У військах рф хаос: розстріли “своїх” трапляються регулярно

Перед початком війни, у середині грудня 2021 року, була проведена перевірка російського "непереможного" війська, за результатами якої вищі чини міністерства оборони рф доповідали керівництву країни про стан російської армії. Нещодавно у розпорядженні редакції NEXTA опинилися матеріали презентації заступника командувача військами Південного ВО генерал-лейтенанта Сичового А. І. Такий собі звіт за результатами перевірки, прикрашений яскравими графіками та діаграмами. З тексту презентації виходило, що головними проблемами російської армії кінця 2021 року є порушення маскового режиму та невміння заповнювати документи відповідальними за це офіцерами. В усьому іншому "непереможна" готова будь-де і будь-коли здолати будь-якого супротивника з мінімальними втратами та упродовж короткого часу. Саме за рахунок таких яскравих доповідей керівництво кремля зробило свою головну помилку, підмінивши реальний стан справ привабливими зовні, але брехливими по суті презентаціями, пише у своєму блозі на "Обозреватель" політолог Юрій Федоренко. Вся вертикаль влади, яку побудував путін за роки свого правління, тримається на окозамилюванні та розкраданні державних коштів. Російська армія та ВПК не стали винятком і теж погрузли у тотальній корупції та брехні. "Паперові" танки та літаки, "буклетні" "імперські піхотинці", у спорядженні, яке могло б викликати заздрість у штурмовиків із "зоряних війн", "аналоговнєтна" надсучасна зброя – все це існує лише у доповідях військових чиновників та хворій уяві пристаркуватого диктатора. Ілюзія "непереможності" спонукала путіна розпочати криваву агресію проти України. Та вже протягом першого місяця бойових дій на території України стало зрозумілим, що плани кремлівського коротуна дуже далекі від реальності і "переможна" поступ "визволителів" по бруківці Хрещатика існує лише у старечих фантазіях путіна та певної частини пристарків з його оточення. "Швидка прогулянка проти укронацистів" обернулася для агресора кривавою війною із втратою найбільш боєздатних підрозділів окупаційної армії у перші місяці. І справа далеко не у тому, що офіцери армії рф не вміють виконувати "паперову" роботу чи не дотримуються вимог "маскового режиму". Справжня війна проти рівного супротивника виявилася дуже далекою від презентацій та яскравих слайдів і "непереможна" не була готова до такого розвитку подій. Зазнавши значних втрат на українських полях, кремль змушений був спробувати швидко компенсувати нестачу вояків. Якщо на початку агресії окупаційне військо складалося переважно з "контрактників" та "строковиків" (хоч "їх там і не було"), то багатотисячні втрати "кращих" компенсувалися ополченцями "Союзу добровольців Донбасу" та кадирівцями. Перші, по суті, стали лише черговою порцією "гарматного м’яса", а другі спочатку "прославилися" відео з "героїчними" захопленнями пустих будівель для соціальних мереж, а потім перейшли до інших "героїчних" справ. Російські "державно-приватні" вк на кшталт пригожинського "Вагнера", шеренги яких теж стрімко ріділи від куль та снарядів Захисників України, спочатку спробували добрати бойовиків за рахунок широкої агітації всередині росії, але "дурних" виявилося менше за бажане, тому "кухар путіна" почав вербовку злочинців, які відбували покарання у тюрмах рф-ії. Вереснева путінська "часткова" мобілізація призвела до того, що на фронті опинилися тисячі скривджених долею ненавчених "вояк", з озброєнням 50-70 років минулого століття та спорядженням з китайського ширпотребу для самих бідних. Підрозділи рф, які й так були пригнічені величезними втратами, постійними невдачами та відступами під виглядом "жестів доброї волі" на фронті, від такої "солянки" поринули у неконтрольований хаос. Щодня проходить інформація про міжособистісні конфлікти між військовослужбовцями з різних "кланів", між командирами, конфлікти на ґрунті неприязні за національною ознакою і просто на ґрунті алкогольного сп'яніння. І з кожним днем їх стає все більше. "Вбивча" сварка між мобілізованими військовослужбовцями на полігоні 752-го мотострілецького полку 3-ї мотострілецької дивізії західного військового округу в Бєлгородській області 15 жовтня, ймовірно, є наслідком того, що кремль постійно покладається на громади етнічних меншин, щоб нести головний тягар мобілізації в російській федерації. Російські джерела повідомили, що стрілянина сталася після того, як мобілізовані військовослужбовці з Дагестану, Азербайджану та Адигеї поскаржилися своєму командиру, що війна в Україні – це не їхня війна, на що командир відповів, що вони ведуть "священну війну" та сказав, що "Аллах – боягуз", що призвело до стрілянини та бійки між військовослужбовцями-мусульманами та немусульманами, у результаті якої за офіційними даними МО рф 11 вояків загинуло та 15 було поранено. Нічого дивного, адже російське окупаційне військо не об’єднує нічого, окрім страху покарання за невиконання тупих непрофесійних наказів командирів, які звикли за подобою генералітету до постійних "відписок" та викривлення реальної ситуації у спробі уникнути гніву вищого керівництва. А поєднання в "одному флаконі" контрактників, строкових військових, "тимчасово мобілізованих" різних національностей, найманців, "піджаків-ополченців", злодіїв, вбивць та "дітей кадирова" дало справжню гримучу суміш, яку неможливо проконтролювати ніякою дисципліною, навіть якщо така й була б у окупаційних лавах. Помирати не хоче ніхто з окупантів. Бо – ні за шо і ні за кого. Міф про "визволення братніх народів від коричневої чуми" пішов у небуття навіть у самих хворих на путінізм "асвабадітєлєй" після перших місяців війни та шаленого спротиву окупантам мирного населення України, яке, на думку кремлівських агітаторів, повинно було б зустрічати носіїв "аквафрешу" квітами та посмішками. Загарбницька війна на чужій суверенній території аж ніяк не підпадає під "захист власної держави". Безумовно, ще є у наявності залишки відвертих "великих імперців", але й вони не палають бажанням опинитися на передовій під кулями та "хаймерсами" українців. Тому роль "гарматного м’яса" випала на долю самих "слабких" – "частково могілізованих" з терен "безкрайньої" та злочинців з "Союзу добровольців Донбасу", яких зігнали з ЛНР/ДНР. Заградзагони кадирівців не дають "м’ясу" залишати позиції, знищуючи з "профілактичною ціллю" "слабких духом". Так, ще на початку березня минулого року з'явилася інформація, що підрозділи з Чечні виступають у ролі загороджувальних загонів для інших підрозділів. І був яскравий випадок, коли кадирівці добили в Київській області понад десяток російських поранених, щоб не займатися їхньою евакуацією. На низці напрямків кадирівські підрозділи не беруть участі в бойових діях першої лінії, такий поділ ролей викликає щодо них ненависть членів інших російських формувань. Наприкінці квітня стався вогневий конфлікт за участю кадирівців у селі Киселівка Херсонської області. Там між бурятськими та чеченськими найманцями сталася перестрілка через небажання бурят вести наступальні бойові дії та "нерівноправність" умов із чеченцями. "Вагнерівська кувалда" теж стала символом залякування для тих, хто не бажає померти на чужій землі задля задоволення хворої психіки старого бункерного диктатора. Розстріли "своїх" трапляються регулярно. Як у вигляді "френдлі файр" за вини недолугого управління військами, так і навмисні знищення "дружніх підрозділів" та окремих військових. Постійні конфлікти за більш безпечні позиції та ресурси, яких не вистачає на всіх, часто провокують вогневі контакти. Вирішення особистих суперечок теж часто закінчується "200-ми". Наприкінці червня минулого року поблизу населеного пункту Токмак, тимчасово окупованого ворогом, стався словесний конфлікт між військовослужбовцями рф, що переріс у збройну сутичку, внаслідок якої загинуло четверо та зазнало поранень близько 10 окупантів. "20 солдатів своїм же танком вбило – втрат більше від своїх, ніж від хохлів", – так окупант скаржився по телефону своїй матері на те, що в російській армії вбивають своїх же. Адже "Союз добровольців Донбасу" був утворений за програмою добровільної мобілізації БАРС – бойового армійського резерву і не відповідає критеріям для надання допомоги. Мобілізовані з території ОРДЛО часто стають жертвами сексуального насильства збоку "кадирівців". Хоча і інших "братів-окупантів" слов’янської зовнішності "діти гір" часто "використовують" за звичним для них призначенням. Восени минулого року російський військовий навіть змушений був публічно звернутися до кадирова з проханням припинити зґвалтування кадирівцями товаришів по службі з Л/ДНР. "Ми всі з повагою ставимося до чеченських братів, але мають місце неодноразові факти сексуального насильства над нашими бійцями. Це вже межа", – сказав він. Раніше двоє військовослужбовців 1-го армійського корпусу "Народної міліції ДНР", яких публічно зґвалтували бійці одного з кадирівських підрозділів, уже зверталися до Дениса Пушиліна з проханням покарати винних "за законами воєнного часу". Нещодавно, "мобік", якого знайшли повішеним у "ЛНР", залишив передсмертну записку, де розповідає дружині, що кадирівці з батальйону "Ахмат" на фронті "правлять" росіянами, вибивають гроші та навіть ґвалтують. Самогубством цей солдат вирішив змити ганьбу після такої "події", яка сталася саме з ним. Кремлівський керманич та його злочинне оточення дуже полюбляють вітати росіян із "днем народної єдності". Сама назва цього "свята" вже давно викликає відразу у переважної більшості росіян, які ніколи не були "єдиними" по своїй суті та за примхами власних керманичів. "Непереможна друга у світі" армія росії у цьому випадку є "дзеркалом" загального стану російського суспільства, враженого паршою кремлівської диктатури. Злочинна військова орда, як і саме "лігво Зла – росія", тримається лише на тотальній брехні та страху. Безправність більшості контролюється злочинним примусом "сильних" та "провладних", для яких усі інші – лише "дійні корови", "гарматне м’ясо" або об’єкт задовольняння власних потреб. Внутрішній хаос окупаційного війська лише прискорює поразку кремля та всієї росії у війні, яку путін розпочав проти України задля реалізації своїх хворобливих мрій про "світове панування". Джерело: 44.ua