Актор російського кіно, уродженець Дніпропетровської області, Гоша Куценко порівняв Львів та Москву, у яких довелося провести значну частину життя.
Про це Куценко розповів в інтерв’ю виданню Москвич, пише УНІАН, інформує UAINFO.org.
Український Львів актор охарактеризував як європейське місто: "Абсолютно європейське місто. Красиве з вузенькими вуличками і кам’яною, далеко не московською, багатовіковою плиткою. І смак мій вихований саме на католицькій архітектурній культурі, яка там домінувала".
Коли артист переїхав до Москви, то, за його словами, зрозумів, що опинився в "епіцентрі подій".
"Дуже багато спільного – розумні, інтелігентні і культурні люди. Але Москва – самобутнє місто, воно було таке від початку. А Львів був то польський, то австрійський, то наш, СРСР. Люди весь час крутилися на місці і не знали, куди дивитися – праворуч чи ліворуч. Це проблема усіх околиць. При цьому, звісно, це місто мистецтва, яке завжди тягнулося до західної культури", – відповів актор.
Читайте також: Пропагандист Соловйов запропонував покарати Данилка за пісню "Батько наш Бандера". Артист відповів
Сам актор підтримав окупацію Росією Криму в 2014 році, називаючи анексію "офіційним і законним входженням" до складу РФ.
"Вважаєте Путін забрав Крим? Я думаю, що Крим відійшов. Хоч я не підписував петиції, розуміючи, що це буде велика втрата для України. Я розумію ту молодь, розумів, куди це все розвернеться, і що для багатьох десятків людей це буде травма. (…) Те, що сталося, було законним та офіційним. Крим повернувся… не повернувся, а ввійшов до складу Росії", – заявляв артист.
Читайте також: Оксана Байрак ображала Євромайдан та захищала Януковича. Топ-5 скандалів із фанаткою Росії
У 2018 році, коментуючи війну між Росією та Україною російським ЗМІ, Куценко стверджував, що у 2014-му український музикант Святослав Вакарчук нібито кликав його відвідати Донбас і "примирити обидві сторони", проте це, заявляв актор, вже було безнадійно.
У 2018 році Куценка внесли в базу "Миротворець" за виправдання кремлівської агресії проти України.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
