суттєво скоротити споживання газу. В результаті ціна газу, яка 21 грудня сягнула історичного максимуму у 2200 доларів за тисячу кубометрів, 23-24 грудня різко впала до рівня 1300 доларів.
А тому в українських підприємств з'являється маленька надія, що на такий поворот ринку відреагує і "Нафтогаз" – і зменшить для них ціну палива.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
