Масштаб шкоди, заподіяної довкіллю російською ордою, сягнув безпрецедентного рівня з кінця Другої світової війни. Чи загрожує Україні втрата води у колодязях, консервація сільгоспземель та забруднення повітря до небезпечних показників.
За 8 місяців повномасштабного вторгнення російських загарбників Україна зазнала величезних втрат і руйнувань, повністю або частково були знищені тисячі об’єктів інфраструктури, будинків та підприємств, пише портал "УНІАН", інформує UAINFO.org.
Ми знаємо напевне – після довгоочікуваного Дня нашої спільної Перемоги над рашизмом ми обов’язково усе відбудуємо. Втім, є рани, загоїти які буде не так просто, і відлуння яких відчуватимуть навіть наступні покоління українців. Мова йде про екологічні проблеми.
За останніми даними Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України, шкода, заподіяна окупантами українському довкіллю, вже зараз оцінюється у 37 мільярдів євро (близько 1.4 трильйони гривень). Але, як стверджують екологи, навіть ця шалена сума не відображає реальної картини.
Таку цифру відомство отримало завдяки збору даних про випадки забруднення екології від очевидців на своєму сайті "ЕкоЗагроза" та через власну статистику Державної екологічної інспекції. Але зафіксувати таким чином усю завдану кривду і, відповідно, оцінити її масштаби – неможливо.
"Це дуже еклектичні дані, які настільки менші від реальних показників, що я би не наважився таке оприлюднювати", – розповів кореспонденту голова правління Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
До недосконалості використовуваної методології додається ще й той факт, що оцінити екологічні збитки на тимчасово окупованих територіях та у місцях ведення активних бойових дій наразі неможливо, а ситуація там може виявитися катастрофічною.
"Моя особиста думка: цей трильйон можна множити як мінімум на сотню і ми будемо приблизно розуміти масштаб", – додає експерт з екологічної безпеки Максим Сорока.
За його словами, шкода, завдана українському довкіллю, є безпрецедентною з часів Другої світової війни.
Лісовий фонд
Через невпинні обстріли значно зросла кількість лісових пожеж. З початку повномасштабного російського вторгнення Міндовкілля України зафіксувало понад 100 великих займань, які, за оцінками відомства, завдали екології шкоди на понад 183 мільярди гривень.
"Внаслідок агресії росіян вже постраждало майже 3 мільйони гектарів лісів, а це майже третина лісового фонду нашої держави. 600 тисяч гектарів лісу досі знаходиться під окупацією", – розповів міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Відповідно до мапи пожеж, складеної європейськими науковцями разом з фахівцями NASA, найтриваліші лісові пожежі спостерігалися у зонах активних бойових дій, а саме: на півдні і сході нашої держави.
"Ці території за останні сто років були штучно залісені. Ці лісові масиви допомагали підтримувати там мікроклімат і водний баланс, запобігати опустелюванню цих територій, контролювати водопостачання", – розповідає експерт Сорока.
Читайте також: Через війну та інфляцію: в Україні з магазинів може зникнути один із видів хліба
Крім того, значна частина українського лісового фонду, якій пощастило не згоріти від влучання снарядів, попросту вирубається – для будівництва бліндажів та фортифікаційних споруд, приготування їжі, обігріву.
Знищення лісів призводить до зміни біорізноманіття й водного режиму регіонів, що у наступні 10-15 років може призвести навіть до втрати води у колодязях.
Але ліси – далеко не єдина екологічна втрата українського довкілля через російську навалу, і навіть не найстрашніша.
Повітря
Величезної шкоди від війни зазнає атмосферне повітря. На нього прийшовся масований удар: це і викиди від лісових пожеж (до того ж згадаємо особливо небезпечні займання лісів у Чорнобильській зоні), пожеж на вітчизняних нафтобазах у перші місяці війни або інших промислових об’єктах, поцілених ворожими снарядами, викиди від детонації боєприпасів та складів з ними.
Навіть ракетні та артилерійські удари, якими агресор регулярно тероризує мирне населення нашої країни, завдають шкоди повітрю, оскільки під час їхньої детонації утворюється ціла низка хімічних сполук: чадний, бурий гази, закис азоту, формальдегід, пари ціанистої кислоти тощо.
"В атмосферне повітря вже потрапило 46 мільйонів тон забруднюючих речовин. Просто для порівняння: у 2021 та 2020 роках викиди в атмосферне повітря складали лише 2,2 мільйони тон на рік", – зазначив голова Міндовкілля Стрілець.
Здавалося б, через зупинку ряду промислових підприємств, які історично вважалися одними з найбільших забруднювачів (як-от "Азовсталь" або ММК ім. Ілліча), якість повітря мала дещо покращитися. Але це не так. За словами керівниці відділу клімату громадської організації "Екодія" Євгенії Засядько, шкода від російської зброї компенсує увесь позитивний вплив на екологію від зменшення промислових викидів.
"З одного боку, дійсно, у нас багато промисловості зруйновано, наприклад, в Маріуполі, але, вибачте, в Маріуполі зараз ситуація з повітрям набагато гірша, ніж була до війни", – підкреслює вона.
Більш того, експерти відмічають, що руйнування рашистами нашої енергетичної інфраструктури призведе до того, що прийдешня зима може стати не лише найхолоднішою за усі роки незалежності України, але й найбруднішою. Люди грітимуться усіма можливими способами – мало не резиною. Вже сьогодні українці накопичують дрова, альтернативні види палива, масоване спалення яких теж матиме негативний вплив на якість повітря.
Читайте також: "Треба стирати з лиця землі": Кадиров розкритикував перебіг війни й розмріявся про знищення українських міст
"Раніше великі, хай і старі, котельні і енергетичні комплекси мали високі труби. Вони забезпечували хоч якесь розсіювання викидів. Зараз всі ці нові мікро-котельні, які будуються, мають невисокі труби. Це призводить до того, що буде погіршуватися якість повітря, особливо в зимовий період, коли буде активне спалювання пального", – зазначає експерт Сорока.
І навіть після нашої Перемоги, коли пожежі згаснуть, ворожі ракети перестануть борознити мирне українське небо, і нормальному функціонуванню українських тепломереж ніщо не загрожуватиме, якість повітря покращиться не одразу, оскільки попереду на нас чекає відбудова, переплавка усього металолому, виробництво величезних об’ємів будівельних матеріалів, що також не сприятиме швидкому очищенню атмосфери від шкідливих викидів.
Тому маємо ще одну вагому причину ненавидіти рашистів, адже це через них ми та наші діти вимушені дихати ледь не усією таблицею хімічних елементів.
Ґрунти і води
Інша важлива проблема, що постає перед екологами – забруднення та деградація ґрунтів, родючість яких історично була українською національною гордістю та справжнім дарунком природи.
Сюди відноситься і пошкодження ґрунтового покриву через постійний рух великогабаритної техніки, що стимулює ерозію. Не варто нехтувати й забрудненням земель паливно-мастильними матеріалами та іншими нафтопродуктами, через які порушуються мікрохімічні та біологічні процеси, що негативно позначається на усьому рослинному світові.
Горіння нафтобаз, складів продукції та промислових виробництв, що спостерігалися у Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській областях, завдавало нищівного удару не лише по атмосферному повітрю, яким ми дихаємо, але і по українським ґрунтам, оскільки небезпечні хімічні сполуки з опадами зрошували землі. Крім того, ґрунти постійно насичуються важкими металами від залишків техніки та боєприпасів.
Але і це ще не все. Незважаючи на жарти українців про насіння у кишенях окупантів, засівання земель брудними тілами орків, яке, на щастя, успішно проводять Збройні сили України, насичує ґрунти трупними отрутами та стимулює розмноження бактерій.
Комплекс цих факторів призводить до того, що частина українських земель, які найбільше постраждали від російської навали, можуть стати практично непридатними для подальшого використання у сільському господарстві. А для країни, в структурі довоєнного ВВП якої аграрне виробництво складало близько 10%, – це може обернутися великою проблемою після звільнення усіх територій від "колорадських шкідників".
Вже зараз, за недосконалими офіційними оцінками, на відновлення української землі знадобиться не менше 400 мільярдів гривень.
"Обсяг забруднення може бути набагато більшим, тож треба зрозуміти, що ми не можемо після завершення війни просто засівати на Херсонщині поля. Спершу треба перевірити, чи є там забруднення. Зрозуміти чи реально відновити ці території, можливо, їх доведеться законсервувати", – розповідає кліматичний експерт Євгенія Засядько.
Від брудних ґрунтів небезпечні сполуки потрапляють у ґрунтові води та змиваються дощами у наземні водойми. До того ж, згадаємо величезну кількість техніки та боєприпасів, яку українці вже повитягали з водойм, і яку ще належить витягти.
Найстрашніше те, що усі небезпечні сполуки, що містяться у ґрунтах і водах, так чи інакше потрапляють у харчові ланцюги тварин та людей, здійснюючи на живі організми отруйний вплив бомби сповільненої дії.
Довгий шлях відновлення
Зрозуміло, що сьогодні основна увага чиновників прикута, в першу чергу, до вирішення військових питань задля якнайшвидшого завершення цієї згубної війни. Але тема екології, зважаючи масштаб наявних проблем, не може бути відсунута на задній план. Вже зараз необхідно напрацьовувати комплексну дорожню карту відновлення українського довкілля після Перемоги.
"Зараз важливо не втрачати час, бо, на жаль, це робиться не так швидко. Зараз ми вже можемо готуватися, розвивати методики, вивчати досвід зарубіжних країн і, як тільки з’явиться можливість, розпочинати відновлення екології", – наголошує експертка Євгенія Засядько.
Вже зараз необхідно створити ефективну систему моніторингу стану довкілля, щоб усі випадки шкоди екології належним чином фіксувалися та по завершенню війни – у найшвидші темпи виправлялися.
Так, за словами екологів, першочергове значення матиме розмінування та очищення українських земель від залишків боєприпасів. При цьому, зважаючи на те, що ми досі подекуди знаходимо снаряди з часів Другої світової війни, цей процес може затягнутися на роки та навіть десятиліття.
Для того, аби вирішити, чи можна використовувати місця ведення активних бойових дій для сільського господарства, треба взяти зразки ґрунту на різних ділянках та проаналізувати їх на вміст забруднюючих речовин. У випадку, якщо отриманий результат буде незадовільним – землі, можливо, доведеться законсервувати. Так наприклад, було із територіями поблизу Вердену після Першої світової війни.
Важливе значення матиме заліснення територій – це сприятиме і відновленню знищеного лісового фонду, і природному очищенню забруднених земель. Орієнтовна кількість дерев, яку необхідно буде заново висадити для відновлення лісового фонду, оцінюється екологами приблизно у кілька мільярдів.
Що стосовно водойм, існують різні способи їхнього очищення: механічний (за допомогою різноманітних фільтрів), хімічний (за допомогою використання реагентів) та біологічний (шляхом додавання спеціальних бактерій, які розкладають шкідливі речовини у вмісті рідини). Який спосіб обрати – екологи вирішуватимуть в залежності від типу та масштабу забруднення окремо взятої водойми. Також важливе значення матиме штучне зарибнення річок та ставків.
Дещо складніша ситуація із атмосферним повітрям. Як зазначають екологи, механічних способів його очистки не існує. Але однією з його особливостей є здатність до самоочищення. А тому після завершення війни питання модернізації української промисловості, мінімізації шкідливих викидів у атмосферу та переходу на зелену енергетику матиме вирішальний вплив на те, як скоро ми та наші діти знову зможемо безпечно дихати на повні груди.
Вже зараз зрозуміло, що Україні не уникнути руйнування екосистем, зменшення біорізноманіття, деградації ґрунтів та навіть певних кліматичних змін внаслідок кровопролитної війни, розв’язаної схибленим диктатором на нашій землі. Але від нас залежить, як швидко та ефективно ми зможемо ці наслідки подолати – заради щасливого та здорового майбутнього наступних поколінь українців.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
