Продовольча безпека – одна з головних проблем Європи, яка змушена покладатися на постачання харчових продуктів з інших частин світу, щоб забезпечити їжею своє багатомільйонне населення. Однак тепер біологи розповіли, як можна розв'язати цю проблему силами лише однієї острівної країни Ісландії.
Як пише Foods, Європейський Союз сильно залежить від імпорту багатих білком харчових продуктів, таких як соя, для задоволення внутрішнього попиту: від 75 до 95 відсотків сировини надходить з інших частин світу, що робить жителів Європи вразливими до політичних, кліматичних та епідеміологічних змін у світі, інформує UAINFO.org.
Читайте також: Чи загрожує українцям дефіцит і подорожчання хліба: експерт зробив прогноз
Не дивно, що уряд ЄС вважає розробку та запровадження системи продовольчого самозабезпечення своїм ключовим завданням. Новий спосіб досягти цієї мети запропонувала міжнародна група дослідників з Ізраїлю, Ісландії, Данії та Великої Британії: оскільки в Ісландії існують надійні відновлювані джерела електроенергії (як гідро-, так і геотермальні електростанції), вони могли б забезпечувати роботу передових біореакторів для вирощування спіруліни – поживної ціанобактерії.
Після будівництва цих реакторів Ісландія змогла б виробляти сотні тисяч тонн біомаси з високим вмістом білка (на 100 г спіруліни припадає 57 грамів білка), забезпечивши понад 40 мільйонів європейців надійним джерелом харчування. За найобережнішого сценарію, коли лише 15 відсотків енергії, що виробляється в країні, віддадуть на виробництво спіруліни, до 2030 року Ісландія зможе повністю забезпечити свої потреби в білку і почати її експорт до інших країн — членів ЄС.
Читайте також: Як зберегти максимум вітамінів в овочах: найкорисніші способи приготування
Крім продовольчої безпеки, така система виробництва білка вигідна з екологічної точки зору: заміна кожного кілограма яловичини кілограмом спіруліни, виробленої у біореакторах, дозволить скоротити викиди вуглекислого газу на 0,315 тонни. Це може призвести до скорочення викидів парникових газів на 75 мільйонів тонн, що становить 7,3 відсотка щоквартальних викидів парникових газів у Європі.
За словами авторів дослідження, розробка такого проєкту дозволить досягти одразу трьох цілей: забезпечити продовольчу безпеку, підштовхнути ісландську економіку та знизити внесок Європи у глобальне потепління.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
