Путінська росія – не “назавжди”. Це початок кінця

Нещодавно в інтернеті була опублікована нова кремлівська методичка для "спілкування" російських загарбників з українцями, які вимушено залишилися на тимчасово окупованих територіях. Цілком зрозуміло, що загарбник не в змозі самостійно відповісти на запитання, які ставлять перед ними українці. Дуже не зручні для ворогів запитання… "Українські війська не повернуться…", "росія тут назавжди…", "російська федерація не відступає…". Бла-бла-бла… Звичайна набридла пропагандистська брехня кремля, якому "хоч в очі …", пише політолог Юрій Федоренко в своєму блозі на ""Обозреватель". А що вони можуть відповісти? Правду? Про те, що з березня місяця ЗСУ відбили у ворога українські території розміром з Данію? Про те, що загарбник втратив будь який наступальний імпульс і усі спроби розширення окупованих територій наражаються на жорстоку відсіч українських Захисників? Чи може про те, що окупаційне керівництво Херсону разом з генералами втекло з тимчасово окупованого міста, а понад 700 військовослужбовців 64-ї, окремої гвардійської мотострілецької бригади зс рф, яка знаходиться під Херсоном, намагаються розірвати контракт, але командування не дозволяє звільнитися навіть тим, у кого термін служби минув ще в травні? Режим путіна поки що тримається виключно на брехні та на звірячій ненависті до всього того, що здорова людська психіка характеризує термінами "добро", "світло", "людяність", "розвиток". Розпочавши безпідставну злочинну агресію проти України, путін відкрив навколишньому світу усю свою криваву сутність диктатора, яка виявилася занадто звірячою для будь якої нормальної людини. І справжні люди, світове демократичне суспільство, об’єдналися навколо України, яка перша прийняла на себе удар його війська. Завдяки мужності українців та за допомоги світової коаліції ворога вдалося зупинити. Пішли прахом путінські плани про "триденну легку прогулянку" із "фінальним переможним парадом" ворожої техніки на Хрещатику. Ворожі танки та гармати все ж таки на Хрещатику побували, але лише у вигляді розтрощених та обгорілих куп заліза, яке вже ніколи нікому не спричинить зла. Знищена "гордість" російської "непереможної армії" згодилася лише на те, щоб стати "відхожими лотками" для українських котів. "Друга у світі армія" на українську перевірку виявилася звичайним збіговиськом злочинців. Застаріла техніка, бездумне оперативно-тактичне планування, практично відсутні морально-вольові якості солдат… Єдине, чому українці до цих пір не звільнили власні території та не пішли далі, на кремль – це кількість ворога та його ресурси. Для того, щоб знищити докорінно таку величезну "орду" потрібно мати дуже багато сучасної ефективної зброї. Саме такої, яку надають нам країни-партнери. Вже стали легендами для українців "святі Джавеліни", Байрактари та "химери"-M142 HIMARS, шведський гранатомет "Карл Густав", з якого було підбито перший ворожий танк "Т-90". В руках мужніх Захисників України вони не залишають окупантам ніякого шансу на успіх. Навряд чи можна назвати успіхом ті невдалі спроби просування вперед, які закінчуються черговими для росіян "200"-ми та втратами техніки. А от знищення більшої частини літаків вмс рф у Новофедорівці, Гвардійському та Бельбеку, підрив складів у Майському, атака на штаб вмс рф у Севастополі – це справжній успіх ЗСУ, які протягом останнього місяця нанесли нищівні удари по загарбнику, по його хворобливим планам та намірам. Тим більше, що ці удари були завдані по "непотоплюваному авіаносцю" росії – окупованому українському Криму, який путінська пропаганда назвала "абсолютно безпечною та захищеною" територією росії. Це – початок кінця усіх примарних сподівань кремлівського диктатора на перемогу. Хоча б якусь, навіть маленьку, але таку потрібну для виправдання своєї звірячої сутності хоча б перед власною країною. Але останні надії зникають, як роса на сонці. І єдине, що йому залишається – це брехати. Усім. Навіть собі. Досить смішно читати згадану методичку, враховуючи те, що Україна з кожним днем стає сильнішою. До мужності та вправності Захисників постійно додаються нові пакети допомоги країн Заходу. Лише у цьому місяці, 19 серпня, США оголосили про новий пакет допомоги на 775 мільйонів доларів, що включає нові дрони, транспортні засоби, артилерію та високошвидкісні протирадіолокаційні ракети HARM. А вже через п’ять днів, на День Української Незалежності, уряд США поздоровив українців новим пакетом допомоги. Цього разу вже приблизно на 3 мільярда доларів. До нового пакету входять високотехнологічні системи ППО NASAMS, які використовуються в США для захисту стратегічно важливого повітряного простору навколо Білого дому та Капітолію у столиці Вашингтоні, 250 000 снарядів для артилерії та мінометів, дрони RQ-20 Puma, засоби комп'ютерної боротьби з дронами Vampire, контрбатарейні радари. Того ж таки дня, 24 серпня, канцелярія прем'єр-міністра Великої Британії Джонсона, який доречи приїхав до Києва, щоб поздоровити українців з Днем Незалежності, оголосила про додаткову військову допомогу від на 54 млн. фунтів, до якої входять ракетні системи, 850 мікродронів Black Hornet та інші безпілотники. Німеччина передає Україні додаткові ЗРК Iris-T. Литовці передадуть Україні 110 антидронів-рушниць "Orcrist" і 80 радарів Wingman та закуплять 37 дронів-камікадзе польського виробництва, щоб передати їх Україні. Територіальна оборона України отримала на озброєння зенітні установки “23 ItK 61" від Фінляндії. Іспанія готує до передачі Збройним Силам України засоби протиповітряної оборони та бронетранспортери. Словаччина вже передала Україні систему ППО С-300, військові вертольоти серії Мі, самохідні гаубиці та реактивні системи залпового вогню "Град". Тайвань передав Україні 800 дронів-бомбардувальників ближнього радіуса дії Revolver 860. Польща, окрім танків та артилерії, передала Україні 5000 терміналів супутникового зв’язку Starlink. Це все – лише частина практично постійного потоку зброї, військової техніки та обладнання для ЗСУ від міжнародної спільноти. Географія допомоги світового суспільства Україні за для її перемоги вражає. Українські Збройні Сили оновлюються та наповнюються новітніми зразками військової техніки та озброєння. Чим потужнішими стають ЗСУ, тим примарнішими виглядають кремлівські спроби робити "гарну міну при поганій грі". Це розуміють і ті українці, які залишилися на поки що окупованих територіях. Росія – ворог. І вона ніколи не отримає підтримку українців. Єдине, на що може розраховувати окупант – це на швидку смерть від рук українських воїнів або місцевих "партизан". Тому ніякі методички не допоможуть окупанту брехнею про "росію назавжди" примусити провести так звані "референдуми" про "добровільне волевиявлення населення Херсонської та Запорізької областей за приєднання до складу рф". Ніякі посібники не можуть приховати реальність того, що 6 місяців ні до чого не привели, незважаючи на кращі спроби пропаганди Росії. Реальність того, що "референдуми під дулами автоматів" не призводять до благополучних стосунків ні для кого, крім тих, хто сидів у Кремлі, чия брехня його народу – це все, що він залишив. Ворожі війська будуть знищені Збройними силами України, як і ідея бути російським суб'єктом може бути знищена шляхом відмови від участі в референдумі. У той час як Російська Федерація намагалася відібрати в українського народу свободу і статус, з'явилася більш потужна ідентичність, нестерпна для Кремля і якою захоплений вільний світ. Люди багато в чому чинять опір, одні активно воюють, але не менш важливо, що інші просто виживають під інтенсивним тиском, не легітимізуючи окупантів та їхніх російських інтеграційних заходів. Путінська росія – не "назавжди". Вона лише тінь, примара яку знищить українська Воля та Правда. Джерело: 44.ua