Церква Тихвінської ікони Божої Матері Донського монастиря (Москва)
Події Визвольної війни в Україні під проводом Богдана Хмельницького та подальше існування України в єдиній із Росією державі для політичного життя України мали негативні наслідки. Але для культурного розвитку Росії вони виявилися вкрай важливими. Через Україну завжди до того замкнена для західного впливу Росія увійшла в контакт із розвиненішою європейською культурою, а українські митці та церковні діячі на довгі роки стали керманичами розвитку нової, європейської культури в Росії
Про це для "Радіо Свободи" пише Ігор Роздобудько, повідомляє UAINFO.org.
Через Україну ознайомилася Росія тоді й із архітектурним стилем європейського бароко, бо в Україні на ті часи припав розквіт цього стилю, так званого українського, або козацького бароко. У ХVII столітті стиль українського бароко можна побачити в Росії скрізь, від столиці донського козацтва міста Черкаська, яке за сто років до того заснували українські козаки-черкасці, які прийшли сюди разом зі своїм гетьманом Дмитром Вишневецьким, і до столиці тодішнього російського Сибіру, міста Тобольська, де збудований у ті роки місцевий кремль став найсхіднішим взірцем українського архітектурного стилю в Росії.
Воскресенський військовий собор донських козаків, споруджений на початку ХVIII століття за українськими взірцями в колишній столиці донського козацтва – місті Черкаську, яке заснували українські козаки-черкасці (нині Старочеркаська станиця Ростовської області). Це перший кам’яний собор на Дону
Воскресенський військовий собор донських козаків
Воскресенський військовий собор донських козаків
Софійсько-Успенський собор Тобольського кремля, зразок стилю українського бароко в російському Сибіру
Софійсько-Успенський собор Тобольського кремля у стилі українського бароко
Розбудовувалася в українських традиціях і тодішня Москва, де під упливом українського, козацького бароко виник місцевий оригінальний стиль так званого "московського бароко". Архітектором, що насадив цей стиль у Москві, був виходець із України Іван Зарудний.
Читайте також: Мазепин герб у самому серці Росії: які українські сліди ховає московське середмістя. ФОТО
Мені як мешканцеві Москви завжди милують очі та серце ці будівлі, чий виразний стиль питомо відрізняється від усіх інших будівель російської столиці. Тут відчуваються і традиції українського бароко, і щось інше, притаманне особисто Зарудному.
Народився Іван Зарудний у Києві близько 1670 року в заможній козацькій родині. Навчався в Києво-Могилянській академії. Після цього студіював в Італії, вивчав європейське декоративне мистецтво. Після повернення вступив на службу до канцелярії гетьмана Івана Мазепи. На прохання Петра I гетьман Мазепа в 1690 році направив Зарудного до Москви, де він і створив найбільші архітектурні шедеври.
Із найвідоміших – так звана "Меншикова вежа". Фаворит Петра I Олександр Меншиков дуже хотів, аби його особиста церква в Москві мала шпиль більший, аніж шпиль Петропавлівського собору в Петербурзі. За легендою, це дуже не сподобалося цареві Петру, і шпиль із будівлі Зарудного було знято (за іншою версією – у шпиль влучила блискавка та спалила його).
Первинний вигляд "Меншикової вежі" в Москві, яку спорудили за проєктом українського архітектора Івана Зарудного. Була замовлена в 1707 році
Сучасний вигляд "Меншикової вежі"
"Меншикова вежа"
У подальші роки Меншикова вежа стала місцем зборів московських масонів, а в наші роки є Подвір’ям Антіохійської православної церкви.
Читайте також: Стародубщина – край козацького літописання, який відрізали від України
Олександр Меншиков, на замовлення якого Іван Зарудний збудував "Меншикову вежу" в Москві
Побудував Зарудний і Спаський собор Заіконоспаського монастиря поблизу Кремля – тут перебувала відома Слов’яно-греко-латинська Академія, перший заклад вищої освіти в Росії.
Спаський собор Заіконоспаського монастиря на території Слов’яно-греко-латинської академії в Москві. Собор споруджено за проєктом українського архітектора Івана Зарудного
З інших його відомих споруд, що збереглися в Москві до нашого часу, можна назвати церкву Іоанна Воїна на Якиманці (навпроти сучасного посольства Франції) і храм Тихвінської ікони Божої Матері Донського монастиря.
Церква Івана Воїна на Якиманці (Москва)
Працював Іван Зарудний також у Петербурзі й Таллінні, де створив чудовий іконостас, що є зараз у Преображенському.
Естонія. Іконостас Івана Зарудного у Преображенській церкві в Таллінні. Храм Естонської православної церкви Константинопольського патріархату
Слава Зарудного в Росії була настільки велика, що 1707 року він очолив ізографічну палату при Сенаті, тобто став головою всіх архітекторів і художників Російської імперії. Але водночас до України його зайвий раз намагалися не відпускати. Помер Іван Зарудний у Петербурзі 1727 року, а пам’ять про нього живе в його творах і зараз. Пишаємося його творами й ми, російські українці.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
