Сьогодні, 23 червня, у Брюсселі стартує важливий для України саміт ЄС — дводенне засідання Європейської ради, під час якого лідери 27 держав Євросоюзу, як очікується, нададуть Україні статус кандидата у члени ЄС.
Основними темами саміту, який проходитиме 23−24 червня у столиці Бельгії, будуть війна в Україні, російська блокада вивезення зерна з українських портів, а також розгляд заявок України, Молдови та Грузії щодо надання їм статусу кандидатів на вступ до ЄС, пише НВ, інформує UAINFO.org.
17 червня Єврокомісія під керівництвом Урсули фон дер Ляєн рекомендувала надати такий статус Україні та Молдові, тоді як ситуацію та реформи в Грузії вважають для цього поки недостатніми. Проте остаточне рішення мають ухвалити саме лідери 27 країн ЄС.
Тиждень тому, 16 червня, підтримати надання Україні кандидатського статусу під час візиту до Києва закликали лідери Франції, Німеччини та Італії. У подальші дні навіть з тих країн ЄС, де раніше скептично ставилися до такої ідеї (Нідерланди, скандинавські країни) прозвучали заяви про готовність підтримати прагнення України стати кандидатом у члени Євросоюзу.
Представник МЗС Франції Клеман Бон заявив 21 червня, що серед країн ЄС досягнуто «широкого, навіть повного консенсусу» щодо розгляду досьє України.
Найбільші світові агенції, зокрема Reuters і Bloomberg ще за кілька днів до саміту в Брюсселі писали з посиланням на свої джерела про те, що цього разу Євросоюз виступає єдиним фронтом і всі 27 лідерів країн готові надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. Таке рішення має стати «символічним, але зміцнюючим моральний дух» жестом на підтримку офіційного Києва, пише Reuters.
«Ми працюємо над тим, щоб сказати Путіну, що Україна належить Європі, і що ми захищатимемо ті цінності, які захищає Україна», — заявив раніше журналістам міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн.
Читайте також: Україна отримає статус кандидата на членство в ЄС вже цього тижня – Bloomberg
Статус кандидата в члени ЄС стане лише черговим, хоча й вкрай важливим кроком для України на шляху до Євросоюзу. Далі Україні, ймовірно, знадобляться роки реформ для повної відповідності критеріям Брюсселя.
Виходячи з досвіду нинішніх членів ЄС, від моменту подання заявки до вступу зазвичай минає щонайменше 10 років. Так, Польща подала заявку 1994-го, а повноправним членом ЄС стала лише 2004-го. У випадку Болгарії та Румунії шлях від подачі заявки до вступу тривав 12 років, а Кіпр витратив на нього всі 14 років. Балтійські країни Литва, Латвія та Естонія готувалися до вступу протягом дев’яти років.
Проте через вторгнення РФ Україна безпрецедентно швидко перейшла від подання заявки на членство до ЄС до рекомендації Єврокомісії надати Києву статус кандидата в члени Євросоюзу.
Вже за кілька днів після вторгнення, 28 лютого, Зеленський підписав історичний документ — заявку на вступ до Євросоюзу, яку того ж дня було відправлено до Брюсселя.
Читайте також: Україна готується до виконання умов після надання статусу кандидата на вступ до ЄС – Стефанішина
8 квітня Єврокомісія передала Україні опитувальник для набуття статусу кандидата в ЄС — необхідна формальність для цього кроку. Через 10 днів Київ повернув заповнений документ, а 17 червня після прискореного аналізу українського досьє Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в члени ЄС.
Наразі є п’ять кандидатів в члени ЄС:
• Албанія (статус кандидата у 2014, початок переговорів про членство у 2020),
• Північна Македонія (статус кандидата у 2005, початок переговорів у 2020),
• Чорногорія (статус кандидата у 2010, початок переговорів у 2012),
• Сербія (статус кандидата у 2012, початок переговорів у 2014),
• Туреччина (статус кандидата у 1999, початок переговорів у 2005, які були заморожені через ситуацію з правами людини в цій країні).
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
