Звичка собак лизати людей в обличчя та руки одним подобається, інших дратує, але всі при цьому задаються питанням – чому вони так роблять? Найпростіша паралель, яку можна при цьому провести, це поцілунки, як вияв почуттів. Але що з цього приводу скаже наука?
Як пише видання Science Focus, достеменно пояснити причини такої поведінки поки не зміг ніхто, інформує UAINFO.org з посиланням на Оbozrevatel.
Але є цілком вірогідні версії. Зокрема, дослідники припускають, що це спосіб привітатись під час зустрічі та привернути до себе увагу. Так лектор Брістольского університету з поведінки тварин Емілі Блеквел пояснює: "По суті, це соціальна поведінка, що випливає з їхньої еволюційної історії. Це вітання, і його можна прийняти за комплімент".
Причини, чому собаки використовують цей жест, вона вбачає у тому, як тварин виховує їхня мама. "Цуценята, як правило, навчилися лизати свою матір, щоб привітати її, а також спонукати її до їжі. Потім мати відригує матеріал, який щеня може з'їсти", – каже Блеквелл.
У більш дорослому віці пес уже не чекає, що на нього відригнуть щось їстівне. А у соціальній поведінці тварини залишається цей патерн, як вияв радості зустрічі.
Читайте також: Компаньйони у розвагах: шість грайливих порід собак. ФОТО
При цьому таке привітання собаки не практикують між собою – рідко коли вдається побачити дорослого пса, який буде облизувати морду іншого собаки. Ця щеняча поведінка демонструється лише стосовно людей. Дослідники собачої психології вважають, що, ставши пожиттєвим опікуном собаки, ми заохочуємо її поводитись, як дитинча, усе життя.
Ще один прояв щенячої поведінки, яку можна помітити у собак, це звичка багато гавкати та скавчати. Одомашнені пси вокалізують приблизно стільки ж, як цуценята – значно більше, ніж неодомашнені представники виду.
Таке збереження юнацької поведінки у дорослому житті навіть отримало назву у середовищі фахівців: неотенія. І це властиво не лише собакам, а й іншим домашнім тваринам, наприклад кішкам.
Наразі немає єдиної думки про те, чи добре заохочувати прояви дитячої поведінки у наших вихованців чи ні. Однак, за словами Блеквелл, ми повинні принаймні усвідомлювати, як поведінка людей впливає на домашніх тварин, особливо коли нас немає поряд. "У нас великі очікування від наших собак: ми очікували, що вони будуть тихими і мовчазними і дадуть нам спокій, поки нас немає вдома. Тим не менш, налаштування за умовчанням для будь-якого цуценяти (і, отже, для більшості домашніх дорослих собак) жахливо кричати, якщо вони відокремлені від соціальної групи. Насправді до 80% домашніх собак негативно реагують на те, що їх залишають на самоті", — розповіла експертка.
Читайте також: Як плюшеві іграшки: мініатюрні породи собак, яких усі люблять. ФОТО
Втім, вона зазначила, що цю негативну рису можна усунути, привчивши собаку з раннього віку до того, що залишатись на самоті – це нормально. Хороший спосіб – це поступово збільшувати строк, який пес проводить вдома один в розслабленій та звичній обстановці.
Блеквелл також закликала не карати собак за намагання лизнути вам лице чи руку. "Уявіть, що ви спробували потиснути комусь руку, а вас вдарили. Це було б дуже неприємно", – пояснила вона.
Тим, хто хоче відучити тварину від таких проявів емоцій, вона радить методом позитивного підкріплення запроваджувати для неї альтернативні способи привітання. "Закрийте обличчя рукою і вони лизатимуть вашу руку – дайте винагороду за таку поведінку, і наступного разу, вони, швидше за все, націляться на цю саму область", – запропонувала експертка. Повторюйте винагороду щоразу, коли пес поводитиметься правильно, і вже незабаром він буде робити все так, як потрібно вам, і при цьому почуватиметься щасливим сам.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
