Валерій Хорошковський
Українські ЗМІ стверджують, що питання про призначення новим українським прем’єр-міністром відомого бізнесмена й політика часів Віктора Януковича – Сергія Тігіпка – практично узгоджене, й незабаром очыльник уряду Олексій Гончарук піде у відставку, а парламент затвердить запропоновану президентом кандидатуру, пише Віталій Портников для "Белсат"
Втім, цілком можливо, що це лише інформаційний шум, який покликаний перешкодити Тігіпкові очолити український уряд. У пресі називають й інших претендентів. Серед них інший відомий бізнесмен і політик Януковичевої епохи Валерій Хорошковський, який може бути зацікавлений у витоку інформації.
Однак у кожнім разі майже ніхто не заперечує того факту, що в Офісі президента йде процес пошуку кандидата на прем’єрський пост. Поки на чолі Офісу перебував Андрій Богдан, який, власне, і запропонував Володимирові Зеленському зробити прем’єром свого заступника Гончарука, цей процес іще можна було якось гальмувати. Але новий керівник Офісу Андрій Єрмак не зацікавлений у збереженні уряду та свідомий щодо наслідків цього.
Читайте також: Маємо той самий режим олігархічного свавілля, що й за часів Януковича – Портников
Передчуття краху
Власне те, що ми зараз бачимо навколо призначення нового українського прем’єра, цілком передбачуване. Після обрання президентом колишній телевізійний комік Зеленський опинився в повному сенсі слова без кваліфікованих кадрів, без розуміння, що це таке й де їх брати. Зате з обіцянкою "перезавантажити" владу – тобто фактично відмовитися від людей, які протягом пʼяти років після Майдану 2013–2014 років здійснювали (нерідко навіть і не із власної волі, а під тиском Заходу) перші справжні реформи в історії країни.
Популізм і відмова від реформаторів призвела до того, що уряд виявився сформований у буквальному сенсі слова з випадкових людей, які не дуже зрозуміли, куди потрапили. Єдині сфери, в яких Зеленський побоявся ризикувати – МВС і Міністерство фінансів. І в результаті саме ці відомства виявилися силовою та економічною опорою його влади в умовах невблаганного сповзання країни до політичної та економічної кризи. Однак цього сповзання – як і поступової втрати структурами влади й самим президентом довіри в суспільстві – в Офісі президента не можуть не помічати. І прагнення сформувати уряд, який виправить помилки й урятує президента – цілком природна реакція на передчуття краху.
Головні вимоги до нового прем’єра
У цій ситуації Зеленський звертається до послуг тих, хто йому зрозумілий і кому він може бодай відносно довіряти. Зеленського сприймають як людину з майбутнього саме тому, що він – із домайданного минулого, яке вже встигло забутися. ІзХорошковським, головою Служби безпеки України за Януковича та власником телеканалу "Інтер", він активно співпрацював, був навіть генеральним продюсером цього телеканалу.
Читайте також: Призначення Тігіпка стане важким ударом по рейтингу Зеленського й Ко – Казанський
Політична активність Тігіпка, який був головою штабу Януковича ще на виборах 2004 року, а після участі у президентських виборах 2010-го став віцепрем’єром при Януковичі-переможцеві, теж із тієї епохи. І при цьому і Тігіпко, і меншою мірою Хорошковський відповідають важливим вимогам: вони з минулого, але не видаються одіозними ні для більшості українців, ні для західних кредиторів. Їхнє призначення не призведе ані до революції, ані до зриву переговорів із кредиторами.
Зеленський награвся у владу
Зате така зміна прем’єра ознаменує початок добровільної відмови президента від реальної влади – що, власне, теж можна було передбачити, і що планували олігархи, які допомогли Зеленському стати президентом. Про те, що колишній артист "пограється" у владу, злякається її та шукатиме захисту в "дорослих" приблизно через рік, говорили буквально на наступний день після перемоги Зеленського на виборах. Президент протримався дев’ять місяців.
Інша справа, що й "дорослий" очільник уряду не зможе вирішити проблем країни. Більше того, він ще тісніше співпрацюватиме з олігархами, які самі по собі і є проблемою. А Зеленському залишиться шукати взаєморозуміння з Володимиром Путіним, при тому що Путін сам по собі – і є проблема.
І ми ще не знаємо, кого українське суспільство вважатиме відповідальним за те, що проблеми все одно не вирішують, а криза триває – президента, який від реальної влади відмовиться, або нового прем’єра, який реальну владу здобуде.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
