7 місць, які зачаровують у Києві

"Прильоти", щоденні повітряні тривоги, шокуючі новини з фронту – для багатьох прогулянки рідним Києвом, як і багато інших радостей життя – стали не на часі. Показуємо найдивовижніші місця столиці, аби нагадати, яким історичним, незламним та нескореним є наше місто та скільки незабутніх вражень воно може подарувати. Пейзажна алея Пейзажна алея в Києві – одне з найпопулярніших місць, як для прогулянки туристів, так і для вихідний або вечірньої вилазки киян. Сюди приходять дорослі і діти, адже навколо – унікальні скульптури з казок, природа і дивовижні види на панораму міста. Вона ховається у дворах галасливої вулиці Велика Житомирська, на перехресті з вулицею Володимирською. Звідси ж на Пейзажку можна потрапити через Десятинний провулок. Орієнтиром вам може слугувати Національний історичний музей, до якого також радимо завітати. До того ж особливо популярними стали тутешні цікаві скульптури авторства Костянтина Скретуцького, поруч із якими люблять фотографуватися і дорослі, і діти. Маріїнський парк Маріїнський парк у Києві вважається одним із найстаріших парків столиці України – його історія налічує трохи більше 130 років. Разом з Хрещатим парком вони складають Паркове кільце Києва – один з найпопулярніших екскурсійних маршрутів. Маріїнський парк розташований уздовж Дніпровських пагорбів, його головний вхід знаходиться навпроти будівлі Верховної Ради України. Територія парку становить близько 10 га землі, тут ростуть липи, клени, каштани, інші види дерев і чагарників. Також тут знаходиться президентська резиденція – Маріїнський палац, який вражає своєю архітектурою, витриманою у стилі бароко та ренесансу. Міст "Закоханих" Ажурний романтичний місток Закоханих збудовано за проектом великого київського інженера Євгена Оскаровича Патона. Існує легенда, що міст – дипломна робота майстра, але це не так: Патон навчався у Дрездені та Санкт-Петербурзі. Проте проект залізного паркового мосту він розробив самостійно. І хоча місток довелося кілька разів розбирати та доповнювати, первісна конструкція 1910 року (а не 1912 року, як зазначено на табличці поруч) простояла понад 70 років. У 1983 році міст був розібраний та відреставрований, проте суворо за первісним проектом. Тому його іноді так і звати – "малий міст Патона". Але найпоширеніша назва – звісно, ​​"міст Закоханих": закохані парочки та молодята залишають тут на щастя замочки, стрічки та серветки, зав'язані на вузлик, на знак любові і надії на те, що вони завжди будуть разом. Андріївський узвіз та Воздвиженка Андріївський узвіз – друга за популярністю вулиця Києва після Хрещатика, яка веде від Володимирської вулиці до Десятинної та Контрактової площі, що розташована на Подолі. У часи Київської Русі Андріївський узвіз був найкоротшим шляхом з верхнього міста, де перебували Золоті Ворота й Софія Київська в нижнє місто – на Поділ, де був міський порт і ремісничі квартали. На початку XVIII століття, за вказівкою київського губернатора, проїзд розширили, і тепер тут могли проїхати навіть навантажені вози, запряжені волами. За легендою, Андріївський узвіз отримав свою назву завдяки Святому Андрію Первозванному. Легенда свідчить, що колись на місці Дніпра було море, але коли Святий Андрій поставив на вершині пагорба хрест, вода відійшла. Тепер на цьому місці стоїть Андріївська церква – головна окраса вулиці. Андріївський узвіз вважається вулицею-музеєм. До числа найвідоміших київських пам’яток, розташованих на Андріївському узвозі входить Андріївська церква, побудована за велінням імператриці Катерини II, автором проекту якої став В. Растреллі. Якщо спуститися від церкви трохи нижче, можна потрапити в парк, серед якого розташувалися скульптури Івана Кавалерідзе. Неподалік від церкви стоїть оригінальний пам’ятник героям п’єси Михайла Старицького Проні Прокопівні та Свириду Голохвастову. Тут же знаходиться одна з найбільш таємничих і загадкових будівель Києва – Замок Річарда. Паралельно Андріївському узвозу до Подолу простягнувся мікрорайон Воздвиженка. Колись давно там нібито жив казковий богатир Микита Кожум'яка, а в одному з будинків народився відомий письменник Михайло Булгаков. Довгий час ця місцевість знаходилася в запустінні. Зараз же вона забудована "елітними" будинками, а в народі її нарекли районом мільйонерів. Контрактова та Поштова площі Контрактова площа – одна з найстаріших у Києві, виникла ще за часів Київської Русі. У 1123—1136 роках тут було зведено церкву Богородиці Пирогощі. Після зруйнування Верхнього міста монголо-татарами, центр Києва перемістився на Поділ, і Контрактова площа стала центральною. У XV столітті тут було зведено ратушу, пізніше – старовинний колодязь-фонтан "Самсон". У XVI–XVIII століттях поблизу площі виник комплекс Братського монастиря. До 1834 року на площі проходили паради збройних сил магістрату, київських ремісничих цехів, так званого міщанського корпусу, кінних підрозділів. Парковий міст та Труханів острів Пішохідний міст – єдиний в Києві пішохідний міст через Дніпро, довжиною 430 метрів, що з’єднує Труханів острів та набережну біля пам’ятника Магдебурзькому праву. Відкриття мосту відбулося в 1957 році, після реконструкції у 2015 році ним проклали смугу для велосипедистів, що є частиною першого повноцінного велосипедного маршруту столиці "Троєщина — Європейська площа". З висоти 26 метрів над водою відкривається чудова панорама Подолу, Дніпра, Київських круч з низкою пам’яток, серед яких Арка свободи українського народу, Києво-Печерська лавра, Володимирська гірка та інші. Ввечері міст гарно підсвічується, а ще тут гарні заходи сонця. Михайлівський Золотоверхий Собор Свій початок Михайлівський Золотоверхий собор, за даними літописів, бере з липня 1108 року. Саме тоді його заклав київський князь Святополк ІІ Ізяславович. Як стверджують дослідники, особливістю храму стали позолочені бані, через які у народі його почали називати «золотоверхим». Але, на жаль, в радянський період в роки гоніння на церкву Михайлівський собор постраждав. У 1934 році було прийнято рішення перенести столицю України з Харкова до Києва. Терміново починається «соціалістична реконструкція» міста, у ході якої було знищено більше половини стародавніх пам’яток. У 1936 році Михайлівський собор було висаджено в повітря. Та все ж учені встигли зробити точні обміри собору, у неможливих умовах та у фантастично малі терміни зуміли частково зняти зі стін стародавні мозаїки та фрески. Зараз частина з них експонується на ІІ поверсі Софійського собору. Стародавній Михайлівський собор, дзвіницю та церкву Трьох Святителів, що розташовувалася поруч, було зруйновано. На їх місці планувалося створити грандіозний урядовий центр. У 1938 році на місці Трьохсвятительської церкви з’явилася споруда Центрального комітету комуністичної партії України – сьогодні там знаходиться Міністерство закордонних справ України. Така ж споруда-близнюк мала з’явитися на місці Михайлівського Золотоверхого собору. Реалізації грандіозних планів завадила війна. Протягом 1997-2000 років Михайлівський собор та дзвіницю було відбудовано за старими кресленнями. На дзвіниці, висота якої 49 метрів, замість колишніх курантів встановлено електронний годинник з карильйоном, дзвони якого виконують мелодії кожні 15 хвилин. У приміщеннях дзвіниці відкрито невеличкий музей. Вас може зацікавити: Київ 100 років тому і сьогодні: машина часу у світлинах Джерело: 44.ua