КНР намагається приховати від світу ряд проблем, у вирішенні яких могли б допомогти інші держави. Це ставить під загрозу міжнародну безпеку.
У зв’язку з погіршенням ситуації, пов’язаної з поширенням вірусу COVID-19 по всьому світу, люди звертають увагу на наявність товарів на полицях магазинів, власне самопочуття чи закриття кордонів, що є дуже важливим. Однак мало хто, окрім всесвітньо відомих видань, таких як The New York Times чи Deutsche Welle, звертає увагу на темний бік того, як бореться з вірусом сама Китайська Народна Республіка.
Поки світ захоплюється роботою китайських лікарів, партійна верхівка фактично оголосила полювання на людей, що показують світовій громадськості недоліки боротьби КНР із вірусом.
Чому це несе загрозу для нас також?
Усім відомо, що в Китай панує комуністичний режим, що фактично контролює всі медіа в державі, серед яких і соціальні мережі. Взагалі, китайський інтернет є окремим світом, де є свої аналоги відомих нам сайтів: Facebook, YouTube, Google. Зрозуміло, що в кожної країни існують свої недоліки та проблеми, які дуже часто випливають назовні саме під час кризових ситуацій.
Саме таким випадком є пандемія коронавірусу, що поширилася саме з території КНР. Утім, в абсолютно контрольованій Пекіном бульбашці, де зайвий крок може навіть коштувати життя, усе ще знаходяться люди, які хочуть розповісти світові правду про недоліки китайської системи охорони здоров’я та недбалість місцевих чиновників.
Серед китайських громадян з’явилася група людей, що бореться проти агресивної цензури інформації щодо коронавірусу в цій країні. У їхніх статусах у китайських соцмережах вказано: "Я хочу вільно висловлюватись". Такий спротив спричинено масовим видаленням матеріалів, що показують недосконалість та депресивність китайського життя з пандемією. Натомість, ці особи почали зберігати ці матеріали та викладати їх на західних порталах, отримуючи доступ через VPN.
Наприклад, одним із таких матеріалів є відео, на якому зображена жінка, що вийшла на балкон у закритому на карантин Ухані та кричить про допомогу. На ще одному відео ми бачимо лікаря, який розмовляє телефоном, імовірно, з представниками влади та просить забрати з лікарні померлих від вірусу, що лежать на підлозі.
Відео з переповненими лікарнями з нестачею ліків чи особистими історіями інфікованих, що скаржаться на байдужість китайської влади до життя звичайних людей є основною частиною цього контенту. Таким чином, борці проти цензури створюють архіви для всього світу, що викривають недоліки китайської боротьби з вірусом, іноді використовуючи для цього нестандартні методи, такі як сайти для програмістів.
Переломним моментом для активізації діяльності цієї групи стала смерть лікаря Лі Венліанга, що був одним із перших працівників медичної галузі країни, який повідомив про вірус у соцмережах, за що був покараний владою. Він помер від коронавірусу на початку лютого, після чого хештег "Я хочу вільно висловлюватись" набрав популярності, однак був швидко заблокований в китайському сегменті інтернету.
Ще одними основними фігурами в цій справі є два влогери – Фан Бінг та Чен Шуші. Позиціонуючи себе як "громадські журналісти", вони розміщували в мережі відео з контентом, який китайська влада зовсім не хоче показувати світові. На початку лютого влогери припинили постити нові матеріали. Родичі та активісти заявляють про їхнє безслідне зникнення, хоча китайська поліція повідомила родичів про те, що вони просто знаходяться на "карантині".
Читайте також: В Китае новая вспышка коронавируса: за сутки 1,6 тыс случаев, заблокирован район с населением 600 тыс
Влада КНР постійно наголошує на тому, що хоче надавати лише "точну" інформацію стосовно пандемії та блокуватиме усі "фейкові" матеріали задля зниження рівня паніки серед населення. Однак, це не перша епідемія в Китаї за ХХІ століття – тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS) сколихнув державу в 2003 році та забрав понад 800 життів.
Китайці очікували, що за всі ці роки влада все ж розробила стратегію боротьби з вірусами, щоб масове зараження не повторилось знову. Однак, слідом за розчаруванням у якості охорони здоров’я в КНР населення також обурилося цензурі з боку владних структур. Обмеженню свободи слова почали активно протистояти не лише вищезгадані особи, а й велика кількість людей, що до епідемії коронавірусу фактично нічого в соцмережах не постила.
Із кожною хвилиною у світі з’являється все більше нових кейсів інфікування коронавірусом. Пандемія вже спричинила крах світової економіки та заблокувала роботу багатьох систем. Як для комуністичного режиму, Китаю важливо зберігати стерильно чисте обличчя перед світовою спільнотою та всіма силами показувати, як держава докладає максимуму зусиль у боротьбі з вірусом.
Читайте також: Китай искажает информацию о распространении коронавируса – разведка США
Попри це, настільки агресивне цензурування контенту показує спробу приховати від світу низку проблем, у вирішенні яких могли б допомогти інші держави – задля власної ж безпеки. Ситуація нагадує навмисне замовчування радянською владою аварії на Чорнобильській АЕС, однак масштаб прикладу з коронавірусом є набагато більшим.
Замість концентрації на реальних проблемах та адекватному сприйнятті критики, що спонукає до роботи над помилками, КНР вважає власний імідж важливішим за світову безпеку та фактично полює за людьми, що хоча б якимось чином хочуть достукатися до урядовців задля покращення ситуації. Водночас, китайська влада вкладає шалені кошти в рекламу власних матеріалів про героїзм лікарів та побудову лікарень за неймовірно короткі строки.
Тепер Пекін звинувачує в усьому місцеву владу, що "надто повільно" відреагувала на початок епідемії. Питанням залишається те, коли сам "центр" задумається про власні дії, тоді як увесь світ і надалі намагатиметься боротися з результатом халатності та амбіцій певної групи людей.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
