Що об’єднує більшість, здавалося б, різних експертних оцінок, що пролунали останніми днями, щодо року, який минув від дня президентських виборів, то це загальна тривога через зростання хаосу в українській економіці, політиці, державному управлінні. І це був би не Зеленський, якби він одразу ж ці побоювання не проілюстрував, ба більше, не посилив. Новина про плани українського президента призначити Михайла Саакашвілі "віцепрем’єром із реформ" мала ефект… ні, не бомби, що вибухнула… Радше це як за серйозного розладу шлунка прийняти всередину дріжджів.
Не можу судити, як у Грузії, в Україні ілюзії про великого реформатора Саакашвілі залишилися хіба що в тих, хто, на відміну від нас, не дивився кожну серію п’яти сезонів серіалу Порошенка, а майже одразу, ще в першому сезоні, перемкнув телевізор на "Вечірній квартал". Розум цієї людини спочиває в могилі Кахи Бенукідзе, а з активів наявна лише невгамовна енергія й роздута до розмірів зірки бульбашка зарозумілості. Що ж, не маю сумнівів, що слова Зеленського про його "потенціал для підтримки уряду України" на ура проковтнуть трохи більш як 40% українців, які все ще підтримують президента – його ядерний електорат.
Читайте також: Зеленський може отримати черговий конфліктний центр у владі – Портников
Саме на цього споживача інформаційного спаму розраховані трансльовані час від часу самим Саакашвілі та його оточенням міфи про буцімто обіцяний під нього президентом США Трампом трильйон для України (про розмову Міхо з Дональдом скайпом й обіцянку трильйона доларів як свідок без жодної іронії писав 2017-го Олег Хвощовський), чи днями вже у Грузії, про скромніші 5,5 мільярда допомоги тільки в обмін на надання йому офіційного статусу та припинення кримінальних справ. Не скажу, повівся чи ні на ці казочки Зеленський, і чи усвідомлює він, що конвертувати бодай у щось суттєвіше, ніж у дружню розмову, яка ні до чого не зобов’язує, поза сумнівом чималі політичні зв’язки Саакашвілі на Заході за сім років від закінчення його повноважень президента Грузії йому жодного разу не вдалося.
Що ж до інших, хто на Саакашвілі вже обпікся, у марних спробах відшукати логіку в кадрових рішеннях нашого президента, як то кажуть, думки розійшлися. Сам президент у фільмі "Рік президентства Зеленського", який вийшов цієї середи, прокоментував кадровий рейвах, що триває майже рік, мовляв, продовжуватимемо змінювати кадри, поки уряд не стане "ідеальним". Тут як із підбором коду до цифрового замка, потрібен математик, щоб розрахувати кількість можливих комбінацій складу уряду з 42 мільйонів методом випадкового добору громадян, яких призначають до нього, і скільки ці спроби випадкового добору кадрів триватимуть. Один із найпоширеніших коментарів планів призначення Саакашвілі: у президента скінчилася кадрова лава. Як на мене, тут нічого нового, це було зрозуміло ще під час формування уряду Шмигаля.
Однією з найпереконливіших версій видається, що Саакашвілі став потрібен Зеленському, аби протиставити його впливові незмінного з 2014 року міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Так, комунікатор Саакашвілі виявився корисним Зеленському під час президентської кампанії як ще один канал брудного тролінґу Порошенка (за що з ним розрахувалися, одним із перших же указів новообраного президента повернувши українське громадянство). Але під час електорального міжсезоння, як інструмент в апаратному протистоянні вже самого Порошенка з тим-таки Аваковим, Саакашвілі продемонстрував себе п’ятим колесом. Окрім дзвону у вухах від інформаційного галасу, жодного ефекту.
Читайте також: Шість наслідків можливого призначення Саакашвілі віцепрем'єром
Цей урок ми вже винесли. Важковаговика Авакова, за яким стоїть не тільки міністерство й кількасот тисяч озброєних і ситно нагодованих підлеглих, а й нажитий за роки при владі чималий політичний капітал – десятки депутатів, політичні й корупційні зв’язки, я вже мовчу про нагромаджений компромат, не врівноважить повітряна кулька, навіть ціла зв’язка повітряних куль.
Сам Саакашвілі, коментуючи повідомлення про призначення, що готують, заявив про намір об’єднати "всі патріотичні сили", "щоб Україна з найменшими втратами перенесла нинішню світову економічну кризу", що сподівається "бути надійним членом команди". Він пообіцяв саме те, що вміє найменше: об’єднувати представників різних політичних сил, а не вносити розкол між ними, бути одним із членів, а не стояти на чолі команди. Цей слід зі спалених Саакашвілі за свою кар’єру в Україні міст і мостів може завадити набрати необхідну для призначення нового віцепрем’єра кількість голосів у Раді.
І все ж є одна риса, в якій неможливо відмовити грузинському експрезидентові. Поза сумнівом, байдуже, в позитивному чи негативному сенсі, він яскрава особистість. І ще задовго до прем’єрного показу фільму "Рік президентства Зеленського" не лише Єрмакові було зрозуміло, на роль головного у країні з реформ терміново потрібен новий, який іще не втратив самовпевненісті й харизми, актор.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
