.jpg "Слово народу. Чи зможуть українці керувати країною через референдуми")
Володимир Зеленський допустив можливість референдуму по Донбасу. Поки влада роздумує над цією ідеєю, в опозиції вже готують грунт для голосування за заборону продажу землі. Крім всеукраїнського референдуму, у правлячій команді хочуть запропонувати українцям ще один інструмент народовладдя.
Володимир Зеленський під час передвиборчої кампанії обіцяв українцям ухвалити закон про народовладдя. Виконати один із головних пунктів програми президенту і його політсилі вдалося не відразу. Тільки на підготовку документа про всеукраїнський референдум пішов майже рік, ще півроку знадобилося, щоб ухвалити його в другому читанні, пише Уляна Безпалько для РБК-Україна, інформує UAINFO.org.
Без підтримки партій пересічним громадянам майже нереально пройти всі законодавчі процедури, щоби довести справу до національного голосування. Першими скористатися цим інструментом хочуть у "Батьківщині". Партія Юлії Тимошенко погрожує на референдумі скасувати закон про ринок землі.
Читайте також: Захист землі від знищення та розбазарювання є сьогодні вкрай актуальним, – політолог
На цьому блок ініціатив про народовладдя від "Слуги народу" не закінчується. Два тижні тому представники президентської політсили внесли до парламенту документ про місцевий референдум. Він, на відміну від першого закону, може дати українцям більше впливу на владу, хоч і на локальному рівні.
Спірне опитування
Коли Рада взялася голосувати за закон Про всеукраїнський референдум в перший пленарний день нового року, це підживило розмови про те, що у Зеленського можуть скористатися ним вже в недалекому майбутньому. Більше нічого не вказувало на якийсь поспіх: сам президент підписав документ через два з половиною місяці після прийняття.
На нещодавній прес-конференції з нагоди двох років на посаді Зеленський заявив, що головне питання, яке варто винести на референдум – ситуація на Донбасі.
"Я впевнений, що через деякий час – тому що у нас кілька планів щодо припинення війни – ми представимо на розгляд суспільства саме референдум з такою тематикою. Це може бути один із планів, якщо не спрацює інший", – сказав глава держави 20 травня, не ставши вдаватися в деталі.
Але це не означає, що питання ОРДЛО стане однією з перших тем, винесених на всенародне голосування, кажуть в Офісі президента. Референдум щодо Донбасу можливий, якщо ситуація і зміст переговорів про припинення війни вимагатимуть саме такого кроку, сказав РБК-Україна радник глави ОП з антикризових комунікацій Михайло Подоляк. Варіанти питання, яке можуть поставити українцям, на Банковій не розкривають.
"Україна робить усе можливе для того, щоб знайти такий дипломатичний шлях, який забезпечить справжній довготривалий мир. Якщо одним з етапів на цьому шляху може стати всеукраїнський референдум, то потрібно враховувати ті запобіжники, які вже зафіксовані у прийнятому законі. Жодного запитання на референдум або рішення в порушення нашої Конституції не може бути навіть гіпотетично", – зазначив Подоляк.Перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук каже, що референдум мають проводити не політики, а народ. Він очікує, що українці винесуть на голосування тему вступу України до ЄС, НАТО, вирішення питання з Кримом і Донбасом.
Читайте також: Влада ігнорує думку народу, лише референдум здатен зупинити розпродаж землі, – експерт
"І менше всього ми б хотіли, щоб політичні партії, особливо ті, які не голосували за цей закон, виносили свої вузькополітичні питання та пробували на цьому отримувати якісь політичні дивіденди", – сказав виданню Стефанчук.
Керівництво Ради і президент Зеленський (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
У президентській команді не поспішають анонсувати теми, які вони можуть винести на референдум. Але кілька поінформованих співрозмовників видання описали коло ідей, що розглядаються Банковою. Крім Донбасу, це референдум про вступ до НАТО і про кількість народних депутатів. Поки плани щодо цих голосувань впираються в рівень суспільного відгуку, вибір дати їх проведення і формулювання запитань.
Справа в тому, що закон про референдум містить багато бар'єрів, щоби не перетворити його на безперервні "віче". Ставити можна тільки одне питання з чіткою відповіддю "так" чи " ні".
Для організації всенародного опитування потрібно спочатку зібрати три мільйони підписів, причому мінімум по сто тисяч у двох третіх областей країни. Щоби референдум був визнаний таким, що відбувся, проголосувати мають 50%+1 виборців країни. Вимога до явки може "обнулити" всі зусилля і кошти, витрачені на організацію голосування. Навіть під час виборів далеко не завжди до дільниць доходить така кількість людей.
Читайте також: Юлия Тимошенко подписи соберет, ведь за проведение референдума по земле выступает 77% украинцев, – Кочетков
Внутрішня соціологія показує, що поки зібрати понад 50% явки може тільки референдум про НАТО, пояснив один зі співрозмовників у президентській команді. Але, за його словами, для цього референдуму потрібен якийсь привід, інакше люди не зрозуміють спонтанність опитування.
"Що стосується Донбасу, то президент хотів торкнутися цієї теми, коли ставили п'ять питань під час місцевих виборів. Але нічого кращого не придумали, ніж формулювання про вільну економічну зону. Адже в цій темі дуже важливо виважено підійти до постановки питання, щоб воно було правильно сприйнято не тільки в Україні, а й за її межами", – пояснило джерело.
Він сумнівається, що земельний референдум, який запускає "Батьківщина", збере потрібну явку виборців. У провладній команді не особливо раді тому, що у Тимошенко вирішили скористатися президентською ініціативою, яку її фракція не втомлювалася критикувати під час голосування.
"Просто сидіти склавши руки ми не будемо. Як мінімум через те, скільки вона розносила цей закон про ринок землі. Ми будемо боротися проти її задуму всіма законними способами. Можливо, президент звернеться до КСУ, щоби той перевірив законність питання", – зазначило джерело в команді Зеленського.
Партія Тимошенко заявила про бажання провести референдум з п'яти тем. Перше питання: "Чи підтримуєте ви заборону продажу земель сільськогосподарського призначення будь-кому, крім держави Україна"? Ініціативна група з цього опитування вже налічує приблизно 17 тисяч осіб.
Один із заступників лідера "Батьківщини" Вадим Івченко сказав, що до 1 червня вони подадуть до Центрвиборчкому документи для реєстрації цієї групи. Якщо він дасть добро, тоді починається відлік 90 днів для збору трьох мільйонів підписів.
"Потім протягом трьох місяців ЦВК має оголосити про референдум, він може пройти приблизно в жовтні, точно до Нового року. Багато чого вже буде видно до 1 числа, адже якщо Центрвиборчком дасть дозвіл, то це вже 50% того, що ми проведемо референдум, тому що ми зможемо зібрати три мільйони підписів. Щоправда, потім ЦВК, звичайно ж, буде бракувати ці підписи: мовляв, цих людей там немає, а ті були за кордоном", – сказав виданню нардеп.
За словами Івченка, вони як і раніше критично оцінюють сам закон. У партії побоюються, що провладна команда через Центрвиборчком може застопорити будь-які спроби провести референдум. Якщо ж "Батьківщині" вдасться провести перше голосування, то далі вони можуть винести на опитування тему тарифів, зазначив Івченко.
"Ми вітаємо плани наших колег з опозиції про проведення референдумів. Нашою ключовою обіцянкою було народовладдя. Ми ухвалили нову редакцію закону. Він добре опрацьований, в тому числі багатьма іноземними експертами і Венеційською комісією. Ми за те, щоби законом не маніпулювали і щоби не розповідали, що по ньому неможливо провести референдум. Це повністю робочий закон", – прокоментував РБК-Україна голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
"Батьківщина" Юлії Тимошенко першою ініціювала проведення референдуму (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
У решти парламентських партій такого ентузіазму щодо референдуму немає. Глава фракції "Голос" Ярослав Железняк сказав виданню, що їхня партія поки не збирається ініціювати всенародне голосування в тому вигляді, в якому воно передбачене законом. Під час голосування в Раді фракція Железняка виступала проти ухвалення документа Зеленського.
Схожа позиція і в "Опозиційної платформи – За життя". За словами нардепа від цієї політсили Миколи Скорика, у фракції не вважають проголосований закон дієвим. У "Євросолідарності" поки обговорюють різні ідеї можливого референдуму, сказала виданню представник цієї фракції Вікторія Сюмар.
Народовладдя 2.0
Безліч "стоп-кранів", закладених в законі про всеукраїнський референдум, ускладнює його використання. Зібрати три мільйони підписів, не маючи великого фінансового ресурсу і підтримки партійної структури, звичайним громадянам не під силу. Не кажучи вже про те, щоби привести понад половину виборців країни до скриньок у день голосування.
Думку громадян через складну організацію і високі витрати політики теж будуть питати нечасто. Один із впливових співрозмовників у правлячій команді оцінив, що собівартість одного підпису обійдеться від 10 до 30 гривень. Тобто збір трьох мільйонів може коштувати мільйони доларів.
У цьому плані законопроект про місцевий референдум, який нещодавно внесли до парламенту, виглядає простіше. У деяких громадах українці зможуть цілком самостійно організувати таке опитування, не залучаючи політичні партії. Звичайно, це залежить від того, в якій редакції документ дійде до фінального голосування.
"Метою інституту місцевого референдуму є надання можливості
громадянам самостійно вирішувати найбільш важливі питання місцевого
значення, а також реалізація частини другої статті 5 Основного Закону
відповідно до якої носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні
є народ", – заявив Руслан Стефанчук, один із авторів документа.
З проекту (№5512) випливає, що жителі мають право проводити референдуми на будь-які теми місцевого значення. Виняток – питання, які порушують закони, Конституцію або стосуються місцевого бюджету і житлово-комунальних тарифів. У Криму і в ОРДЛО проводити референдум можна буде тільки через три роки після повернення цих територій під контроль України.
Громадяни можуть також винести на голосування можливість припинення повноважень ради громади або її голови. Один місцевий референдум – одне питання з відповіддю "так" чи "ні".
"Цим законопроектом передбачена організація і проведення місцевих референдумів на базовому рівні адміністративно-територіального устрою. Тобто в територіальній громаді – це село, селище, ОТГ. Він не дозволяє проводити референдуми на території області або району", – пояснила виданню учасник робочої групи з розробки законопроектів щодо народовладдя, член правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.
Цей вид референдуму може ініціювати рада, його голова (він же мер) або звичайні жителі. На відміну від національного опитування, для якого встановлений поріг у три мільйони підписів, для місцевого потрібна підтримка 10% виборців громади. Їхні підписи збирає ініціативна група, яка передає листи на перевірку до територіальної виборчої комісії. Далі їх відправляють на експертизу в Центрвиборчком.
Рада восени може затвердити механізм місцевих референдумів (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
"ЦВК має підтвердити, що це питання може бути предметом місцевого референдуму, перевірити список підписантів. Після цього місцева рада зобов'язана оголосити референдум і провести його за кошти місцевого бюджету. Обмежень на кількість проведених референдумів немає", – сказала Кириченко.
За її словами, результати голосування обов'язкові до виконання. Наприклад, якщо жителі висловлюються за скасування будь-якого нормативно-правового акту, він втрачає силу після оголошення результатів референдуму. Але для деяких з них потрібне додаткове рішення місцевої ради або парламенту. Якщо громада вирішила припинити повноваження їхнього голови або ради, то парламент зобов'язаний протягом 90 днів призначити там перевибори.
"Може бути і загальне питання – наприклад, зниження тарифу на транспортні перевезення – яке потребує подальшого рішення місцевої ради або голови громади. На практиці не виключено, що вони можуть не підтримати рішення референдуму. Втім, якщо міськрада не підтримає це рішення, то громада може винести на референдум питання про припинення її повноважень. Тому політично рада буде зобов'язана якось реагувати", – зазначила член робочої групи з розробки законопроекту.
Експерт Українського інституту майбутнього, народний депутат восьмого скликання Ігор Попов вважає, що референдум про припинення повноважень органів місцевого самоврядування – найбільш суперечливе питання. Він може стати інструментом для політичної боротьби, наприклад, проти неугодних мерів. Плюс в тому, що такий референдум допускається тільки раз в каденцію ради або голови громади, уточнив Попов. Ще один запобіжник – це 50%+1 явки.
"Такий референдум – це завжди важіль тиску на місцеву владу, коли вона переходить межі. Якщо вона розлютить жителів, то опоненти зберуть підписи і люди мобілізуються. Якщо невелике місто і потрібно не так вже й багато підписів, тоді жителям більш реально провести референдум без підтримки політичний партій. Але якщо мова йде про Київ – то потрібна якась розгалужена структура, комерційна чи політична", – розмірковує експерт.
Законопроект про місцевий референдум виписаний досить добре, але дискусій у парламенті все одно не уникнути, впевнений Корнієнко. Частина депутатів вважає, що поки не варто передавати стільки народовладдя на місця, каже один із лідерів "Слуги народу".
"Думаю, до ухвалення цього документа в другому читанні ми підійдемо під час шостої сесії роботи парламенту", – припустив Корнієнко.
Приблизно такі ж терміни називає і перший віце-спікер Ради. Найближчим часом цей законопроект направлять на оцінку Венеційської комісії. "Протягом поточної сесії сподіваємося отримати висновок Венеційської комісії, тоді матимемо нагоду проголосувати законопроект у першому читанні у вересні – жовтні та прийняти як закон наприкінці цього року", – сказав перший віце-спікер.
Місцевий референдум поки здається більш реальним інструментом впливу на владу. Локальні проблеми, що стосуються вулиць, будинків і доріг, можуть привернути навіть більше уваги громадян, ніж глобальні геополітичні питання.
Але важливо, щоби ця ініціатива не скотилася в банальний популізм, маніпуляцію громадською думкою і боротьбу з опонентами. Фільтри, які закріпили в законопроекті, не дозволять влаштовувати референдуми з будь-якого приводу. Та й навряд чи цим механізмом захоче зловживати місцева влада, піклуючись про економію бюджетних коштів.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
