2024 рік ми зустрічали з енергосистемою, яка пережила російські обстріли. На жаль, згодом росіяни скористались нестачею ракет ППО та нанесли дуже болісні удари по нашій енергетиці. Де ж тепер сховати об'єкти? Є ідея.
Редакція 44.ua у цьому тексті не використовує ані секретні дані, ані невідомі ворогу нюанси. На жаль, радянське минуле залишило росіянам повний комплект даних по нашим об'єктам. І, здається, тепер уже нам пора цим скористатись.
Підземна енергетика
Україні пора переймати досвід Південної Кореї, яка також має агресивного сусіда та сховала власні енергетичні об'єкти з урахуванням природного рельєфу. Про це ще на початку минулого року заговорили в "Укренерго".
Минув рік, питання стало ще актуальнішим. Пора визнати, що винесення певних об'єктів у підземні приміщення – цілком робочий варіант.
В ідеалі було б ховати об'єкти подалі від великих міст. Але нестача ракет ППО поставила перед нашими захисниками нелегкий вибір: або ти захищаєш людей у містах і не маєш ракет на відбиття ударів по об'єктах, або навпаки.
Як бачите, армія обрала перше. Було б логічно підлаштуватись під ситуацію та не змушувати її обирати вдруге.
В якості прикладу пропонуємо подивитись на ту ж Південну Корею. Там ще у 2013 р. видали концепцію перенесення під землю Сеульської теплової енергостанції. Відомо, що для цього виділили скромну площу (194 на 164 метри) та солідну глибину (більше 25 метрів).
За оцінками Korea Midland Power Corp. (KOMIPO), під землею Сеул отримав нову станцію потужністю в 800 МВт. Це як дві ГРЕС у Вишгороді та 2/3 розбомбленої нині Трипільської ТЕС, якщо вам цікаво порівняти об'єми.
На жаль, всю енергосистему у нас так не "закопаєш". Але ключові її об'єкти цілком можливо убезпечити. Тим паче, російські удари націлені не на стовпи з дротами, а на ключові трансформатори та машинні зали енергооб'єктів.
Аби реалізувати свій план, корейці планували вивезти з тунелів поблизу нової "підземної" енергостанції близько 40 тисяч фур землі. Ви ж уже зрозуміли, що нам тут трохи легше і навіть копати нічого не доведеться?
Де сховати?
Тримайте у голові об'єми станції, яку збирались будувати в Сеулі: 194х164 метри, 25 метрів вглиб. І уявіть собі вигоду, бо нам для цього не треба нічого копати – все готово, все чекає і так.
Аби з нуля викопати тунелі та зали, корейці витратили чимало коштів. В сумі енергостанція під Сеулом обійшлась їм у 932 млн доларів. Майже мільярд. Що ж, у нашому випадку ці витрати скоротяться до облаштування готових приміщень та вартості апаратури для машинних залів чи трансформаторів.
Бо під Києвом вистачає локацій, де підземелля виглядає як "місто у місті". Ми про це вже не раз писали, але тоді більше йшлось про туристичне значення катакомб. Втім, війна змушує переоцінити навіть уже відомі речі.
Наприклад, під Володимирською гіркою є закинуте сховище на випадок ядерної війни. Насправді його будували ще в ХІХ столітті, коли ніякої радіації ніхто не боявся. Зараз об'єкт поступово руйнується і цікавить лише туристів. Чи не завадить трохи його поремонтувати та використати на загальне благо?
Підземні тунелі під Зеленим театром – ще один привід задуматись. Хто заважає нам використати їх уже не для проведення сталкерських зустрічей, а як режимний об'єкт та критично важливу частину енергосистеми? Ніхто.
З одного боку, про ці підземні зали та коридори росіянам теж багато чого відомо з радянських, а подекуди й імперських часів. З іншого – там легше сховати енергетику від балістичних ракет.
Ми б могли не писати про це, аби не привертати уваги. Але якраз перед пошуком даних перевірили – у підземеллях досі ходять сталкерські екскурсії. Тобто жодних секретних планів ми зараз точно не порушуємо, інакше першим ділом з-під землі погнали б випадкових туристів.
Неідеальний варіант
Звісно, це не ідеальний варіант, і навіть не близько до того. Не від хорошого життя ми змушені розглядати аж такі ідеї.
Проте війна одного дня таки завершиться, але нинішній сусід точно лишиться десь поряд. І наступного разу його шизофренія не повинна застати нас зненацька. Зокрема, удари по енергетиці треба врахувати як найбільш очікувані заходи у разі нової атаки країни-терориста.
Такі процеси тривають не лише у Києві. Харківська міська влада задумалась про підземні школи та повноцінні масові сховища. Хоч, на думку нашої редакції, це занадто амбітні проєкти. Все-таки було б розумніше спочатку використати перенесення енергооб'єктів, аби спростити життя людям у місті, і вже на базі цієї енергосистеми щось планувати.
Дуже дивно думати про сховище під землею, коли трансформатори лишились десь на поверхні. Хоча харків'ян та їх владу ми не критикуємо.
У той же час, не користуватися готовими підземними сховищами під столицею було б надзвичайно неефективно. Вдумайтесь: Південна Корея витрачає на такі цілі майже мільярд доларів. А у нас все лежить готове та лише чекає.
Якщо ви читаєте цей текст, коли енергетики були змушені вже вкотре вимкнути світло – знайте, ось таких речей ми й можемо уникнути. Рішення вже є.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що може бути зі світлом у столиці після підвищення тарифів.
Також не забувайте підписуватись на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua", щоб бути в курсі всіх подій та нічого не пропустити.
Джерело: 44.ua
