Штучний інтелект не придумав нові способи шахрайства, але зробив старі схеми значно переконливішими
Знайомий голос у голосовому повідомленні, переконливий "працівник банку" на іншому кінці слухавки або відео відомої людини, яка нібито радить інвестувати, можуть виявитися частиною однієї шахрайської схеми. У 2026 році зловмисники використовують штучний інтелект, щоб швидше створювати та поширювати такий контент і підлаштовувати обман під конкретну людину.
Як саме працюють нові схеми, де в них використовується ШІ, чому шахраї поєднують кілька способів обману та які ознаки допомагають розпізнати небезпеку – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- ШІ зробив знайомі шахрайські схеми переконливішими. Зловмисники можуть клонувати голоси, створювати фото та відео й автоматизувати спілкування.
- У центрі шахрайства залишається людина. Її намагаються змусити перейти за посиланням, встановити програму або переказати гроші.
- Шахраї поєднують кілька прийомів в одній схемі. Наприклад, дзвінок може завершитися фішинговим посиланням або встановленням програми.
- Банки вже фіксують нові технологічні атаки. Серед них NFC Relay та спроби використати ШІ для обходу біометричної перевірки.
- Поспіх грає на руку шахраям. Перед переказом грошей або передачею даних варто зупинитися й перевірити інформацію через офіційний канал.
Старі схеми з новими технологіями
Ви отримуєте голосове повідомлення від близької людини. Голос знайомий, інтонації звичні, але прохання звучить тривожно: терміново переказати гроші на невідкладні потреби. Ви поспішаєте допомогти й навіть не замислюєтеся, що це повідомлення могло бути створене штучним інтелектом, а за знайомим голосом насправді стоїть шахрай.
Це вже не вигаданий сценарій. Наталія Фіголь, керівниця департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку зазначає, що банк фіксує звернення клієнтів, які отримували в месенджерах згенеровані ШІ голосові повідомлення від друзів, родичів чи колег із проханням позичити або переказати кошти.
Банк також зафіксував невдалі спроби обходу біометричних перевірок за допомогою ШІ-згенерованих 3D-моделей та Deepfake-облич, а також проходження відеоверифікації з підробленими за допомогою ШІ документами.
Читайте також: Фінансове шахрайство: що таке фішинг та як від нього вберегтися
Головна зміна полягає в тому, що знайомі шахрайські прийоми отримали нові технологічні інструменти. Зловмисники можуть швидше створювати аудіо- та відеоконтент, клонувати голоси, автоматизувати листування, налаштовувати чат-боти, що імітують служби підтримки, а також масово створювати фішингові повідомлення та сайти.
На цьому тлі кількість незаконних операцій із платіжними картками у 2025 році зменшилася на 5% – до 256 тисяч, однак сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн. Середня сума однієї шахрайської операції зросла на 30% – до 5536 грн.
Фото: Динаміка карткового шахрайства в Україні за 2022-2025 роки (інфографіка РБК-Україна / джерело НБУ)
Не "ШІ краде гроші", а людина сама віддає їх шахраю
Штучний інтелект сам по собі не отримує доступ до грошей людини. У більшості схем зловмисникам потрібно переконати жертву виконати певну дію самостійно: перейти за посиланням, ввести дані картки чи паролі, встановити сторонній застосунок або переказати кошти на вказаний рахунок. Саме поведінка користувача залишається центральною ланкою такого шахрайства.
Кіберполіція зазначає, що метою зловмисників є не сам сервіс чи банківський застосунок, а поведінка людини. Для цього вони використовують знайомі прийоми соціальної інженерії: створюють штучну терміновість, тиснуть психологічно, переконують перейти за посиланням, встановити сторонній застосунок або повідомити конфіденційну інформацію.
Наприклад, шахрай може представитися співробітником банку, надіслати фішингове посилання або переконати встановити програму під виглядом оновлення чи перевірки безпеки.
У 2026 році до цих прийомів додаються технології, які роблять обман переконливішим. Шахраї можуть використовувати клонування голосу, створювати аудіо- та відеоконтент, автоматизувати листування та налаштовувати чат-боти, які імітують спілкування зі службами підтримки. Тобто ШІ не замінив соціальну інженерію – він дав шахраям нові інструменти, щоб швидше створювати обман і точніше підлаштовувати його під людину.
Фото: Зростання середнього чека однієї шахрайської операції з платіжними картками (інфографіка РБК-Україна / джерело НБУ)
Схема №1. "Це я. Терміново перекинь гроші". Клонування голосу
Схема починається зі збору матеріалу, за яким можна відтворити голос людини. Наталія Фіголь пояснила покроково для РБК-Україна: зловмисники зламують акаунт людини та за допомогою нейромереж обробляють її відкриті аудіо- або відеозаписи (із соцмереж, публічних виступів чи голосових повідомлень в історії), далі створюють голосове повідомлення, яке майже ідентично відтворює тембр, інтонацію та манеру мовлення власника акаунту.
Наступний крок – отримати доступ до акаунту людини та використати його для розсилки повідомлень контактам. Шахраї надсилають голосові повідомлення від імені друзів, родичів чи колег із проханням терміново позичити гроші або переказати кошти на "невідкладні потреби".
Кіберполіція вже фіксує окремі випадки використання технологій клонування голосу під час шахрайських дій, але наголошує, що поки вони не мають масового характеру.
Читайте також: Збитки від шахраїв значно зросли: найпопулярніші схеми з платіжними картками
Розпізнати такий обман допомагають не стільки особливості самого голосу, скільки поведінка співрозмовника. Серед ознак Кіберполіція називає категоричну терміновість прохання, незвичну поведінку, уникнення відповідей на уточнювальні запитання, короткі фрази з посиланням на надзвичайну ситуацію та неможливість продовжити спілкування іншим способом.
Якщо виникли сумніви, варто самостійно перетелефонувати людині за відомим вам номером.
Схема №2. "Ваш банк телефонує". Старий сюжет і нова технологія
Не всі шахрайські атаки у 2026 році пов’язані з дипфейками чи складними технологіями. Зловмисники й надалі використовують знайомі схеми у вигляді підроблених вебсторінок, дзвінків від нібито працівників банку, мобільних операторів, поліції чи НБУ, а також злами профілів у месенджерах і соціальних мережах.
Небезпека зростає, коли ці інструменти поєднуються в одну схему. У ПриватБанку зазначають, що зловмисники можуть одночасно використовувати фішингові посилання та соціальну інженерію, щоб змусити людину власноруч переказати кошти на "безпечний" або "резервний рахунок" чи встановити на смартфон програму віддаленого доступу (ШПЗ/RAT). Після цього шахраї можуть проводити операції з банківського застосунку без відома клієнта.
Така атака може починатися зі звичайного дзвінка від нібито працівника банку. Далі людину переконують перейти за фішинговим посиланням, встановити сторонню програму або виконати певні дії на смартфоні.
У результаті вона або сама переказує кошти на підконтрольний шахраям рахунок, або зловмисники отримують можливість здійснювати операції без її відома. Саме поєднання кількох знайомих прийомів робить таку схему складнішою для розпізнавання.
Фото: Розподіл шахрайських операцій за каналами здійснення у 2025 році (інфографіка РБК-Україна / джерело НБУ)
Схема №3. "Встановіть цей застосунок для захисту". NFC Relay як новинка
"Одна з технічно найскладніших схем, яку цього року фіксував ПриватБанк, – NFC Relay-атаки", – зазначає Наталія.
Починається вона з нібито звичайного прохання оновити банківський застосунок або перевірити безпеку. Під цим приводом шахраї переконують клієнта завантажити на смартфон сторонню програму.
Далі людину просять виконати конкретні дії з фізичною карткою (прикласти її до смартфона та ввести PIN-код). За допомогою встановленого спеціалізованого програмного забезпечення шахраї дистанційно отримують доступ до платіжних даних і можуть здійснювати несанкціоноване зняття коштів у банкоматах або розрахунки в торговельних мережах.
Запам’ятайте: банк ніколи не просить завантажувати сторонні файли з месенджерів або прикладати картку до смартфона для "перевірки захисту" чи "сканування". Програмне забезпечення варто встановлювати лише з офіційних джерел – App Store або Google Play.
Схема №4. Фейкові інвестиції. Тепер шахрай може виглядати як експерт
Інвестиційні шахрайства теж отримують технологічне підсилення. За даними Кіберполіції, найпоширенішими залишаються псевдоінвестиції в криптовалюту, акції міжнародних компаній, дорогоцінні метали, біржову торгівлю та інвестиційні платформи.
"Шахраї можуть створити сайт, який візуально імітує діяльність легальної фінансової установи, показувати вигадані прибутки та переконувати людину постійно збільшувати вкладення", – заступник начальника Департаменту кіберполіції Олег Заворотній.
Читайте також: Майже 10% українців віддали гроші шахраям: НБУ назвав найпоширеніші схеми
Окремо зловмисники використовують можливості штучного інтелекту. Вони можуть створювати зображення та відео подій, яких насправді не було, а також контент із відомими людьми, які нібито щось сказали або зробили.
Такий матеріал може швидко поширюватися в соціальних мережах і вводити людей в оману. Далі потенційну жертву можуть спрямувати на фальшиву інвестиційну платформу, де демонструватимуть "прибуткові" результати та переконуватимуть збільшувати суму вкладень.
Розпізнати такий контент можна за певними ознаками. Кіберполіція радить звертати увагу на неприродні тіні, викривлені лінії та дивні текстури, помилки в зображенні рук і облич, неприродний або повторюваний фон, деформовані аксесуари, спотворений текст на вивісках, постерах чи дорожніх знаках, а також нереалістичний зовнішній вигляд із характерним штучним блиском.
Додатково спеціалісти радять перевірити зображення через зворотний пошук у Google, щоб з’ясувати, де і коли воно вже з’являлося в інтернеті.
Схема №5. "Отримайте державну допомогу"
Одна з поширених легенд, яку використовують у фішингових схемах, – пропозиція отримати "державну або міжнародну фінансову допомогу" у зв’язку з воєнними діями. ПриватБанк зазначає, що у 2026 році такі повідомлення залишаються серед найпопулярніших приводів, якими клієнтів спонукають перейти на підроблені вебсторінки та ввести дані картки й паролі від інтернет-банкінгу.
Після переходу на фішинговий сайт людину можуть переконувати ввести реквізити картки та дані для підтвердження операції. У результаті шахраї отримують доступ до необхідної інформації для подальших дій із коштами.
На такі повідомлення варто реагувати особливо обережно, якщо вони містять вимогу діяти терміново, ведуть на підозрілу URL-адресу, просять ввести пароль або SMS-код підтвердження чи встановити сторонній файл або застосунок.
Чотири фундаментальні зміни шахрайства у 2026 році
Якщо подивитися на описані схеми разом, стає помітно, що головна зміна відбулася не в окремих способах обману, а в тому, як саме шахраї їх використовують.
1. Персоналізація. Шахрайство дедалі менше виглядає як безособове повідомлення від невідомого відправника. Технології дають змогу підлаштовувати контент під конкретну людину, відтворювати знайомий голос, зовнішність або стиль спілкування.
2. Автоматизація. Частину роботи, яку раніше потрібно було виконувати вручну, тепер можуть брати на себе мовні моделі та чат-боти. Вони здатні підтримувати діалог, імітуючи представника сервісу чи фінансової установи, а також швидко генерувати потрібний для схеми контент.
3. Масштабування. Технології скорочують час між задумом шахрайської кампанії та її запуском. Кіберполіція зазначає, що зображення, відео та інший контент сьогодні можна створювати за лічені хвилини, а спеціалізовані системи дають змогу автоматизувати створення фішингових повідомлень і сайтів.
4. Комбінування. Окремий прийом дедалі рідше працює ізольовано. Зловмисники можуть послідовно використовувати кілька інструментів, переводячи людину від одного кроку до наступного. Саме така комбінація соціальної інженерії, фішингу та шкідливого програмного забезпечення дозволяє побудувати атаку навколо поведінки конкретної жертви.
Тобто ШІ не створив принципово нове шахрайство. Він змінив його ефективність: зробив підготовку швидшою, комунікацію переконливішою, а самі схеми більш гнучкими та пристосованими до конкретної людини.
Що робити, якщо ви потрапили на гачок?
Кіберполіція зазначає, що чим швидше потерпілий звернеться до банку та правоохоронних органів, тим більше шансів мінімізувати наслідки. Якщо кошти вже переведені через кілька рахунків або виведені у криптовалюту, їх повернення ускладнюється.
Що робити одразу:
1. Припиніть спілкування з шахраями та заблокуйте картку або рахунок. Це можна зробити через банк, зокрема зателефонувавши до служби підтримки за номером на звороті платіжної картки.
2. Негайно повідомте банк про шахрайство. Якщо переказ ще не завершений або кошти вдалося оперативно заблокувати, це збільшує шанси мінімізувати наслідки.
3. Захистіть свої акаунти. Змініть паролі, увімкніть двофакторну автентифікацію та перевірте активні сеанси, щоб усі підключені пристрої належали вам.
4. Збережіть цифрові докази. Не видаляйте переписку з шахраями. Збережіть скріншоти, інформацію про транзакції та інші матеріали, які можуть допомогти встановити обставини події.
5. Зверніться до правоохоронців. Повідомити про шахрайство можна Національній поліції за номером 102 або 112 чи безпосередньо у найближчому відділку. У разі інтернет-шахрайства також можна подати повідомлення через онлайн-сервіс Кіберполіції.
Є кілька речей, які після шахрайства можуть лише погіршити ситуацію. Кіберполіція радить не видаляти листування та цифрові докази, не намагатися самостійно домовитися зі зловмисниками та не звертатися до так званих "посередників", які обіцяють повернути кошти за винагороду. Нерідко такі "помічники" самі є шахраями або співпрацюють із ними.
Шахраї стали технологічнішими. Але слабким місцем залишається людина
Штучний інтелект зробив шахрайський контент переконливішим. Знайомий голос можна відтворити, зображення чи відео – згенерувати, а спілкування з потенційною жертвою – автоматизувати. Проте сама основа обману не змінилася. Зловмисники так само грають на довірі, страху, терміновості та бажанні людини швидко вирішити проблему.
Читайте також: Як уберегтися від фінансового шахрайства: поради Держспецзв’язку
Тому універсальне правило залишається простим: зупинитися, перевірити та не діяти під тиском. Якщо вам телефонують, пишуть або надсилають посилання з вимогою терміново щось зробити, варто самостійно перевірити інформацію через офіційний канал і не передавати конфіденційні дані.
Головна новинка фінансового шахрайства 2026 року – не сам штучний інтелект, а можливість зловмисників масово поєднувати його з давно відомими психологічними маніпуляціями.
Питання – відповіді (FAQ):
– Як зрозуміти, що голосове повідомлення від близької людини може бути згенероване ШІ?
– Насторожити мають термінове прохання про гроші, незвична поведінка та небажання спілкуватися іншим способом. У разі сумнівів варто самостійно зателефонувати людині за відомим номером.
– Чи може ШІ самостійно отримати доступ до грошей?
– Ні. У більшості випадків шахраям потрібно переконати людину самостійно виконати певну дію: перейти за посиланням, передати дані, встановити програму або переказати кошти.
– Чи можна довіряти дзвінку нібито з банку?
– Ні. Навіть якщо співрозмовник представляється працівником банку, не варто повідомляти конфіденційні дані, переходити за надісланими посиланнями чи встановлювати сторонні програми.
– Що робити, якщо просять переказати гроші на "безпечний рахунок"?
– Не здійснювати переказ. Самостійно зв’язатися з банком за офіційним номером і перевірити інформацію.
– Чи безпечно встановлювати застосунок, якщо його радить "працівник банку"?
– Ні, якщо його надсилають через месенджер або сторонній сайт. Банківські застосунки та інше програмне забезпечення варто встановлювати лише з App Store або Google Play.
– Як зрозуміти, що зображення або відео могло бути створене ШІ?
– Варто звертати увагу на неприродні тіні, спотворені руки й обличчя, повторюваний фон, деформований текст та інші візуальні помилки. Зображення також можна перевірити через зворотний пошук Google.
– Що робити, якщо вже переказав гроші шахраям?
– Негайно повідомити банк, заблокувати картку або рахунок, зберегти переписку та інші докази й звернутися до правоохоронців.
– Чи варто звертатися до посередників, які обіцяють повернути вкрадені гроші?
– Ні. Такі пропозиції можуть бути продовженням шахрайської схеми. Не варто платити невідомим особам за "повернення коштів".
