Протести в США набули дуже серйозного характеру. І хоча американці десятиліттями намагалися розв’язати проблему расової дискримінації, та навіть досягли значного прогресу в цій справі, відгуки минулих гріхів знову спливають назовні.
Нагадаю, 25 травня в Міннеаполісі поліція затримала 46-річного Джорджа Флойда за підозрою в тому, що він розплатився фальшивою купюрою. Поліцейські грубо повалили затриманого на землю і один з них натиснув Джорджу на шию так, що той помер від асфіксії. Це підтвердила судмедекспертиза й офіційний розтин, а злочин зараз кваліфікується як вбивство третього ступеня. Саме ця трагедія переросла у загальнонаціональне повстання.
Спочатку це був абсолютно мирний протест. А вже потім відчуття гніву і безвиході підштовхнуло деяких людей до погромів і мародерства.
В Україні вже порівнюють бунт в США з Майданом. Звичайно, у цих подіях є кілька схожих складових. Є політична частина, є поліцейська. Економічна складова присутня також: США знаходяться в дуже скрутному становищі після епідемії коронавірусу, майже 40 млн американців залишилися без роботи.
Читайте також: Від США до Франції: У Парижі багатотисячний протест проти поліцейського насильства переріс у зіткнення. ВІДЕО
Українська економіка напередодні Революції гідності теж переживала не найкращі часи. Але в США – це ще не революція, на відміну від України. Хоча цей бунт багато експертів вважають прелюдією до революції.
Також слід зазначити, що Україна, на щастя, уникла тотального мародерства під час Майдану. В США деякі учасники акції протесту не гребують виносити товари з крамниць, громити їх. Також в Україні не чіпали журналістів, а в США неодноразово фіксувалися напади на знімальні групи.
До речі, від нападу постраждала й українська журналістка.Та найголовніше – в українському майдані не було расової складової, розшарування у нас більше за матеріальними показниками, тому Україна намагалася боротися с олігархією…
Натомість для США ця тема дуже глибока. За даними New York Times, афроамериканці складають приблизно 20% жителів Міннеаполісу. А за останні 10 років 60% випадків з використанням вогнепальної зброї поліцейськими припадає саме на інциденти з афроамериканцями.
Загалом, те, що відбувається в США, не можна розглядати однобоко. Будь-який конфлікт завжди має кілька аспектів, і ситуація в Америці не виняток.
Перша причина того, що відбувається, очевидна: поліцейські дійсно поводилися, як нелюди. Звичайно, в таких структурах не можуть працювати лише янголи. Серед правоохоронців теж можуть бути радикально настроєні, бо расову проблему ніхто не зміг подолати повністю. Хоча, зазначу, мене приємно здивувало, як американська поліція вже визнала помилки свого відомства і багато в чому вибачилася перед громадянами.
Втім, тут важливо пам’ятати, що сегрегація була скасована в США порівняно недавно. І, до речі, цей крок президента Кеннеді був дуже непопулярним. Таку складну ситуацію не можна викорінити за декілька десятиліть. В розвинених штатах відношення до темношкірих є більш толерантним, а в інших – досить скептичним (причому, не тільки щодо афроамериканців, але й щодо інших меншин).
З однієї сторони, білі американці вважають, що меншини займають робочі місця, а з іншої, афроамериканці теж потрапляють у замкнене коло, адже часто не можуть отримати нормальну роботу та освіту, що й штовхає їх на здійснення злочинів.
Читайте також: Терренс Флойд закликав завершити протести: "Я знаю, що брат не хотів би, щоб ви все це робили. Будь ласка, будьте мирними"
Другий аспект – це, звичайно, вибори. По-перше, треба зазначити, що меншини все-таки частіше голосують за республіканців. По-друге, Трамп, відомий своїми гучними заявами, явно не став президентом-примирителем. Тому, безперечно, в останніх подіях є політична складова, з огляду на те, що наближаються президентські вибори.
Трамп закономірно закликає до відновлення законності та порядку в країні і досить жорстко намагається подолати акції протесту.
Другий кандидат – Джо Байден, намагається поводити себе більш стримано, він називає протести "правильною відповіддю на відсутність справедливості", але засуджує насилля зі сторони протестувальників.
Поки що незрозуміло, як ця ситуація в результаті вплине на рейтинги кандидатів. Але зараз вже видно, що Байден збільшив свій відрив від чинного президента. При цьому він не має реальних важелів впливу на акцію протесту, бо не займає посадових місць в конгресі і правлінні, отже, не може приймати реальних рішень. А Трампу, з однієї сторони, немає сенсу підтримувати чорношкірих, бо вони не є його електоральним ядром. З іншої – неспроможність його розв’язати цю проблему мирно теж не додає шансів.
Втім, якщо чинний президент зможе побороти цю кризу, або хоча б не допустить її поглиблення, то можливість другого президентського строку для нього є досить реальною.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
