Із Лукашенком, як із Януковичем: за що насправді платить Путін

52

Український президент Володимир Зеленський вважає, що в разі відсутності діалогу з народом його білоруський колега Олександр Лукашенко отримає Майдан, пише для "Еспресо" Віталій Портников

У його російського колеги Володимира Путіна зовсім інша думка. Путін вважає, що Лукашенкові потрібно просто дати грошей і допомогти в імітації суспільного діалогу. А баламутів, які ставлять під сумнів його перемогу на фальсифікованих виборах, потрібно просто розігнати, продемонструвати жорсткість.

Після переговорів із Лукашенком у Путіна з'явилася впевненість, що диктатор зможе перемогти свій народ за допомогою власних силовиків. І Росія вирішила відмовитися від подальшого перебування резерву своїх силовиків на кордоні з Білоруссю. Хоча й це може виявитися блефом. Просто для того, щоб коли операція з анексії Білорусі почнеться, сказати, що нас тут немає. Українці це вже проходили.

Проходили ми й інше. У розпалі протестів на Майдані Віктор Янукович, зграя якого розікрала всю українську скарбницю, вирушив до Путіна за грошима. І теж їх отримав, як і Лукашенко. І мотиви в Путіна були аналогічними. Він зневажав Януковича точно так, як зневажає Лукашенка. Рецидивіст із Донбасу й радгоспний диктатор із Могильовщини – не рівня професійному чекістові, який скрутив у баранячий ріг саму Росію.

Читайте також: Бийся з Росією або помри – іншого шляху нема ні в України, ні в Білорусі

Але Путін не хоче допускати ситуації, у якій народ сам вирішуватиме свою долю, тим паче у сусідніх країнах. Це небезпечний прецедент для його криміналізованого режиму. Росіянам теж може так захотітися. І тоді від добробуту Путіна та його опричників залишиться один спогад. Тоді й сам Путін, і його соратники закінчать свої дні там, де вони й повинні скінчитися – у тюрмах і колоніях. А кому туди хочеться потрапити? Тільки не Путінові! Путіну хочеться до мавзолею.

Саме тому він і платить.

Авторитарний режим повинен бути збережений, щоб у мешканців колишнього Радянського Союзу не виникло навіть ілюзорного уявлення про можливості демократичного розвитку своїх країн. Але й не тільки для цього. А ще й тому, що тільки диктатори можуть без особливих наслідків для себе продати національний суверенітет. Всі ці десятиліття Лукашенко тільки цим і займався. Знищував білоруську національну символіку, мову, культуру, пам'ять свого багатостраждального народу.

Всі ці десятиліття Лукашенко був головним ворогом усього білоруського, справжнім окупантом своєї країни. І так, багато білорусів, якщо не більшість, були його окупаційним ескадроном. Але не просто так. А тому що диктатор повністю контролював усе політичне та громадське життя, медіа, освіту. І надавав білорусам тільки одну альтернативу – російський шовінізм. А це ще один головний ворог білорусів та українців.

Читайте також: Путін власноруч знищує всі можливості для поглинання Білорусі Росією – Портников
В Україні всі ці роки було інакше. Ані Кучмі, ані Януковичу не вдалося підім'яти під себе українське суспільство, відмовитися від культури та пам'яті. Не виходить це в популістів, які прийшли до влади в нашій країні торік. Так, серед українців теж чимало тих, хто хотів би служити в окупаційному ескадроні російського шовінізму. Але альтернатива завжди є. Суспільство бореться. І цим Україна докорінно відрізняється від Білорусі. І тому Януковичеві давали набагато більше грошей, ніж дають Лукашенку.

Білоруси незабаром матимуть змогу переконатися в тому, що повинні були зрозуміти й українці – але так до кінця й не зрозуміли. Не існує ніякого вибору між країною, яка дружить із Росією та отримує економічну вигоду від цієї дружби, і суверенною державою, яка перебуває в постійному конфлікті з шовіністичною путінською Росією, змушена від неї весь час відбиватися. Ні, вибір зовсім інший. Між поглинанням, входженням територій до складу Росії та опором можливій ​​окупації.

Це те, чого не розуміє багато мешканців Мінська, Вітебська або Могильова – але скоро зрозуміють. І це те, чого ніяк не можуть зрозуміти багато наших співвітчизників із Одеси, Харкова, Миколаєва чи Краматорська. Ніякого примирення з путінською Росією не буде. Путін не хоче з вами дружити й не хоче вас утримувати. Він хоче, щоб Одеса, Харків, Мінськ або Могильов стали російськими містами. І тільки від вашої адекватності залежить, чи розділите ви долю Криму або Донбасу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube