Рішення Конституційного суду, яке спричинило, без перебільшення, землетрус у суспільстві та відносинах України із західними партнерами, насправді стало черговим кроком у атаці судової системи на українську державність.
Про це пише ЄвроПравда, інформує UAINFO.org.
Цей крок був далеко не першим. Резонансних та дивних рішень КС не бракує, а крім нього є ще такі "атакуючі гравці", як Київський окружний адмінсуд, Вища рада правосуддя тощо. Він також напевно не буде останнім, і на цій небезпеці варто зупинитися окремо.
Але ця судова атака стала найпотужнішою.
Вона, по суті, зруйнувала цілісність та ефективність антикорупційної системи. Вона знищила залишки довіри до судової системи України. А ще вона обнулила принциповий для ЄС критерій збереження безвізового режиму.
Під загрозою не тільки безвіз, а й загалом відносини з Євросоюзом. Та й, якщо бути відвертими, стабільність української держави у середньостроковій перспективі. Це – не перебільшення. Сказати, що ЄС шокований через розвиток подій – це нічого не сказати.
Тому вийти з кризи буде непросто, але варіант існує. Про нього – далі.
Але передусім влада, включно і з президентом, і з урядом, і з депутатами, має усвідомити, що йдеться, по суті, про "війну без зброї" проти нашої держави, яку розв’язала частина судової гілки влади. Ці судді засліплені власною безкарністю. Розбещені багаторічною готовністю інших представників влади закривати очі на все заради "конструктивної співпраці" та гарантованого "вирішення питань". Глухі до вимог суспільства, які лунають від часів Революції гідності.
Та нинішня атака перетнула усі червоні лінії. Йдеться про атаку на наш європейський вибір. А отже, і протидіяти їй потрібно, як спробі державного заколоту.
Чому загрози є реальними
Про наслідки рішення КС написано багато, тож у деталях немає сенсу повторюватися.
Конституційний суд скасував кримінальну і взагалі будь-яку відповідальність за недостовірне декларування (стаття 366 ККУ) і практично повністю паралізував діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Причому рішення КС не лише закрило декларації – а й заблокувало майже всю ключову діяльність НАЗК, принагідно зірвавши майбутні кадрові зміни в уряді і навіть вступ на посаду переможців місцевих виборів.
Але крім цього, дане рішення – пряма і однозначна загроза безвізовому режиму та євроінтеграційному курсу України.
"Погрози безвізом" часом лунають в Україні, у тому числі в контексті антикорупції. Втім, треба визнати, що вони не завжди обґрунтовані. Часом такі заяви є перебільшенням, і ми про це іноді також попереджаємо, розповідаючи, якою є ситуація насправді (як це було нещодавно, у вересні).
Читайте також: Журналіст: Вбивство електронного декларування КСУ – це неприхований реванш корупційонерів у єдності з російськими посіпаками
Наші організації – "Європа без бар’єрів" та "Європейська правда" – мають достатній рівень експертизи у безвізовій тематиці.
І нині ми маємо всі підстави говорити: зараз все інакше. Загроза дуже реальна. І якщо українська держава здасться під натиском КС – призупинення безвізу (як мінімум часткове) стане більш ніж реальною перспективою.
Для ЄС це означатиме поразку доброчесної частини України у боротьбі проти корупції.
Є також юридичні механізми, які зобов’язують Євросоюз вчинити саме так.
План дій з візової лібералізації (ПДВЛ) передбачав ухвалення законодавства щодо запобігання та протидії корупції, діяльність незалежного антикорупційного агентства, ефективний обмін інформацією та координацію між антикорупційними інституціями. Ці загальні рамки в процесі імплементації й загальної еволюції української системи державного управління набули конкретних обрисів тієї антикорупційної архітектури, яку ми бачимо зараз.
Як працює призупинення безвізу
У 2017 році, разом із рішенням про надання Україні безвізу, ЄС – на вимогу кількох держав, що стереглися напливу мігрантів, – одночасно затвердив механізм призупинення безвізового режиму. А оскільки дорогою до ухвалення цього рішення в ЄС усвідомили, що Київ всіляко ухиляється від виконання своїх зобов’язань – то в нього додали також положення, яке зобов'язує Єврокомісію почати призупинення безвізу в разі реверсу критично важливих реформ, втілених у рамках вже згаданого ПДВЛ.
Отже, рішення КС однозначно є підставою для запуску ЄС механізму призупинення.
Нещодавно з’явилося перше підтвердження того, що запуск процедури розглядається Брюсселем як варіант, якщо Україна не відновить створений антикорупційний механізм. Про це написав посол України в ЄС Микола Точицький у непублічному листі віцепрем’єрці Ользі Стефанішиній.
Читайте також: Зеленський подав до Ради законопроєкт, який пропонує припинити повноваження КСУ у повному складі
І, зважаючи на нахабність та безпрецедентність рішення КС,
Україна має усі шанси стати першою державою, щодо якої застосують механізм призупинення.
Треба зауважити, що у ЄС є простір для маневру. Спершу обмеження безвізу можуть застосувати не до всіх, а лише до певних категорій громадян.
Хоча складно сказати, який варіант буде найефективнішим засобом впливу на українську владу, пронизану корупцією та імпотентну в боротьбі з нею.
А тепер – про те, як цього уникнути.
На війні як на війні
На щастя, політична культура ЄС – це культура діалогу.
Ми досі не чуємо заяв з боку самого Євросоюзу з однієї причини – вони вважають, що ситуація ще не перетнула точку неповернення. А ще – вірять у те, що в українській владі є ті, хто також шокований рішенням КС і готовий із ним боротися.
Такі люди дійсно є. Питання лише в тому, чи їх достатньо і чи будуть вони здатні побороти тих, хто підтримує рішення, що руйнує відносини України із Заходом, несе перспективу повної безкарності корупціонерів і провокує конфлікт у суспільстві. А таких – вдосталь. Особливо у судовій системі.
Вже багато написано про зміст рішення КС, яке за рівнем обґрунтування нагадує невдало списаний студентський реферат.
Так, попри його юридичну абсурдність, попри те, що воно через непродуманість розбалансовує державну систему, та попри усі міжнародні загрози, які воно несе – лише четверо суддів з 15 виступили проти (у тому числі троє, призначених попереднім президентом Порошенком). І наразі лише двоє з них, Сергій Головатий та Василь Лемак, публічно виступили з критикою даного рішення, детально пояснивши, наскільки глибоко воно суперечить європейському праву та практиці ЄСПЛ.
Показово, що жоден із суддів КС, призначений від суддівського самоврядування, не знайшов у цьому рішенні проблем.
Це, втім, не викликає подиву у тих, хто слідкує принаймні за заявами європейських органів про українську систему судочинства. Навіть Венеційська комісія, яка зазвичай безкомпромісно ставиться до питання незалежності суддів та невтручання у суддівське самоврядування, у випадку України зважилася відступити від своїх базових принципів – і сама рекомендувала Україні піти на радикальне очищення Вищої ради правосуддя.
Але нинішня ситуація ставить питання руба.
Просимо вибачення у читачів за те, що доводиться вживати слово "війна" у період, коли справжню, збройну війну проти нас веде Росія. Але тут воно виправдане.
Йдеться вже не просто про реформи.
Йдеться про війну частини судової гілки влади з рештою нашої держави. Включно із українським суспільством.
КС не просто взяв на себе повноваження парламенту. Не просто вирішив зламати одну з ключових реформ, які визначають подальші відносини України зі світом, заганяючи Україну в ізоляцію.
І тим самим підриває здатність нашої держави опиратися ворогові також на звичайному, збройному фронті.
Ми вже писали, але повторимо: на кону не лише безвізовий режим. Йдеться про перспективи наших відносин з ЄС, із США, співпраці з МВФ тощо. А тому у разі програшу у цій битві ми можемо програти і всю війну. Та й КС напевно не зупиниться на цьому.
Що буде скасоване наступним? Земельна реформа? Залишки люстрації? Зміна влади у 2014 році? Чи, може, чекати на визнання неконституційною Декларації про незалежність України? Лишається тільки здогадуватися. Адже за творчого підходу цей склад КС зможе знайти обґрунтування реверсу і цих, і будь-яких інших змін у нашій державі. Зміст останнього його рішення це наочно доводить.
Усвідомлення цього необхідне, щоби протидіяти цьому нападові. Поки це можливо.
Розпуск КС? Зміни до Конституції? Можливо, не варто виключати навіть це. Не дарма ідея про конституційні зміни вже обговорюється з партнерами – і вона також звучала у листі від Місії України в ЄС.
Час для поступових, еволюційних реформ системи судочинства минув. Ця гібридна війна вимагає рішучих, революційних дій. Адже йдеться про захист європейського вибору України. І про захист Конституції, яка його підтверджує.
Йдеться про захист майбутнього нашої держави.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
