Команда біологів-еволюціоністів з Університету Торонто показала, що ящірки аноліс можуть перебувати під водою до 16 хвилин за допомогою "повторного дихання".
Рептилії роблять це за допомогою міхура, який знаходиться близько їх морди, впевнені вчені, інформує UAINFO.org з посиланням на НВ.
Аноліси – це різноманітна група ящірок, що мешкає в тропічній Америці. Деякі з анолісів спеціалізуються на струмках, і ці напівводні види часто пірнають під воду, щоб уникнути хижаків і можуть залишатися під водою до 18 хвилин.
"Ми виявили, що напівводні аноліси видихають повітря в міхур, який прилипає до їхньої шкіри", – говорить Кріс Бочча, недавній випускник факультету екології та еволюційної біології Університету Торонто. Бочча – провідний автор статті з описом знахідки.
"Потім ящірки повторно вдихають повітря, – каже Бочча, – маневр, який ми назвали "повторним диханням".
Дослідники виміряли вміст кисню в повітрі в бульбашках і виявили, що воно з часом знижується, підтверджуючи, що це повітря бере участь в диханні. Повторне дихання, ймовірно, з’явилося, тому що здатність залишатися під водою довше збільшує шанси ящірки вислизнути від хижаків.
Читайте також: В дикую природу выпустили генетически модифицированных комаров. Но зачем?
Автори вивчили шість видів напівводних анолісів і виявили, що всі вони мають здатність до повторного дихання, незважаючи на те, що більшість видів мають далеку спорідненість. Хоча повторне дихання широко вивчалося у водних членистоногих, таких як водяні жуки, у ящірок його не очікували через фізіологічні відмінності між членистоногими і хребетними.
"Повторне дихання ніколи не розглядалося як потенційний природний механізм підводного дихання у хребетних. Але наша робота показує, що це можливо", – говорить доцент Люк Малер, науковий керівник дисертації Бочча.
Як вказують автори, властивість повторного дихання могло розвинутися через те, що шкіра анолісів гидрофобна – вона відштовхує воду – характеристика, яка, ймовірно, еволюціонувала, тому що вона захищає їх від дощу і паразитів. Під водою бульбашки повітря чіпляються за гидрофобну шкіру, і в результаті розвивається здатність використовувати ці бульбашки для дихання.
Хоча для детального розуміння того, як працює цей процес, потрібно подальша робота, Бочча, Малер і їх співавтори пропонують різні способи функціонування повторного дихання.
Читайте також: Во Флориде дайверы наткнулись на кость мамонта возрастом в 100 000 лет – Daily Mail
У напростішій формі повітряний міхур на морді ящірки, ймовірно, діє як акваланг, забезпечуючи підводну тварину подачею повітря на додаток до повітря в легенях. Це те, що роблять водні членистоногі, такі як водяні жуки, щоб продовжити час, протягом якого вони можуть залишатися під водою.
Дослідники також припускають, що процес повторного дихання може полегшити використання повітря з носових ходів, ротової порожнини і трахеї ящірки, який в іншому випадку ящірка не використала б для дихання.
Нарешті, автори припускають, що бульбашка може діяти як жабра і поглинати кисень з води – знову ж таки, те, що вже спостерігалося у членистоногих.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
