Експерти попереджають про можливу загрозу російської атаки на Бортницьку станцію аерації, що може призвести до порушення роботи каналізації, забруднення довкілля та зростання епідеміологічних ризиків у Києві. Альтернативні рішення наразі відсутні, і зупинка станції спричинить системний колапс для столиці.
Днями у медіа та соцмережах з’явилися попередження про можливу загрозу від російських військових для Бортницької станції аерації (БСА), яка забезпечує очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів області. У разі її зупинки столиця може зіткнутися з порушенням роботи каналізаційної системи, забрудненням довкілля та зростанням санітарно-епідеміологічних ризиків, попереджають експерти.
Чи переросте можлива ракетно-дронова атака на БСА в "каналізаційний колапс" для столиці та екологічну кризу для всієї Київщини, розбиралися журналісти УНН.
Удар по Бортницькій станції аерації: яка інформація з'явилася у соцмережах
Кілька днів тому низка Telegram-каналів написала про те, що росія нібито може планувати атаку на Бортницьку станцію аерації — головні каналізаційні очисні споруди Києва, які розташовані в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
Й потенційний удар по ній означатиме не просто локальні перебої, а гуманітарну та екологічну кризу на національному рівні.
Столична станція аерації: що про неї необхідно знати
Бортницька станція аерації (БСА) — єдиний міський комплекс повної біологічної очистки стічних вод Києва та частини агломерації. Її проєктна потужність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний притік останніми роками нижчий: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому близько 0,75 млн).
Окрім Києва, БСА обслуговує низку населених пунктів і громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та передмістя на півдні й заході столиці.
Короткочасне знеструмлення на кілька годин знижує ефективність очищення, підвищує ризик аварійних скидів у пікові години й може спричинити неприємні запахи; після відновлення живлення робота стабілізується за 12–48 годин. Тривале знеструмлення на добу і більше змушує обмежувати режими, підвищує ризик потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро та може призвести до обмежень водопостачання, підтоплень і санітарних загроз.
Фізичні пошкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очистки зменшують потужність і погіршують якість скидів, спричиняючи локальні переповнення. Найгірший сценарій — аварія на мулових полях із розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням та можливими обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — критично важлива точка для всього мегаполіса й чому замінити її тимчасовими рішеннями на кшталт біотуалетів наразі нереально, УНН ексклюзивно поговорив з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як "точка відмови" для Києва
Ключова теза експерта така: у Києва фактично немає альтернативної схеми поводження зі стоками. Якщо станція перестає працювати, місто отримує колапс не локально, а одразу системно: житловий фонд, бізнес, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть паралізовані.
"Практично місто на 80 – 90% стане нежиттєдіяльним. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що фактично не буде в місті працювати каналізація. Це призведе практично до повного колапсу в місті
– прогнозує експерт.
І розтлумачує: критична інфраструктура працює доти, доки є резервування — дублювання потужностей, обхідні маршрути, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидування немає. А отже, будь-який критичний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного колапсу.
Чому немає альтернативи Бортничамм і чому питання не можна владнати швидко
На питання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
"Складно побудувати таку саму станцію аерації в місті. Тобто це не історія про "поставили модуль і запустили".
І на те існують дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а вигоду дає відкладену в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати зиск у режимі реального часу.
Пошкодження столичної станції аерації: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такої атаки зс рф важко спрогнозувати, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Найперше через те, що наповнення каналізаційних труб у такому випадку або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго й дорого ліквідовувати. І мегаполіс без очищення швидко порине у санітарну кризу.
Окремо експерт підкреслює фактор енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І прокачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто ризик не лише в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найчутливіші ризики, які "потягне" за собою пошкодження БСА, перебувають у площині санітарно-епідеміологічній. Співрозмовник УНН відсилає за деталями до медиків і Держпродспоживслужби, але ключовий висновок формулює чітко:
"Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов'язані, тому числі, й з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика вірогідність, що в Києві буде епідемія".
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерації
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже звучали ідеї "польових рішень" проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але лег Попенко різко критикує такі ініціативи як маложиттєздатні.
Найперше користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигідна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигідна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий "біотуалет") пристосована для користування до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці наразі постійно й тимчасово мешкає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального колапсу, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути локальним тимчасовим рішенням, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається критично важливим об’єктом для роботи каналізаційної системи Києва та очищення стічних вод. У разі її пошкодження або зупинки місто може зіткнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням довкілля та підвищенням санітарно-епідеміологічних ризиків. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ стикається з нестабільним електропостачанням та ризиками для тепла; критичні об'єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.
