Эксклюзивное интервью директора по соседству Генерального директората Европейской комиссии по вопросам гражданской защиты и гуманитарной помощи (DG ECHO) Андреаса Папаконстантину агентству "Интерфакс-Украина" (на украинском языке)
Представитель ЕК, ответственный за гуманитарную помощь Украине, рассказал нам о дальнейшей поддержке ЕС, реализованных проектах и вызовах в проведении операций.
Текст: Валерия Прощенко
Яка була мета вашого останнього візиту в Україну? Де і які зустрічі відбулися? Розкажіть, будь ласка, про роботу DG ECHO в Україні взагалі?
Це мій четвертий візит в Україну з початку повномасштабної агресії. Моя місія мала на меті оцінити гуманітарні потреби, пріоритети та загальну гуманітарну допомогу. Я зустрівся з представниками влади, зокрема з віце-прем'єр-міністром – міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Іриною Верещук. Також я зустрівся з профільним парламентським комітетом і місцевою владою, наприклад, з головою Чернігівської обласної державної адміністрації В'ячеславом Чаусом. Звичайно, ми зустрічалися з командою ООН та ключовими посольствами. Ми також мали зустрічі з місцевими неурядовими організаціями, оскільки одним з наших пріоритетів є сприяння співпраці з місцевими суб'єктами в контексті того, що ми називаємо "порядком денним локалізації".
Разом з моєю командою ми мали можливість відвідати район Чернігова, який знаходиться дуже близько до кордону з Білоруссю та Росією, і де ми реалізуємо наші гуманітарні проєкти. Ці проєкти стосуються укриттів, освіти в надзвичайних ситуаціях, соціальної підтримки тощо.
Ми є гуманітарним підрозділом Європейського Союзу, тому наш мандат полягає в реалізації гуманітарних програм через наших сертифікованих партнерів, які є або агентствами ООН, такими як УВКБ ООН, Всесвітня продовольча програма, ЮНІСЕФ, або міжнародними неурядовими організаціями, які проходять наш аудит. І Україна є дуже гарним прикладом того, як можна працювати з місцевими суб'єктами, які знають місцевість, знають людей, їхні потреби, і які можуть дістатися навіть до важкодоступних районів і доставити допомогу.
Ви сказали про зустрічі з українськими чиновниками. Чи є у вас якісь конкретні запити щодо того, чого люди найбільше потребують на даному етапі війни?
У нас є кілька гуманітарних пріоритетів, таких як житло, грошова допомога, водопостачання та санітарія, охорона здоров'я, освіта в надзвичайних ситуаціях та розмінування. Коли ми розробляємо програму, ми спілкуємося з українською владою, консультуємося з нею. Їхні думки беруться до уваги. Однак ми не надаємо допомогу через уряд. Ми надаємо допомогу безпосередньо через гуманітарних партнерів, які сертифіковані Європейською Комісією.
ЄС також надає допомогу від країн ЄС через Механізм цивільного захисту, надаючи допомогу в натуральній формі на запити українського уряду, наприклад, генератори або медикаменти. Це механізм Європейського Союзу, який координує допомогу в натуральній формі від країн-членів.
Під час цієї місії я також мав дуже хорошу зустріч з Державною службою України з надзвичайних ситуацій. Ми дуже тісно співпрацюємо з ними, як з частиною сім'ї цивільного захисту Європейського Союзу. Координація з ними відмінна.
Розмінування – це дійсно важлива частина, яка дуже турбує Україну. Чи не могли б ви розповісти нам трохи більше про вашу допомогу в цій сфері?
Розмінування, безумовно, є пріоритетом. Потенційно забруднена територія величезна. Це призводить, в першу чергу, до проблем з безпекою, обробкою землі, створенням засобів до існування і можливостей для людей.
Тому ми вирішуємо проблему розмінування трьома основними інструментами. Перший – це фінансування гуманітарної допомоги в рамках нашої програми. Другий – через інший інструмент фінансування Європейського Союзу, який називається Foreign Policy Instrument. Третій інструмент – це Механізм цивільного захисту, за допомогою якого ми отримуємо вкрай необхідне обладнання від наших країн-членів Європейського Союзу.
Крім того, ми тісно співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами за межами Європейського Союзу, щоб координувати зусилля для задоволення цих потреб.
Ми регулярно обговорюємо питання розмінування з нашими міжнародними партнерами та іншими донорами, і я хотів би згадати, що ЄС фінансує програму разом з Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП), Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) і Швейцарським фондом розмінування (FSD), спрямовану на безпечне повернення земель до продуктивного використання, зокрема шляхом очищення від мін та інших вибухонебезпечних залишків війни, щоб допомогти відновити сільськогосподарське виробництво, сприяти економічному відновленню України і поступово зменшити потребу в гуманітарній допомозі для тисяч сільських сімей.
Припускаю, що вам доводиться співпрацювати також з організаціями, що спеціалізуються на гуманітарному розмінуванні?
Так, безумовно. Ми працюємо з найбільш кваліфікованими та авторитетними організаціями, це дуже чутливий сектор втручання, який вимагає високого рівня експертизи. Ми зосереджуємося на наданні обладнання та навчанні, а також на інформуванні про мінну небезпеку, щоб підвищити обізнаність населення. Це дуже складна робота, і прогрес не завжди є швидким. Але ЄС повністю відданий продовженню роботи над цим пріоритетним напрямком.
Як я розумію, ви підтримуєте українських біженців, які були вимушені переїхати до сусідніх країн. Наприклад, до Молдови. Як відбувається цей процес?
Європейський Союз несе відповідальність за надання гуманітарної допомоги людям, які її потребують за межами Європейського Союзу. Мільйони біженців з України наразі проживають в Європейському Союзі відповідно до Директиви про тимчасовий захист. Ця директива охоплює доступ до соціального забезпечення, медичної допомоги, працевлаштування та освіти для дітей.
Але біженці в країнах за межами Європейського Союзу, таких як Молдова, не підпадають під дію Директиви про тимчасовий захист. В рамках нашої гуманітарної допомоги ми маємо пакет допомоги для Молдови, яка приймає тисячі українських біженців і потребує підтримки.
Крім того, нещодавно я відправив команду до Грузії, тому що там є українські біженці, і необхідно оцінити їхні потреби. І на основі звіту моєї команди ми будемо розглядати наступні кроки.
З'явилася інформація, що Європейська комісія виділила загалом 926 мільйонів євро на програми гуманітарної допомоги цивільному населенню, яке постраждало від війни в Україні з моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року. Що саме це містить? У деталях.
Завдяки останнім асигнуванням у 2024 році ЄС надав майже 1 млрд євро гуманітарної допомоги. Крім того, ми маємо близько двох мільярдів євро допомоги, наданої країнами-членами ЄС. Це становить загалом майже три мільярди з початку війни. Монетизована вартість допомоги в натуральній формі, наданої через механізм цивільного захисту, також досягла 802 мільйонів євро.
ЄС та його держави-члени продовжуватимуть надавати гуманітарну допомогу відповідно до висновків Європейської Ради, де всі лідери погодилися продовжити фінансування програми для України. Ми в цьому надовго. Крім того, на початку лютого європейські лідери схвалили запуск Фонду для України у розмірі 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки, який покриватиме потреби у відновленні та реконструкції. Фонд надасть країні більше середньо- та довгострокової підтримки для її відновлення.
Як заявила наш президент Урсула фон дер Ляйєн, загальна допомога Європейського Союзу спрямована на підтримку вступу України до ЄС. Гуманітарна допомога доповнює програму відновлення та реконструкції.
Що ви маєте на увазі?
Наприклад, у нашій гуманітарній програмі є такі напрямки, як житлове будівництво, розмінування, соціальний захист, які можна було б перенести до програми реконструкції. Зараз ми працюємо в Брюсселі над тим, як ми можемо зробити деякі проєкти більш довгостроковими за допомогою Фонду.
З моєї точки зору, якщо ми говоримо про відновлення з погляду великих інфраструктурних проєктів, які ми повністю підтримуємо, нам також потрібно розробляти програми для людського капіталу цієї країни. Дуже важливо, щоб ніхто не залишився позаду. І саме тут є місце для координації з нашими українськими друзями та владою, щоб побачити, як ми зможемо досягти правильного балансу між гуманітарними питаннями, відновленням та реконструкцією.
А як щодо територій, наближених до лінії фронту? Як ви там працюєте?
Це також один із пріоритетних напрямків гуманітарної допомоги ЄС. Ми хочемо зосередитися на тих, хто є найбільш вразливим, особливо в районах і областях, близьких до лінії фронту. ЄС, через своїх гуманітарних партнерів, має сильну присутність у цих районах. У нас також є гуманітарні експерти на місцях. Вони необхідні не лише для моніторингу програм, що реалізуються партнерами, але й для спільного формування заходів реагування та найбільш ефективного використання фінансування.
Задля подальшого посилення ефективності допомоги та координації з українськими та міжнародними партнерами і донорами, 16 квітня я буду головувати на зустрічі високопосадовців у Брюсселі. Ми запросили також уряд і місцеві неурядові організації з України бути присутніми в Брюсселі для обговорення наступного етапу гуманітарної програми. Ми обговоримо, куди ми йдемо, вислухаємо, скоординуємо і зробимо програму ще більш ефективною.
Оскільки стадія війни змінюється, а потреба людей у допомозі залишається, як ви визначаєте, кому і як допомагати? Я маю на увазі, що ми бачимо, що російські безпілотники та ракетні атаки продовжуються, але як я розумію, підхід до надання допомоги змінюється.
Ми намагаємося бачити в кожній області, які потреби переважають, і у нас більше немає універсального підходу. Що це означає? Перш за все, це означає, що ми повинні уважно стежити за кількістю людей, які потребують допомоги, тому що навіть вона змінюється, але ми повинні стежити за географією кризи. Ми маємо активну війну, яку ми беремо до уваги. Ми створили сектори гуманітарної допомоги, такі як укриття, готівка, вода, освіта, але ми готові коригувати відповідь у міру того, як розвивається ситуація на місцях. Ми працюємо на місцях, координуємо дії з нашими гуманітарними партнерами, які підтримують зв'язок з місцевою владою.
Коли перша хвиля фінансування, яка зазвичай є найбільш щедрою, вичерпується, ти розумієш, що потрібно переосмислити, потрібно відновити координацію, щоб ефективніше використовувати фінансування.
І це те, де ми зараз знаходимося. Тому що в перший рік фінансування було надзвичайно високим. На другий рік воно почало зменшуватися, але знову ж таки, це нормально. Мене це не дивує, тому що, знову ж таки, перший рік – це всеохоплюючий підхід, ви охоплюєте всіх і всюди, в тому, що ми називаємо "підходом без жалю". Другий рік більше зосереджений на регіонах. Ось чому координація має вирішальне значення.
Ви сказали, що зараз ми не на тому етапі, коли гуманітарна допомога може бути припинена. Отже, гуманітарна допомога залишиться, це чудово. Але, можливо, ви можете щось спрогнозувати щодо гуманітарної ситуації в Україні? Спираючись на ваш досвід в інших країнах, як вона буде розвиватися далі?
Як на мене, гуманітарна ситуація в районах, близьких до лінії фронту, дуже серйозна. Росія продовжує діяти всупереч міжнародному гуманітарному праву, і як завжди дуже чітко про це заявляла координатор ООН в Україні з гуманітарних питань пані Деніз Браун. Росіяни обстрілюють цивільне населення, багато людей було вбито, зруйновано цивільну інфраструктуру, школи та медичні заклади. Це неприйнятно. Війна має свої правила, ми постійно про це говоримо. А росіяни ігнорують правила війни. Постійна загроза життю цивільного населення, серйозні пошкодження житла, водо- та електропостачання, енергетичні атаки – все це викликає ще більшу потребу в гуманітарній допомозі… Саме тому План гуманітарних потреб та реагування України показує, що у 2024 році все ще багато людей потребуватимуть допомоги.
Враховуючи парадигму активної війни, ми хочемо зрозуміти, куди ми збираємося спрямувати наше фінансування, а також мобілізувати його, і це ключова роль Європейського Союзу та інших ключових гуманітарних гравців, щоб продовжити фінансування. Однією з головних тем майбутньої зустрічі високопосадовців у Брюсселі в середині квітня буде стабільне фінансування, а також те, як ми збираємося забезпечити, щоб гуманітарне фінансування тривало стільки, скільки потрібно.
Однією з найважливіших частин вашої програми є освіта. Як просувається ваша робота в цій сфері, і що потрібно зробити для дітей на цей час?
Загалом, Європейський Союз є єдиним найбільшим донором у світі, який виділяє 10% від загального гуманітарного фінансування на те, що ми називаємо "Освіта в надзвичайних ситуаціях". Чому ми це робимо? Тому що ми хочемо гарантувати, що жодне покоління не буде втрачено. Ми хочемо переконатися, що людський капітал у країнах, в які ми інвестуємо через наші програми, зберігається, тому що вони – це майбутнє. Діти – це майбутнє України. Ми хочемо запобігти будь-яким перервам в освіті.
Ми хочемо, щоб діти повернулися до школи, а для цього потрібна легка та середня реабілітація шкіл. Ми також створюємо якісні бомбосховища, щоб перейти від онлайн-освіти до офлайн-освіти. І ми робимо це по всій країні.
Ми також хочемо створити цифрові навчальні простори, тому що нам потрібно покладатися на технології. Ми вважаємо, що ці програми є важливими для надання допомоги дітям. Дітям, які найбільше травмовані конфліктом. Їм потрібно повернутися в безпечний простір з іншими дітьми, де вони отримають психосоціальну підтримку. І ми надаємо її через наші програми.
Ми також надаємо підтримку через проєкти з надолуження пропущеного навчання для дітей, які мали перерву в навчанні, а також для вчителів. Отже, ми вже зробили це в багатьох випадках, перейшовши від базового підходу до освіти та надзвичайних ситуацій до більш складних підходів, орієнтованих на результат навчання. Це означає, що те, чого вчителі та діти досягнуть у цьому процесі, буде якісним результатом.
І, що цікаво, український кризовий театр надає нам платформу для поширення ідеї про те, що навіть під час активної війни з ракетами і безпілотниками діти можуть продовжувати здобувати освіту.
Чи охоплює це також студентів університетів?
Ні, зараз наші програми зосереджені на школах та дитячих садках.
Чи є у вас якісь конкретні цифри щодо притулків і шкіл, яким ви допомогли?
DG ECHO підтримав легкий та середній ремонт близько 140 шкіл та бомбосховищ, тоді як наші партнери наразі проводять роботи ще у 100 школах та бомбосховищах. Ремонт шкіл та укриттів залишається для нас пріоритетом і надалі, оскільки це має першорядне значення для забезпечення безпечного доступу до очного навчання в Україні.
А як щодо підтримки медичних закладів? Яку допомогу ви надаєте?
Сектор охорони здоров'я є ще одним пріоритетом для ЄС. У нас є проєкти, спрямовані на реагування на надзвичайні ситуації в секторі охорони здоров'я, наприклад, обладнання та матеріали. Ми також відіграємо дуже важливу роль через наш Механізм цивільного захисту в медичній евакуації, і ВООЗ допомогла нам визначити, кого потрібно відправити до спеціалізованих медичних закладів за межами країни. Таким чином, ми підтримували медичну евакуацію до спеціалізованих клінік – чи то в Норвегію, чи то в Німеччину, чи то у Францію, чи то в інші європейські країни.
Я хочу запевнити вас і ваших читачів, що Європейський Союз на найвищому рівні налаштований допомагати Україні. Її народ належить до Європи. Ви ведете цю війну з великою хоробрістю і стійкістю, і ми хочемо допомогти Україні, в першу чергу, через гуманітарну програму.
