Новообраний президент Джо Байден не обіцяє Росії "перезавантаження". Хіба що "важку любов" – обійми, щоби кістки хрускотіли. І Києву буде непереливки, якщо не візьметься до реформ усерйоз
Що ближче інавгурація президента Джо Байдена, то частіші медійні сигнали з Москви на події у Вашингтоні. Аргументи в сигналах кожен обирає відповідно до своєї аудиторії (чи то "Радио Комсомольская правд", чи газета "Коммерсант", чи канал "Россия 24"), але тон одноманітний. Він мов у кошеняти, яке просить їсти
Про це для "Радіо Свободи" пише Андрій Веселовський, повідомляє UAINFO.org.
Кошеня починає тертися об ногу, попискує, лізе на очі, хоче, щоби звернули увагу. Московські сигнали – саме про це, про увагу. І навіть фантастичний штурм Капітолію нічого не змінив.
Тон медійних сигналів (не сумніваюся, їх дублюють і на дипломатичному, і на науковому, і на діловому рівнях) простий до примітивності: у світі чимало проблем, які навіть могутні Штати не можуть вирішити без слабшої Федерації, тож поновімо діалог, нормалізуймо відносини, словом, "зробімо світ безпечнішим", як у старі добрі часи.
Без Москви (кажуть із Москви) у Вашингтона нічого не вийде з Іраном. А збагачення урану триває й навіть поглиблюється! Не вийде й із Північною Кореєю. А там уже випробували міжконтинентальну балістичну ракету. Не вийде зі стратегічними наступальними озброєннями, яких у РФ так само багато, як і у США.
Читайте також: Боротьба за омріяний антиукраїнський проєкт Путіна перейшла на новий рівень – Портников
Не вийде боротьби проти глобального потепління, протидії тероризму, спільної Арктики, що тепліє, словом, із вирішенням жодної помітної проблеми не вийде геть нічого путнього. Бо якщо ви, Америко, не разом із Росією, то проти Росії. А тоді Росія не дозволить.
До Європи зараз у Кремлі інтересу нема
Об'єднана Європа довго, а в ній Франція найдовше, тішила себе ілюзіями, що сучасна РФ блефує, погрожуючи вільному світові. Ну отруїли якогось відставного шпигуна у Британії, ну відгризли чверть території від Грузії. Ну збили пасажирський літак із трьома сотнями душ – із ким не буває! Ну забрали в "хохлів" Крим, що їм, як кажуть у Кремлі, належав "незаконно".
У Парижі проковтнули б і замах на Навального, але вдавилися цинічною характеристикою вчиненого злочину, яку подав президентові Французької Республіки президент Російської Федерації особисто. Тут уже дістало і французів.
Президент Франції Емманюель Макрон (праворуч) і російський керівник Володимир Путін. Санкт-Петербург, 24 травня 2018 року
Але Москва цим не переймається. Там кажуть: куди поведе Америка, туди побіжить і Брюссель. Тому зараз головне – новий президент у США. Тому й нова-стара московська гра. Починаємо ластитися. Може, розмякнуть, полюблять і забудуть і "новачки", і гакерські атаки. Почнемо знову, як у давні часи, бавитися у дві глобальні суперпотуги – володарів планети.
Вашингтон не робитиме поблажок Україні
Є в цій кремлівській наполегливій грі й сигнал для України. У жодному, увага, жодному московському запрошенні Сполученим Штатам спільно "порішати" світові проблеми вона не згадана. Тут, на думку керівництва Російської Федерації, питання закрите. Про Донбас Москва "подбала" та, як висловився у грудні її президент, "дбатиме ще більше". А слово "Крим" мають право вживати тільки російські громадяни. І власниками його палаців, виноробень і санаторіїв мають бути теж лише вони.
Читайте також: США надіслали чіткий сигнал Коломойському та Зеленському – Портников
Керівні особи в команді обраного президента Джо Байдена – після сороміцького вандалізму в ніч на Різдво (за юліанським календарем) – на залицяння Москви вже відреагували. Хочете любові – буде. "Важка любов". Із обіймами, щоб кістки ламалися. Починаючи з людських прав і закінчуючи агресивними імперськими діями. Почнемо невідкладно.
Але навіть якщо ці приємні обіцянки виконуватимуть, українцям не варто сподіватися на те, що його суверенітетом і територіальною цілісністю опікуватимуться у Вашингтоні більше, ніж у самому Києві.
Тодішній віцепрезидент США Джо Байден і журналістка Мирослава Гонгадзе під час ушанування Героїв Небесної сотні. Київ, 21 листопада 2014 року
Така ж "важка" любов очікує й українське політичне подвір'я. Нема сумнівів, що Америці набридло панькатися зі школярем-переростком. Він усе із трійок не вилазить, із класу в клас ледь переповзає, а його однолітки вже університети покінчали, у люди вийшли. Від московського цькування Вашингтон імовірно захистить. Але домашні завдання вирішувати Києву. І виправдань про молодість уже не прийматимуть.
Попереду у Вашингтоні стримана інавгурація. Після неї – нестримний американський запал. Готуватися і суперникам, і партнерам.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
