Дрібні витрати можуть непомітно збільшувати щомісячні видатки
Навіть за наявності заздалегідь складеного бюджету люди можуть витрачати більше, ніж планували. Причинами стають емоційні покупки, невеликі щоденні витрати, акції та знижки, а також доступний кредитний ліміт.
Про це у бліц-інтерв’ю для РБК-Україна розповів засновник та президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак.
Головне:
- Дрібні покупки можуть непомітно перетворитися на суттєву суму за місяць.
- Знижки часто створюють хибне відчуття економії.
- Кредитний ліміт може створювати ілюзію, що людина має більше грошей для витрат.
- Перед великою покупкою експерт радить за можливості почекати 24 години.
- Фінансову подушку краще зберігати так, щоб до грошей не було миттєвого доступу.
– Чому люди часто витрачають більше, ніж планували, навіть якщо заздалегідь склали бюджет?
– Часто ми витрачаємо кошти поза будь-якими планами під впливом емоцій.
Найчастіше це можна побачити біля касових зон, і продавці цим користуються. Умовно, коли ви йдете в магазин, ви плануєте купити жуйку чи якісь необхідні речі. Але поки стоїте біля каси в супермаркеті, тягнеться щось таке не дуже потрібне, але раптом воно стає необхідним.
Велика частина витрат насправді складається з дуже маленьких витрат: 20, 30, 50, 100 гривень. Кожна сума не критична, але якщо порахувати їх за місяць, то це вже суттєво.
Для того щоб себе контролювати, варто дивитися список своїх покупок за останній місяць і порахувати такі дрібні непотрібні покупки. Зараз у всіх великих супермаркетах є додатки, там зберігаються усі чеки. Просто проаналізувати їх. Можна навіть розділити витрати за категоріями.
Друге – це якісь великі покупки, які поки що людина не може собі дозволити, але вирішує, що життя одне і треба терміново купити якийсь новий iPhone, ігрову приставку, нову машину. Дуже хочеться нову машину, тому що в сусіда є, а в мене немає.
Тут більше грають роль емоції, ніж розрахунок. Таких емоційних покупок дуже багато, і вони часто закінчуються тим, що гроші закінчуються до наступного доходу, і доводиться заходити в кредити.
При невчасному погашенні ці кредити стають дорогими, і на відсотки теж іде суттєва частина витрат. Кожен раз цей відсоток не такий помітний: десь 100, десь 500 гривень. За місяць це не так багато, але якщо порахувати загалом інші витрати, непотрібні покупки, відсотки, комісії та ще щось таке, то це вже може бути дуже велика сума.
Читайте також: Зіпсована кредитна історія: як відновити фінансову репутацію та скільки часу це займе
– Як реклама, знижки і акції впливають на наше рішення про покупку?
– Впливають дуже сильно.
Я як фінансист це помічаю, тому що коли якась акція, якийсь товар за пів ціни, то включається помилковий показник економії. Вам здається, що ви економите половину тих грошей, які витратите на цю покупку.
Насправді ви витрачаєте половину на те, що вам не потрібно. Товар малопотрібний. Наприклад, умовно якісь кросівки. Вони коштують 6 тисяч гривень, а раптово продаються за 3 тисячі. Дуже велика знижка, 50%, складно втриматися. Але чи потрібні ці кросівки? Чи справді вони вам настільки потрібні, щоб заплатити за них навіть 3 тисячі гривень, чи вони просто лежатимуть рік, а потім ви їх комусь передаруєте?
Людина – ірраціональна істота, і на цьому часто грають продавці. Наприклад, ''купи дві речі й отримай третю''. Тобі однієї достатньо, але ти купуєш другу, щоб третю отримати умовно безкоштовно. Насправді це не так: за другу річ ти витрачаєш зайві кошти.
– Чому фраза ''це всього кілька сотень гривень'' може бути небезпечною для бюджету?
– Тому що один раз кілька сотень гривень – це насправді не критично.
Але якщо ці кілька сотень гривень кілька разів на день, щодня, то це вже десятки тисяч гривень за місяць. І це вже може бути суттєво.
– Чи справді оплата карткою змушує нас витрачати більше, ніж готівкою?
– Справді так. Це теж маркетинговий хід: пільговий період по картці створює хибне враження, що в мене грошей більше, ніж я можу розпоряджатися.
Якщо людина все-таки контролює себе, то ці кредити зручні. Але якщо людина не контролює витрати і не встигає розрахуватися під час пільгового періоду, то ці відсотки починають її мучити.
Друге – коли людина регулярно користується банківськими кредитами у звичайних умовах, а раптом трапляється якась незвичайна ситуація, криза, біда чи щось таке, коли потрібні гроші. А вже цієї умовної подушки у вигляді кредитного ліміту немає.
Тоді доводиться брати кредит уже з відсотками, і це виходить значно дорожче. Тобто кредит створює хибне уявлення про більшу можливість витрачати, і часто це уявлення перетворюється на додаткові видатки.
Саме на цьому живуть банки, які кредитують. Я розумію, що з кожних 100 людей кілька все одно вийдуть за межі пільгового періоду і будуть платити відсотки, і це покриє банкам усі витрати на те, що десь умовно кредитується безкоштовно.
– Чому ми можемо довго відмовляти собі в одній дорогій покупці, але регулярно витрачати гроші на десятки дрібних речей?
– Це можна порахувати. Якщо людина, наприклад, палить, щодня купує пачку сигарет, плюс під сигарету обов’язково каву, одну-дві-три додаткові, то це кожного разу сотня гривень або більше. Але за місяць це виходить близько 10 тисяч гривень.
І ці 10 тисяч непомітно витрачаються, а людина може відмовити собі в покупці за 10 тисяч гривень якихось необхідних речей, одягу чи чогось іншого. По факту це те саме.
– Чи працює правило ''почекати 24 години перед великою покупкою''?
– Усі люди різні. У когось працює, у когось – ні.
Для людини, яка не може контролювати свій емоційний стан, це дуже корисно. Буквально можна поставити собі будильник у телефоні: поки він не продзвонить через 24 години, не купувати.
За ці 24 години можуть прийти різні думки, зокрема думка, що ця покупка не настільки потрібна, а гроші краще витратити на погашення боргу, заощадження чи отримання додаткового доходу.
Якщо людина здатна контролювати свої емоції і знає, що ця покупка справді вигідна для неї, то це не є таким необхідним.
– Чому після отримання зарплати люди часто витрачають більше, ніж наприкінці місяця?
– Люди, які мають досить великі кредитні ліміти, часто після отримання зарплати одразу закривають ці ліміти, тобто борги перед банками.
Коли закривають ці борги, раптом виявляється, що реальних грошей значно менше, ніж зарплата. І тут уже починаються ці гойдалки: ''Та скільки того життя'', ''давайте це'', ''а в мене ліміт все одно є, я покрию''.
Тобто людина таким чином перестає відчувати свої гроші і кредитні ліміти. Тому в таких людей часто буває так, що прийшла зарплата – і за день-два її вже немає.
Ну і плюс є такі люди, яких називають ''гроші печуть у руки''. Є гроші – треба витратити, тому що все хочеться. ''Я відкладав, я працював важко і нарешті отримав зарплату, нарешті можу ці відкладені покупки здійснити''.
Це все говорить про нераціональність нашого мислення.
– Як перестати робити імпульсивні покупки?
– Порада – завжди пам’ятати, що можуть прийти складні часи.
Це може бути як особисте, так і війна в країні, якісь проблеми у родичів чи великі витрати у вигляді необхідних покупок. Наприклад, якийсь приліт – і треба робити ремонт. Поки дочекаєшся грошей від держави чи міста, це може бути дуже довго, а ремонт треба робити за власні кошти.
Тобто треба завжди мати певну фінансову подушку. І ця подушка повинна бути не на картці безпосередньо, щоб її можна було витратити одразу в магазині.
Це може бути депозит або якісь ОВДП. Тому що від моменту, коли захотілося купити, до моменту, коли гроші стануть доступними, проходить певний час – день-два або більше.
Це часто вже допомагає: імпульс проходить, а гроші ще недоступні, і покупка, яка не є необхідною, відкладається.
Читайте також: В Україні запрацювали нові правила отримання банківських карток: що змінилося
