Хлопчики й дівчатка. Я, як розумна людина, проти самолікування та критично ставлюся до народної медицини, особливо з російським присмаком, бо там таке п’ють, що й у руки взяти страшно, але я виросла на травах, мазанках, настоянках, що робила моя бабуся, як й на легендах та казках про землю й трави.
Багато чого з бабусиного вже не пам’ятаю, треба таке записувати, бо ж сучасність, аптека-лікар, зробила корективи у аптечці та лікуванні.
Тож бабціне відійшло. Окрім…Окрім трав, чаю, настоїв, які ми досі робимо й любимо усією родиною.
Тому я буду ділитись своїми рецептами, але з великим попередженням, що самолікування небезпечне, у кожного свій організм, свої хвороби, алергії та інше.
Знаєте, ось дивлюсь я на пандемію, на те, які ми безпорадні, на те, як земля відпочиває та оновлюється, поки ми ховаємось, й чомусь згадую усе те бабусине, що від землі йшло.
То хай лікарі шукають ліки для спасіння світу, а я поки буду писати свої згадки, рецепти, може комусь згодиться. Може когось врятує. Може якраз у простому, у поверненні до коренів й лежить наш шлях у новий світ, де ми не будемо боятись короно-хвороби.
Але попереджую, що ці рецепти з особистого використання нашої родини. То може комусь не підійти. Це не панацея. Це не лікування. Це просто особисті спогади, життя, звички.
Перший рецепт сьогодення. В нас у родині, коли тільки сніг сходить, усі вимагають кропив’яного компоту. Узваром в нас називають, те, що з сухих фруктів та з чорносливом, а це – ко(а)мпот й баста, то ж, вибачте.
Мої вже на цей час дорослі діти бігають по садку й закинутим садибам, зрізуючи пекучу рослинку, яку вони дуже люблять. У кожної з них ось чомусь саме у цьому році з’явились записники й вони осідають мене – мамо, розказуй.
"А ця травичка, а ця, а ось це ти нам давала, а ось це ти нам варила…"
Це дуже дивно. Для них чаї з трав – звичка, банальність кожнодення, а тут ще й записують. Кажуть, що не хочуть втратити ці знання.
Читайте також: Правильне харчування для міцного імунітету
Діти з малечку п’ють кропивяний компотік, чоловік взагалі без нього весну не відчуває.
На фото ось з недавнього.
Все досить легко: Взяти ягідки чи фрукти, які в вас є. Свіжі чи заморожені, але не багато, вони для забарвлення більше йдуть. Зварити узвар-компот, а ось коли вже майже готово, кинути туди молоду кропивку, я кладу миску радянську борщову "Общепіт" на кастрюлю 3 літра. Одразу закрити кришкою, через три хвилини після кипіння виключити. Й все, хай настоюється. Цукор за смаком.
Кропива насичує нас мінералами, залізом, вітамінами, чистить кров, знімає запалення у суглобах, лікує, надає сил. Це дуже казкове зіллячко мого дитинства. Почитайте у Інтернеті про кропиву та її властивості, зараз карантин, то буде вам нові знання та карантинне чтиво.
Якраз з опису властивостей й дізнаєтесь, чи немає у вас особистих застережень для вживання, але я не зустрічала алергію на кропиву.
Про зелений борщик же пам’ятаємо теж.
Накидаю прикладів:
– кропива, м’ята, лимон (лайм)-мохіто.
– кропива, яблуко, полуниця
– кропива, вишня, лимон, імбир
– кропива, кизил, імбир
– кропива, яблуко, помаранч
– кропива, бузина, яблуко, лимон
– кропива, малина, м'ята.
Бажаю вам здоров'я та гарної весни!
"Кропива жалить, бо любить!", – казала моя бабуся Марія.
Нагадаю ще й про те, що відвар кропиви – то вітамінки й для волосся, нам же з карантину треба вийти гарнюнями, а не що попало, як каже моя подруга Оля Грановська. То полоскати голову кропивою, це ще й мати гарне волосся. У мене дівчатка ніколи не миють голову без відварів. У ванній та веранді таке собі зеленочаклунське царство.
Читайте також: Імунітет здорової людини – як зміцнити свій організм
Відвар кропиви добавляють при виготовленні мила. У домашне мильце можна взяти й перебити міксером листочки кропиви й оцю кашку додати у мильну масу. Буде у вас дуже корисне мильце, яке загоює ранки.
Купати немовлят можна у відварі кропиви, хмелю, ромашки, череди, та золототисячника.
"А ще, – тсссссс", – таємничо шепоче, – яка ж відьма (закреслено) файна українська паночка, не тримає у себе гарний оберемок кропивки проти нечистого (бо відьма, то не завжи чорне, є й білі відьми-Мавки, Моргани) на всяк випадок, свіжої чи сушеної, але най буде.
Взагалі, кропива це досить корисна, а ще казкова та магічна рослина, про яку є дуже багато казок та легенд. Рятувала вона життя нашим бабусям та прабабусям й під час Голодомору.
Бо з кропиви й нитка, й кашка, й борщик, й чайок, й борошно зелене, й годування птиці (запарена кропива з дерткою улюблена їжа малих каченят та гусяток), й гарні коси, й допомога при лікуванні.
Шануймо землю, бо вона того варта!
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
