Огляд блогосфери від UAINFO. 28 липня 2021

Шановні читачі, UAINFO.org пропонує до вашої уваги традиційну добірку найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 28 липня.

"Відставка голови НБУ може відбутись восени", – економіст пояснив можливі причини

Відставка голови НБУ Кирила Шевченка може відбутись восени 2021 року, причина: зростання рівня інфляції в Україні, що негативним чином позначається на рейтингу президента Зеленського, і меншою мірою – провал переговорів із Міжнародним валютним фондом та згортання антикризових програм.

Про це в ефірі українського телеканалу сказав економіст Борис Кушнірук, передає UAINFO.org.

"Не виключаю, що відставка голови НБУ Шевченка може статись восени. Але поки що ми маємо справу із чутками, аніж реальною інформацією про відставку", – сказав він.

За словами економіста, відставка може бути пов’язана із проголошеною заявою очільника НБУ про згортання довгострокового кредитування в Україні.

Мирослав Гай: Вітаю з посадою, генерале Залужний, Ви потрапили у пекло

Відомий волонтер Мирослав Гай вважає, що нового Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного чекає надважкий шлях.

Таку думку він висловив на власній сторінці у Facebook, інформує UAINFO.org.

«Я не знаю жодного полководця, якого б не критикували, — пише Мирослав Гай на своїй сторінці у соцмережах. — Муженка піддавали ніщивній критиці, але тепер ми згадуємо період його керівництва, як героїчний, коли тримався ДАП та звільнялися окуповані території.

Муженка звільнили таємно, під час міжнародної зустрічі у країнах НАТО, і тим самим принизили. Не залишивши ані охорони, ані власного транспорту.

Період Руслана Хомчака більшість сприймає, як період застою, режиму припинення вогню, який так і не відбувся, невеликої паузи, коли загиблих трохи менше, але так само, як у міжнародної коаліції в Іраку, ще й без геноциду, тільки без міжнародної коаліції. Я певен, що період Хомчака ми будемо сприймати, як найбільш мирний у цій війні. Саме цим він і залишиться в історії, попри всі скандали, які були і ще будуть.

Євстратій Зоря: "Єдність українців і росіян – імперський міф"

Свято Хрещення Київської Русі-України відзначається щорічно 28 липня — в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, якого вважають одним із засновників і покровителів державності.

Історики називають кілька конкретних політичних та економічних причин, які спонукали князя Володимира проголосити християнство державною релігією. По-перше, об’єднання земель вимагало відмови від «племінних богів» і запровадження релігії за принципом «одна держава, один князь, один Бог». По-друге, це відкривало шлях приєднання до європейської спільноти, яка сповідувала християнство. По-третє, Київська Русь змогла наблизитися до надбань європейської культури, розвиваючи власну.

Влітку 988 року князь Володимир Святославович був охрещений у церкві Святого Іакова в Херсонесі. Потім він зі своєю дружиною Анною повернувся до Києва і наказав усім мешканцям прийняти нову віру. Масове хрещення киян, за літописом, відбувалося на річці Почайні. Згодом те ж саме відбулося в інших містах, в результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі. Це був тривалий складний процес, який розтягнувся на багато століть, пройшовши кілька важливих стадій.

Голобуцький: 41% українців згодні з заявою Путіна. Насправді це дуже небезпечні дані

41% українців згодні з заявою Путіна, що "росіяни та українці – один народ, який належить до одного історичного і духовного простору". На Сході, а також серед парафіян РПЦвУ з такою думкою погоджуються більше 60%.

Це дані опитування групи "Рейтинг за 23-25 липня 2021. Насправді дуже небезпечні дані, вважає політолог Олексій Голобуцький, інформує UAINFO.org.

Ні, річ не в тім, що на восьмому році війни для 41% ми досі "адіннарот" з агресором і окупантом. А власне у винесенні отаких цифр в публічний простір. Бо одна справа, коли Кремль будує свої плани, орієнтуючись на 20-25% електорату проросійських партій. І геть інша справа, коли Кремль розуміє, що може спертись на 41% "узагальнено-проросійського" електорату. Чи, принаймні, не антиросійського – власне отой сегмент "війну почали політики", "простим людям ділити немає чого", "ми завжди добре жили поряд", "всім добре було, коли ми були одним народом в одній країні". В гаслах – це оте "мир за будь-яку ціну".

Такі речі досліджуються на замовлення держави – щоб знати, де "тонко", з чим треба працювати для зміцнення нацбезпеки. Але вони ніколи не оприлюднюються, тим більше під час війни, – в тих же інтересах нацбезпеки.

"Розмір субсидій на оплату ЖКГ скоротиться майже удвічі", – експерт прокоментував, як рішення уряду позначиться на громадянах

Уряд пропонує здійснити перерахунок субсидій для громадян пільгових категорій, внаслідок чого розмір субсидії різко скоротять, а також посилять перевірку самих отримувачів субсидії.

Про це в ефірі українського телеканалу сказав директор департаменту соціальної політики Інституту місцевого розвитку Антон Левицький, передає UAINFO.org.

Експерт зауважив, що вже у липні в Україні буде здійснено перерахунок субсидій для громадян пільгових категорій, внаслідок чого для 75% отримувачів допомоги здійснять автоматичний перерахунок субсидій на оплату послуг ЖКГ, решті доведеться зібрати і подати оновлений пакет необхідних документів до органів соціального захисту.

"Розмір субсидій значно зменшиться, за моїми підрахунками в середньому від 150-200 до 250 грн з розрахунку на кожного одержувача субсидій. У неопалювальний період середній розмір субсидій складає від 400 до 600 грн, і якщо забрати у людей 200-250 грн – це буде суттєвим і відчутним для споживачів", – сказав він.

Пандемія: чи навчимося цінувати неоціненне?

Коли Пітер Друкер казав, що культура з'їдає стратегію на сніданок, він ще не знав, що 2020 року світ поглине пандемія, яка призведе до понад 10 млн надлишкових смертей

Мене вразив аналіз журналу The Economist під назвою «Як оцінити переваги й недоліки карантинів». У ньому цитують Ендрю Куомо, губернатора штату Нью-Йорк, який сказав: «Вартість людського життя є неоціненною. Крапка». 2020 року саме такі політики пішли на безпрецедентні (і дорогі для окремих економік) кроки, щоб захистити людське життя, зупиняючи чи уповільнюючи поширення COVID-19. Але у світі та в Україні далеко не всі мислять, як Куомо, пише для НВ засновник One Philosophy Group, співзасновник УКМЦ Наталія Попович, інформує UAINFO.org.

Торік країни застосовували цілу низку заходів безпеки, щоб стримати поширення вірусу — від обов’язкового носіння масок та обмеження відвідування барів чи ресторанів до запровадження карантину. Планка, до якої ці заходи обмежили життя в різних суспільствах у просторі й часі була різною.

Що важливіше — життя чи необмежена свобода? Це питання майбутнього до того, що цінує конкретне суспільство. Чи варто запроваджувати карантини? Як забезпечити вакцинацію? До цього питання дехто підходить із позиції суто економічного аналізу витрат і переваг, а не моралі. Однак варто замислитися. Чи трильйони доларів втраченого економічного виробництва є прийнятною ціною за уповільнення поширення вірусу? Чи заради 10 мільйонів потенційно живих уряди мали запроваджувати ще жорсткіші карантини? Скільки варто проінвестувати у просвітництво, щоб забезпечити усвідомлену вакцинацію чи носіння масок?

Історична перемога: Світоліна пробилася до півфіналу тенісного турніру Олімпіади

Перша ракетка України Еліна Світоліна вийшла в півфінал тенісного турніру на Олімпіаді в Токіо.

У матчі 1/4 фіналу Світоліна, яка посіяна під четвертим номером, перемогла суперницю з Італії Камілу Джорджі (№61 в рейтингу WTA), інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Матч завершився за підсумками двох сетів – 6:4, 6:4.

"Незважаючи на деякі свої помилки, я все ж досить впевнено грала сьогодні. Це принесло результат", – зазначила Світоліна після матчу.

За вихід у фінал Світоліна зіграє проти чешки маркети Вондроушової (№ 42 WTA), яка пройшла в півфінал після першого сету матчу з Паулою Бадосою – іспанці стало погано через спеку.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube