Поруч із Батумі знайшли давній винний завод. Археологи вважають, що споживачами напою були солдати римського форту Апсар.
Польсько-грузинська група археологів завершила черговий сезон розкопок у селищі Гоніо (Аджарія, Грузія). Нині це просто невеликий чорноморський курорт. Але дві тисячі років тому це місце мало важливе стратегічне значення, тому там стояв (і стоїть, хоча не в дуже хорошому стані) римський форт Апсар (Apsaros), інформує UAINFO.org з посиланням на портал "Nauka w Polsce".
Просканувавши місцевість за допомогою лідара, археологи виявили аномалії в рельєфі й тим самим визначили місце, де найкраще розпочати розкопки. В результаті вони знайшли за кількасот метрів від фортечної стіни виноробню, якій, за попереднім датуванням, не менше 1800 років.
Апсар вперше згадується у працях Плінія Молодшого (I століття нашої ери) як важливий форт на кордоні римської провінції Каппадокії. Поряд із фортом колись проходила єдина зручна дорога з Колхіди (зараз це Абхазія, Західна Грузія, Аджарія) у римські провінції Малої Азії.
За правилами фортифікації та облаштування земель навколо укріплень, прийнятих у Римській імперії, ця територія має бути незабудована: так простіше її обороняти. Але люди завжди були зацікавлені у веденні бізнесу, тому поруч із військовими фортецями часто — всупереч прийнятим нормам — виникали винні заводи чи лупанарії.
Читайте також: Лідар знайшов у джунглях стародавню столицю Зміїного царства
Власниками таких підприємств зазвичай були ветерани — відставні легіонери, які відкривали прибутковий бізнес завдяки добрим зв'язкам із комендантом форту. І ринок збуту шукати не треба: продукцію, швидше за все, споживали легіонери та допоміжні війська (солдати без римського громадянства), розквартировані в Апсарі.
Дослідники вивчили виноробний завод і виходячи з цього припустили, який тип вина там виробляли. Крім преса для винограду, вони знайшли глиняні судини, які колись були вкопані у землю. Ці судини — квеври, спеціальні керамічні вироби для вина, відомі й у сучасній Грузії.
Квевра є конічною глиняною посудиною дуже великого розміру — у неї зазвичай входить одна-дві тисячі літрів винного сусла. Хоча існують квеври набагато більшого розміру — що вміщують до восьми тисяч літрів — і зовсім невеликі, приблизно зі звичайний глечик.
Найдавнішим виробам зі знайдених на сьогодні не менше п'яти тисяч років. На думку істориків, форма та призначення квеври не змінювалися в останні три тисячі років. Смак вина, виготовленого за допомогою квеври, помітно відрізняється від алкоголю, витриманого в бочках або сталевих резервуарах: воно більш солодке та землисте.
Читайте також: Копальні царя Соломона перетворили навколишню долину на пустелю
Дослідники вважають, що виноробню збудували на початку II століття нашої ери, вона працювала до початку III століття нашої ери — поки у форті знаходився римський гарнізон. Пізніше виробництво виявилося покинутим, що свідчить: споживачами вина були саме римські солдати, а не місцеві жителі.
У II столітті нашої ери в Апсарі було розквартировано п'ять когорт — не менше тисячі осіб у кожній. Хоча Пліній Молодший назвав Апсар саме фортом (castra), по суті, це було досить велике військове містечко з розвиненою інфраструктурою. Усередині стін фортеці розташовувалися навіть іподром і театр.
Вчені вважають, що поруч із виноробнею знаходилася ферма, де вирощували виноград, хоча слідів її поки що не знайшли.
Примітно, що будівля винзаводу має конструктивні особливості, характерні для місцевої традиції виноробства, але для герметизації робочої поверхні та резервуару для сусла використовували розчин, типовий для римського будівництва.
Керівник археологічної групи Радослав Карасевич-Щипіорський зазначив, що Західна Грузія – не найкраще місце для виробництва вина через клімат. На його думку, там доцільніше було б робити пиво. Попри це, стародавні винороби вирішили вчинити саме так: швидше за все, власник бізнесу з особистого досвіду знав, яким напоям віддають перевагу легіонери, і це було не пиво.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
