Якби я писав підручник із сучасної історії України, то назвав би параграф про 2020 рік "Велика пауза". Перманентні локдауни й закриті кордони призвели до того, що ми більшу частину року просиділи вдома, а це не сприяє суспільному розвиткові. Однак "пауза" не означає "скасування". Тому всі проблеми, які ми так і не вирішили торік, будуть даватися взнаки 2021-го. То чого ж чекати українцям від цього року?
Про це для Gazeta.ua пише Сергій Громенко, повідомляє UAINFO.org.
Пандемія
Найважливіший фактор торішньої історії послабне, але не зникне. Українці й надалі хворітимуть і вмиратимуть під час третьої хвилі коронавірусу, хоч і в менших масштабах. Вакцинацію теперішня влада вестиме, як і більшість інших своїх ініціатив – через те саме місце. Раніше 2022 року ми цієї зарази не позбудемося, а значить – готуйтеся до нових карантинів.
Війна
Найслизькіша тема для прогнозування. З одного боку, бойові дії різної інтенсивності точно триватимуть, реального перемир'я не буде. А з іншого – повномасштабний російський наступ (рівня 2014–2015 років) украй малоймовірний. Так само небагато шансів на те, що нова влада вирішить капітулювати (наприклад, пустити воду в окупований Крим).
Економіка
Пандемія + зелена влада = продовження зубожіння. Якщо Україна не домовиться із МВФ, на неї може чекати банкрутство.
1. ВВП. Ріст ВВП за підсумками 2021 року більшість експертів прогнозує на рівні +4%. Його підштовхуватимуть експорт зернових і металів, але стримуватиме низький внутрішній попит. Торік цей показник був -4,6%. Однак якщо минулорічна інфляція склала 3,2%, то у 2021-му вона суттєво збільшиться. Аналітики групи ICU очікують її на рівні 6%, аналітики Oxford Economics – 6,6%, експерти Українського інститут майбутнього – 9,5%. Словом, за статистикою ВВП зростатиме, але реальна економіка до рівня 2019 року так і не відновиться.
2. Борги. До кінця 2021-го сума державного боргу України сягне майже 100 млрд доларів. На цей же рік припадуть пікові виплати – Україна повинна віддати 8,2 млрд внутрішнього боргу (+2,7 млрд відсотків) і 3,4 млрд зовнішнього боргу (+1,8 млрд відсотків). Це в сумі майже 16 млрд доларів (430–450 млрд гривень). Також доведеться заплатити приблизно 140 млрд гривень прострочених і дефолтних боргів, що в сумі дасть 600 млрд – або 60% державного бюджету України.
3. Бюджет і МВФ. Протягом 2021-го уряду потрібно залучити близько 20 млрд доларів, щоб рефінансувати старі борги й покрити величезний дефіцит бюджету в 230–240 млрд грн. Без МВФ та інших зовнішніх кредиторів знайти їх неможливо. Отже, якщо влада провалить співпрацю із Фондом, дефолт стане майже неминучим.
4. Курс долара. Ну й тепер – найзрозуміліші цифри. У першому півріччі долар може піти вниз до 27 і навіть 26 гривень. Але з літа почне підніматися до 28–28,5 і навіть 29 гривень (як закладено в бюджеті). Однак є й песимістичний прогноз – 30 гривень за 1 долар.
Соціальна сфера
На папері – все круто, у реальності – як завжди.
Читайте також: Маємо щонайменше чотири кризи. 2021-й буде для України роком турбулентності
1. Зарплатня. Вже з 1 січня мінімальний заробіток українців становить аж 6 тисяч гривень (а з 1 грудня – цілих 6500, але це не точно). Так само зросте прожитковий мінімум – до 2189 гривень у першому півріччі та 2294 – у другому. Додатково підвищили зарплати освітянам – на 20% (ні, це не чотири тисячі доларів), та лікарям – на 2–2,5 тисячі гривень (і +300% борцям із вірусом). Однак пропорційно виростуть і податки, внески та штрафи.
2. Тарифи. Норма про пільговий тариф 0,9 гривень за кВт/год за норми споживання до 100 кВт скасована – тепер до 31 березня всі платитимуть по 1,68, а далі буде видно. Скасовані пільгові тарифи на електроопалення для дитячих будинків сімейного типу, багатодітних та інших малозабезпечених категорій населення, при тому, що коштів на субсидії в цьому бюджеті у два рази менше, ніж у торішньому. Ціни на газ (і саме паливо, і транспортування) виростуть протягом року ледь не вдвічі.
Політика
Назовні буде весело, під килимом – сумно. Усередині країни влада стрімко втрачає популярність, у світі вона й так не мала реального авторитету. Тому певні зміни в політиці невідворотні.
1. Кабмін. Найпровальніша за підсумками минулого року державна інституція, та й старт цьогорічного локдауну їй гикнеться. Тому з імовірністю 50–60% станеться або повна відставка всього складу уряду, або, що значно можливіше, прем'єра та кількох одіозних міністрів. Це дозволить Володимирові Зеленському трохи спустити пару в суспільстві й укласти нові угоди з олігархами за розподіл місць.
2. Верховна Рада. Колишньої монобільшості в парламенті де-факто немає, за кожне велике питання давно голосують блокуванням окремих груп усередині "слуг" із іншими партіями. Але дострокові вибори можуть покласти край навіть теперішньому станові, тож президенту вони не вигідні, і він робитиме ставку на серію локальних "договірняків". Проте певні бонуси від перевиборів можуть отримати ОПЗЖ та ЄС, тож повністю відкидати цей варіант не варто – 30–40%.
3. Президент. Хоч Зеленського й уважають найбільшим невдахою минулого року серед політиків, гарантованого переможця проти нього поки жодна сила у країні виставити не може. Тому ймовірність дострокових президентських виборів (за нормальних обставин, див. наступний пункт) – не більше 5%.
4. Майдан. Хоча незадоволених Зеленським щоразу більше, треба розуміти, що більшість із них невдоволені президентом із різних причин. Комусь болить продовження війни на Донбасі, комусь – корупція, комусь – фіскальна політика, комусь – проросійський реваншизм. Імовірність того, що всі вони самі собою об'єднаються й виступлять зі спільним порядком денним на Майдані, украй невисока – не більше 15%.
Ідея "Майдану без політиків", особливо – без Петра Порошенка, все ще доволі потужна. Тож соціальний вибух видається вірогіднішим за політичний. Однак завжди існує можливість прильоту "чорного лебедя" у вигляді російського вторгнення чи капітуляції на Донбасі або випадку резонансного насилля чи спроби ув'язнити лідерів Революції гідності тощо, унаслідок чого почнеться спільний протест.
5. Місцева влада. Старі регіональні еліти фактично перемогли "слуг" на місцевих виборах. Але їм не вистачає координованості для того, щоби протистояти центральні владі у всеукраїнському масштабі. Тому в більшості регіонів встановиться компроміс із Києвом, але й "бунти" проти деяких рішень центру стануть регулярними.
6. США. Новий президент Джо Байден симпатизує Порошенкові й не любить українських олігархів. Зеленський, як ми встигли переконатися, нездатний виступити проти "своїх" корупціонерів, тож знайти спільну мову з Білим домом йому буде важкувато. Україна продовжуватиме отримувати допомогу США як держава, але чинній український владі сподіватися на підтримку в разі внутрішнього конфлікту не варто.
Читайте також: Ослунд окреслив головні помилки влади, без усунення яких годі сподіватися на суттєве економічне зростання
10 найважливіших світових трендів-2021
Наостанок – 10 головних передбачень на майбутнє цілого світу від американського журналу The Economist і мій короткий коментар із української перспективи.
1. Боротьба за вакцину проти коронавірусу. Якісні вакцини проти самопальних, багато доз проти дефіциту, країни з нормальним розподілом проти таких, де щеплення лише для еліт, свідомі громадяни проти антивакцинаторів. Вгадайте, де за цими показниками опиниться Україна?
2. Нерівномірне відновлення економіки. Хтось уже зіп'явся на ноги, хтось піднімається, більшість – іще лежать долілиць. Ми знову пасемо задніх.
3. Налагодження зламаного світового порядку. Навіть якщо Байденові пощастить зробити світ стабільним, України це не торкнеться. Якщо ми самі не даватимемо раду з Росією чи Угорщиною, інші за нас цього точно не робитимуть.
4. Американо-китайське протистояння. Пани сваряться, а в України знову чуб тріщатиме. І з Вашингтоном наше керівництво не в найкращих стосунках, і з Пекіном ми через "Мотор-Січ" устигли посваритися.
5. Протистояння потужних компаній, зокрема технологічних гігантів. Ні, це для нормальних країн, це не про нас.
6. Посилення ролі новітніх технологій у житті людей. Тут так, на індивідуальному рівні більше zoom-ів і віддаленої роботи з дому. На державному рівні ми спроможні хіба що створити "Укрбіткоїнвидобування" чи "Укрлайкпостач". Власного Маска в нас тупо задушать податківці.
7. Менш відкритий світ. Карантини, колапс туризму, продовження занепаду мультикультуралізму. Ну, це не страшно. Це ми вміємо. Моя хата з краю.
8. Новий шанс у боротьбі зі змінами клімату. Ви сміятиметеся, але Україна тут – на перших ролях. Останні 30 років ми так активно нищимо власну промисловість, що навіть не виконуємо квоти на викиди шкідливих речовин.
9. Рік "дежавю". Чого не зробили у 2020 – зробимо в цьому. Ну, це в них дежавю, а в нас і цей, і наступний – рік бабака. Популізм, некомпетентність, крадівництво – усе як завжди.
10. Нові виклики та ризики. Дякуємо, дуже дякуємо, ми ще старі не подолали.
На цьому все. Збережіть собі цей прогноз – й у грудні зустрінемося, побачимо, наскільки він справдився.
Якщо буде ще кому зустрічатися.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
