Всесвітня організація охорони здоров'я назвала туберкульоз — однією з 10 головних причин смертності у світі. В Україні ця проблема сягнула національного рівня і посилилася на тлі пандемії COVID-19. Реалізація урядових програм з протидії поширенню туберкульозу не дає втішних результатів. За даними МОЗ, з початку року в Україні на туберкульоз захворіли 16803 людини, померли за січень-вересень — 2248.
Як карантин вплинув на виявлення нових хворих та лікування — розповідає Суспільне, інформує UAINFO.org.
Згідно з дослідженнями медичної гуманітарної організації "Лікарі без кордонів", від початку пандемії в Україні спостерігається зниження кількості людей з діагнозом туберкульоз майже на 42%. За даними МОЗ, у 2019 році до пандемії коронавірусу в Україні, кількість хворих на туберкульоз становила – 25237 людей. Тоді як з початку 2020 року на туберкульоз захворіли 16803 людини, померли за січень-вересень — 2248. Але ця статистика невтішна — через пандемію коронавірусу і фокусування медичної системи на СOVID-19, хворі або не тестуються вчасно, або взагалі уникають лікарень.
Читайте також: Локдаун тільки нашкодить: лікар озвучила терміни закінчення пандемії коронавірусу в Україні
Як каже медична керівниця “Лікарів без кордонів” Олена Турш, далеко не всі звертаються до сімейного лікаря при перших ознаках хвороби: “Зараз спостерігається небезпечна тенденція — хворі з туберкульозом поступають до лікарень в значно важкому стані, коли вже задишка і кровохаркання”.
Тільки за останній місяць в такому стані виявили чотирьох людей. Їх госпіталізували з підозрою на COVID-19. Хворих доставляють в інфекційне відділення, пояснює Олена, проводять діагностику, ПЛР-тести: “Тести показують, що коронавірусу немає, тоді роблять рентген і виявляють туберкульоз”.
“Лікарі без кордонів” співпрацюють з протитуберкульозним диспансером у Житомирській області. Цього року саме вони зафіксували зниження кількості нових хворих в Україні.
“У 2019 за пів року в нас почали лікуватися 105 осіб, а в цьому році за такий же проміжок часу всього 60 людей” — каже Турш. В організації порівняли свої дані зі статистикою в житомирському диспансері, виявилось — там теж зниження на 42% виявлення нових хворих.
Про зниження кількості нових хворих на туберкульоз розповідає і завідувачка стаціонарного відділення хіміорезистентного туберкульозу Національного інституту фтизіатрії Наталія Литвиненко. Попри те, що у фтизіатричних відділеннях заповнені усі ліжка, медики помітили менше навантаження по нових пацієнтах цього року. В інституті називають дві причини такої динаміки — люди рідше звертаються, через карантин і займаються самолікуванням вдома, а всі сили і увага лікарів направлені на боротьбу із коронавірусом.
“Первинна ланка зараз не займається туберкульозом, всі займаються коронавірусом, — нарікає Литвиненко. — Немає тієї прискіпливої уваги до груп ризику”.
Крім того, за словами лікарки, раніше працювала система, коли люди планово кожного року проходили обстеження на туберкульоз.
Сучасна медицина навчилась боротися з цим захворюванням, але залишається проблема його виявлення. Хворі не завжди звертають увагу на перші симптоми та з різних причин, в тому числі через стигматизацію хвороби і дискримінацію їх у суспільстві, не готові проходити обстеження у лікарів.
Спочатку цим займалась фтизіатрична служба, зараз ці повноваження частково передали сімейним лікарям. Але коли почалась епідемія коронавірусу, то туберкульозом майже перестали займатися.
Як протидіють туберкульозу на державному рівні
У листопаді Кабінет міністрів затвердив стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню. З наступного року частину пунктів мають почати реалізовувати, а запрацювати повністю програма повинна до кінця 2023.
Зокрема йдеться про те, що сімейний лікар за власним бажанням зможе лікувати хворих на туберкульоз, отримуючи за це від держави надбавки. Крім того, разом з тестом на COVID-19, робитимуть скринінг на туберкульоз, розповідає голова комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Лада Булах.
“Під час виключення інфекції на COVID-19 необхідно одночасно діагностувати і виключати підозру на туберкульоз. Тому що прояви можуть бути схожі: невелика температура, втома, пітливість, зменшення ваги”, — каже Булах.
Читайте також: Політтехнолог назвав дві прості навички, які є значно вагомішими для зниження захворюваності, ніж "інтелектуальний локдаун-шабаш"
Також заплановано, що в кожному регіоні працюватиме лише один фтизіатричний центр, який буде вести кожного пацієнта і контролювати процес лікування: скільки і яких препаратів приймає хворий в день, пояснює експерт директорату громадського здоров'я МОЗ Павло Паламарчук. Також планується, що лікування у стаціонарах буде поступово змінюватися на амбулаторне, адже тривале перебування в лікарні хворих з різними формами туберкульозу збільшує ризик повторного зараження.
Зазначимо, що це не перша спроба протидіяти епідемії туберкульозу на державному рівні — Верховна рада кожні чотири роки приймає цільові програми, які, втім, не реалізуються.
Як пояснює Павло Паламарчук, у тому винні ціла низка факторів: недостатнє фінансування, соціально-економічна криза, у тому числі пов’язана з воєнними діями на сході України, загальне погіршення епідемічної ситуації, відсутність чіткого плану реформування системи охорони здоров’я, пасивний супротив медичних працівників, у тому числі протитуберкульозної служби.
Водночас за словами Паламарчука, з 2016 року рівень захворюваності на туберкульоз серед українців знизився на 9%, рівень поширеності всіх форм активного туберкульозу у поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІДом – на 11,6%, а рівень смертності від туберкульозу – на 19%.
"Шукали коронавірус, а виявили туберкульоз"
Галина (прізвище не вказуємо на прохання жінки – ред.) захворіла на туберкульоз цього року. Перші симптоми хвороби проявилися ще навесні, коли в країні вже ввели карантин через коронавірус. Спочатку був лише кашель, згодом — піднялася температура.
“Коли в мене піднялася температура, невелика — 37,2, я знову подзвонила до сімейного лікаря. — розповідає Галина. — А вона мені каже, що треба тоді їхати робити рентген і робити тест на коронавірус”.
Жінка здала два тести, обидва показали негативний результат. В районній лікарні зробила рентген легенів — на ньому лікарі виявили запалення лівої легені і відправили в обласну лікарню до пульмонолога.
“Я пройшла обстеження — взяли мокроту, і виявили що в мене туберкульоз” – згадує вона.
Галина вже три місяці лікується в обласному туберкульозному диспансері: “Всі препарати мені давали безкоштовно. Обстеження теж безкоштовне. Відпускають додому, але я повинна приїздити в диспансер на планові обстеження протягом шести наступних місяців. Маю надію через пів року вилікувати свою хворобу“.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
