Фото: General Staff of the Armed Forces of Ukraine
Багато хто у світі продовжує розглядати українсько – російську війну, як регіональний військовий конфлікт, який їм не загрожує і не може загрожувати.
Люди, на усіх континентах, продовжують жити своїм життям, незважаючи на те, що ця війна, вже 11 місяців палає в центрі Європи, пише у своєму блозі президент Української фундації дослідників права, народний депутат України V, VI та VII скликань Віктор Швець, інформує UAINFO.org.
Безумовно, переважна більшість мешканців планети, хто в більшій мірі, хто в зовсім не значній мірі знають, що росія напала на Україну, у зв’язку з чим і відбуваються військові дії, в яких задіяно майже мільйон військовослужбовців і десятки тисяч одиниць бойової техніки, сотні літаків і гелікоптерів, систем залпового вогню, крилатих і балістичних ракет, бойові кораблі і підводні човни, стратегічна авіація, що в результаті цієї агресії путінська росія захопила частину української території і на фронті майже 1200 кілометрів відбуваються жорстокі бойові зіткнення з застосуванням майже усіх видів і родів збройних сил.
Читайте також: Прем'єр Польщі пригрозив Третьою світовою, якщо Україна програє
ООН вже неодноразово розглядала цей військовий конфлікт і визнавала Росію агресором і приймала відповідні резолюції, які зобов’язували путіна і росію, як агресора, зупинити цю широкомасштабну війну.
Але путін ігнорує усі ці рішення міжнародного співтовариства і продовжує війну, в результаті якої знищуються українські міста і села, вбивається величезна кількість мирного населення, а близько 10 мільйонів мирних громадян України, стали вимушеними біженцями і заради безпеки своїх дітей залишили територію своєї країни.
Масштаби воєнних дій вражають, агресор застосовує усі найновіші види своїх озброєнь, за виключенням ядерної зброї.
Світові ЗМІ активно інформують населення планети про цю війну і про ті величезні жертви серед мирного населення і масштабні руйнування та знищення міської і сільської інфраструктури українських міст і сіл. За своїм характером, інтенсивності, кількості солдат і бойової техніки на полі бою, ця війна вже багато в чому перевершила окремі бойові дії Другої світової війни.
Але незважаючи на усі жахи цієї війни та її масштаби, величезні жертви, народи світу не відчувають смертельної загрози для себе і продовжують жити своїм звичайним життям, фактично не звертаючи увагу на війну.
І лише невелика кількість людей на планеті, державні і громадські діячі різних країн, усвідомлюють яку колосальну небезпеку для людства несе ця війна.
Вони розуміють, що ця війна носила регіональний характер лише на її початку, а тепер це вже де факто світова війна, яка може призвести людство до ядерної катастрофи.
Чи можна врятувати світ від Третьої світової і ядерної катастрофи?
Вже багато разів висловлював свою думку з цього приводу. Зараз багато хто теж відкрито говорить про загрозу світової війни і що ця загроза є реальною і вона не зменшується, а навпаки – кожний прожитий день наближає нас до Третьої світової.
Хто і що може врятувати світ?
Як це не буде виглядати комусь дивним, але людство вже пережило аналогічний період в своїй історії, коли можна було б врятувати людство від Другої світової війни і нам необхідно ще раз це усвідомити і об’єднавшись усім світом думати як на цей раз врятувати мир і життя на планеті.
Це не пафосні слова, це – жорстка констатація реальності.
Багато хто висловлює обгрунтовані припущення, про можливість переродження локальної війни в Третю світову війну.
З цим важко не погодитись, оскільки неупереджений аналіз реальних подій, підтверджує таку можливість.
Але моя позиція ще більш радикальна – Третя світова війна вже йде повним ходом, єдине, що пока вона не вийшла за межі кордонів України, і світ не наважиться назвати її третьою світовою, хоче вже присутні майже усі її елементи.
Але, давайте згадаємо історію і повернемось в 1938 рік, ще раз більш уважно подивимось, як розгорталися міжнародні події в центрі Європи – в Чехословаччині, і які врешті решт призвели до Другої світової війни і чи можна було врятувати світ від цієї трагедії?
Отже, Чехословаччина, 1938 рік.
Чехословаччина, була частиною Австро – Угорщини і виникла як самостійна держава в результаті Версальського договору в 1918 році за наслідками Першої світової війни. В 1938 році в Чехословаччині проживало майже 14 млн людей, з яких, чехів було 46%, німців – 28%,словаки -13% і 5% – українці, поляки і євреї.
Промисловість цієї країни була однією із найбільш розвинутих у Європі, особливо військова, яка випускала різни види озброєнь, в тому числі одні із найкращих танків. Достатньо сказати, що потенціал військової промисловості Чехословаччини був співрозмірний військовому потенціалу промисловості Великої Британії. Принагідно зауважити, що німецьке населення проживало компактно в Судетській області на кордоні з Німеччиною. В Чехословаччині, на той час була потужна і добре оснащена армія, яка могла протистояти Гітлеру.
До цього треба добавити, що на кордоні з Німеччиною у Судетській області були споруджені потужні оборонні редути.
Таким чином, Чехословаччина на той час являла собою потужну у військовому плані країну з розвинутою військовою промисловістю і сильною армією, яка була здатна протистояти будь-якому загарбнику.
Саме тому, Гітлер і розраховував отримати військовий потенціал цієї країни, особливо оборонні заводи Шкода, для значного підсилення своєї армії. Достатньо сказати, що потім, приблизно 40% відсотків бойових танків Гітлера, були чеського виробництва і багато іншого воєнного озброєння чеського виробництва було також на озброєнні Вермахта.
Гітлер не вважав Чехословаччину повноцінною державою і робив усе можливе щоб створити хаос у цій державі і протистояння. Особлива увага була прикута до Судетів, де проживало 3.5 млн німців і які підігріті геббельською пропагандою вимагали приєднання до Німеччини. Довгий час уряду Чехословаччини вдавалось стримувати сепаратистські настрої судетських німців, але 13 вересня 1938 року ситуація вимусила уряд ввести до Судетськоі області війська і було оголошено військовий стан. Наступного дня прем’єр-міністр Великої Британії Чемберлен домовився з Гітлером про зустріч для розв’язання цього конфлікту. 15 вересня того ж року в Мюнхені відбулась зустріч Гітлера і Чемберлена. Під час цієї зустрічі Гітлер заявив про готовність до війни заради приєднання Судет до Німеччини.
18 вересня 1938 року у результаті Франко – Британських консультацій було прийнято рішення звернутись до уряду Чехословаччини передати Німеччині територію, на якій проживало понад 50% німців, в іншому випадку ці країни відмовлялись від своїх союзницьких обов’язків.
30 вересня 1938 року у Мюнхені Гітлер зустрівся з керівниками урядів Великої Британії, Франції та Італії і угода була підписана.
Після того, як цю угоду підписали глави урядів з нею було ознайомлено представників Чехословаччини, які під тиском Франції і Великої Британії вночі підписали цю Мюнхенську угоду.
Вранці того ж дня, президент Чехословаччини Бенеш без згоди парламенту прийняв її до виконання.
Чехословаччина була розчленована, значні території відійшли Німеччині, Польщі, Угорщині.
Потужна армія Чехословаччини без бою здала агресору свою країну.
Наступного року 14 березня Словаччина за підтримки Гітлера отримала незалежність, а 15 березня 1939 року Чехія була окупована німцями і перетворена на протекторат Богеміі і Моравії, а Закарпатська Русь проголосила незалежність і була окупована Угорщиною.
Такою була ціна ганебної мюнхенської змови для Чехословаччини.
Але, ця мюнхенська змова стала трагедією не тільки для окремо взятої країни, а й для усього світу.
З того моменту, як була підписана ця мюнхенська угода, в результаті зради союзників Чехословаччини – Великоі Британії та Франції, а чехословацька армія з ганьбою здала агресору свою країну – Друга світова війна стала незворотньою.
Чи могла чехословацька армія разом з своїми союзниками не допустити анексії Судецької області, окупації Чехії і початку Другої світової війни ? Аналіз військових потенціалів Гітлера і Чехословаччини, Великої Британії і Франції свідчив про те, що Гітлер не наважився б напасти на Чехословаччину, а тому блефовав, вказуючи на готовність такої агресії. На сьогодні добре відомі можливості Гітлера та його дійсні наміри. Для нього була повною несподіванкою готовність Чемберлена, прем’єр-міністра Великої Британії на відокремлення частини чехословацької території, де проживала німецька більшість і приєднання цих територій до Німеччини, за умови, що цим апетити Гітлера будуть вгамовані. Для Гітлера ця пропозиція була несподівана і він і не передбачав так легко отримати Судети.
Після підписання Мюнхенської угоди Чемберлен повернувся в Лондон і в аеропорту заявив, що він привіз Великій Британії мир, вказуючи на текст цієї угоди, але як показав час – ця угода відкрила шлях до Другої світової війни.
Якби, незважаючи на цю угоду, чехословацька армія виступила проти військової агресії Гітлера і стала до збройного захисту своєї держави, навіть без допомоги союзників, Гітлер на той час ще не був спроможний перемогти чехословацьку армію. В такому разі, або армія Гітлера втягнулася б в затяжну війну і отримала поразку, або Гітлер взагалі відмовився б від воєнного вирішення проблеми Судетів.
Таким чином, і в першому, і в другому випадку – Друга світова війна, або відтермінувалася, або взагалі була знята з порядку денного, оскільки розгром Гітлера в Чехословаччині мав би для Вермахта катастрофічні наслідки і армія Гітлера більше не здатна була б вчиняти агресію.
Але сталося те, що сталося.
Чехословаччина не вступила у війну проти Гітлера і не стала на захист своєї країни, тим самим відкрила шлях Гітлеру до нової агресії – до Другої світової війни.
Тобто, однією із головних причин трагедіі Чехословаччини полягала у тому, що тодішня влада цієї країни і особливо президент країни, не змогла належним чином організувати оборону своєї країни, а надто сильно покладалась на своїх союзників, які побачили, що у влади Чехословаччини немає бажання і волі до захисту своєї країни, зрадили її і не виконали свої союзницькі зобов’язання.
Натомість Збройні Сили України з перших хвилин російської агресії почали чинити відчайдушний спротив агресору. А президент України проявив найкращі свої здібності та надихнув український народ на захист своєї Батьківщини, не чекаючи допомоги міжнародного співтовариства. Винятковий героїзм і мужність українських захисників зірвали усі плани путіна по захопленню України.
Але не тільки ЗСУ стали на захист своє Батьківщини. Увесь український народ піднявся проти агресора. Сили територіальної оборони зіграли визначну роль у захисті украінської землі.
Мало хто у світі вірив, що Україна здатна буде протистояти путінській армаді, але вони помилились у своїх оцінках.
Україна не тільки стримала ворога, а й добилася на полі бою визначних перемог. Весь світ захоплюється героїзмом українців, які в жорстких боях здобули важливі перемоги.
Разом з тим, українці розуміють, що наша здатність до захисту своєї Батьківщини багато в чому залежить від допомоги наших партнерів, особливо США і американського народу.
Ця допомога безцінна, вона надає надію на нашу спільну перемогу у цій війні.
Перемога у війні з потужною армією путіна буде означати, що український народ ціною величезних жертв закрив світ від російської агресії і врятував від Третьої світової війни.
Надаючи нам допомогу у цій війні, уряди і народи повинні усвідомлювати, що вони вносять свій вклад у загальну перемогу і завдяки цій допомозі і Європа і світ будуть врятовані від розгортання бойових дій на їх території і перетворення цієї начебто локальної війни у Третю світову війну.
Але путін ще сильний, для того щоб його перемогти Україна потребує значно більшої допомоги, яка повинна бути надана негайно.
Треба, нарешті припинити цю дискусію – давати важкі танки чи далекобійні ракети Україні – відповідь однозначна: Давати і якомога швидше, поки в європейські столиці за командою путіна не в’їхали російські танки.
Україна і український народ зараз остання барикада на шляху путіна до Третьої світової війни.
Інколи можна почути, що російська армія вторгнення була не занадто сильна і підготовлена, не була в достатній мірі забезпечена усім необхідним озброєнням. Це – неправда. В Україну путін направив найбільш боєздатну частину своїх збройних сил. Ці війська були найкращим чином підготовлені до ведення бойових дії і оснащені найновішою зброєю і військовою технікою, яка є на озброєнні другої армії світу – тисячі найновіших моделей танків, броньованих машин, систем залпового вогню, крилатих і балістичних ракет, сотні літаків і гелікоптерів, важких бомбардувальників стратегічної авіації, кораблів і підводних човнів – уся ця військова армада і складала армію вторгнення. Це не путінська армія вторгнення була слабкою і не підготовленою, це українська армія виявилася на багато сильніша, ніж агресор собі уявляв.
Чи зможе Україна врятувати планету від Третьої світової війни?
Винятковий героїзм і мужність українських захисників, які протягом 11 місяців успішно здобувають одну перемогу за другою у війні з путінською армією, вказують на те, що поки що вдається локалізувати світову війну в межах української території, але для остаточної перемоги над путіним потрібна швидка допомога.
Путін зараз надзвичайно небезпечний, від нього можна чекати будь-яких дій, навіть божевільних.
Світ не може дати путіну будь-який шанс на успіх.
Тому відповідаючи на питання, чи може Україна врятувати планету від Третьої світової війни, можна однозначно відповісти – вже врятувала, а тепер спільно з усім цивілізованим світом, треба остаточно перемогти і покарати путіна і путінізм, як планетарне зло XXI століття.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
