"Вірус" мирних переговорів заразив уже дуже багатьох лідерів держав, які говорять про те, що конче необхідні переговори, що треба сідати за стіл Україні й Росії та домовлятися, приймати якісь рішення. Чим це може завершитися і яка ймовірність таких переговорів? Як, де і коли народилася ця ідея переговорів?
Нагадаю що вже 16 червня, після завершення саміту миру в Україні було оголошено на брифінгу Президентом України, що якщо Російська Федерація братиме участь у другому саміті — то це буде знаком того що вона хоче завершити війну та встановити мир. Невдовзі президент заявив, що діалог з путіним можливий через посередників, як воно відбувалося під час укладання угоди зернового коридору.
Ситуація прискорюється. У підтвердження цього президентом навіть було заявлено, що треба це зробити до виборів у Сполучених Штатах Америки, до 5 листопада. Хоча тут виникає питання з політичним графіком. З 22 вересня почнеться вересня сесія високого рівня Генеральній Асамблеї ООН де лідери держав світу, прем'єр-міністри будуть в Нью-Йорку. Рашистан буде готувати БРІКС так само у 20-х числах вересня.
Рамштайн-24, який відбувся 6 вересня, дихав тим самим же змістом щодо переговорів. Там же відбулася зустріч президента України з канцлером Німеччини Шольцом. Власне під час цієї зустрічі й вилетіла та фраза канцлера Німеччини, що настав час продискутувати про мир. Олаф Шольц наголосив що окрім необхідності військової підтримки України проти агресора слід також досліджувати інші шляхи виходу з ситуації. Як і українське керівництво він хотів ще однієї мирної конференції в якій би мала взяти участь і росія.
Після цього прокинулися всі: Китай, Бразилія, і навіть Індія почала шукати свою роль у цьому процесі. Катар та Саудівська Аравія, які залучені до діалогів про звільнення військовополонених та насильно вивезених дітей, розпочали робочі переговори. В додаток до того, що обговорюють усі — прокинувся і прем'єр-міністр Угорщини Орбан.
Активізувалася й росія, дипломати якої почали їздити по світу. Зрозуміло що мова велася про просування ідеї російської архітектури безпеки яка є антидемократичною, антицивілізаційною, антиамериканською, антиукраїнською і т. д.
Тим часом Кремль намагається сформувати міжнародні мирні посередницькі зусилля у війні в Україні, одночасно демонструючи небажання брати участь у добросовісних переговорах з Україною. Його дипломатія узгоджується з довгостроковою стратегічною метою — розколоти єдність Заходу, зруйнувати НАТО зсередини та знищити поточний світовий порядок.
Додало інтриги до розвитку ситуації й позиції кандидатів на посаду президента США Дональда Трампа та Камали Гарріс на дебатах. Питання розв’язання ситуації Дональд Трамп пов’язує лише з власною геніальністю, яка полягає в обіцянки розв'язання проблеми за 24 години. Що стосується Камали Гарріс, то вона говорить, що маємо підтримувати друзів, маємо підтримувати демократію і свободу. Тобто вона розуміє, що Сполучені Штати ось той механізм який здатен вирішити цю ситуацію.
Ідея мірних переговорів і батіг у вигляді посилення постачання озброєння Україні, надання дозволу на його застосування по військових об’єктах на території агресора — здатні спрацювати коли вони разом.
Треба продемонструвати фактор сили, бо демонстрація — це підтвердження того, що ні іранські балістичні ракети, ні корейські, ні китайська підтримка — Росії не допоможе і не врятує.
У нинішній ситуації, коли не буде продемонстрована сила ні на які переговори московський фюрер не піде і не буде вести ні прямий діалог, ні діалог через посередника.
Довідка: Роман Безсмертний — кандидат політичних наук, Народний депутат України ІІ, ІІІ, IV та V скликань. Посол України в Білорусі у 2010—2011 роках. Двічі обіймав посаду Віцепрем'єр-міністра України. Викладач і почесний професор Київського університету культури і мистецтв і Педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Один з авторів Конституції України.
Джерело: 44.ua
