Людський мозок може генерувати хибні спогади уже за секунди після того, як очі побачили той чи інший предмет. Річ у тому, що мозок будує спогад виходячи не з того, що справді бачать очі, а з того, що є більш звичним для сприйняття.
Такий парадокс виявили вчені з Амстердамського університету, які провели чотири експерименти, аби перевірити надійність людської пам'яті. Їхніми піддослідними стали 534 особи. Результати дослідження опубліковані у журналі PLOS One, передає Обозреватель, інформує UAINFO.org.
У серії експериментів, учасникам показували літери латинського алфавіту у звичайному і дзеркальному написанні. І тести чітко показали, що мозок людини здатен сформувати хибні спогади в одну мить.
Учасникам дослідження показували шість або вісім літер на екрані. Потім їм показували "дисплей пам'яті" з рамкою, що позначала місце розташування потрібної літери. Потім з'являлися перешкоди, що містили випадкові літери, призначені для того, щоб завадити початковій пам'яті. Наприкінці їх просили згадати, яка буква була в цільовій області на першому слайді, і чи не була вона псевдобуквою.
Читайте також: Після смерті у мозку людини прокидаються зомбі-гени: що виявили вчені
Виявилося, що уже через пів секунди після того, як піддослідним показували останній слайд, кожен п'ятий помилявся щодо того, що було на найпершому. Через три секунди після перегляду останнього слайду, ілюзорний спогад формувався вже у кожної третьої людини.
Вченим вдалося встановити, що людський мозок змінював спогади відповідно до того, що він очікує побачити. Оскільки учасники дослідження були добре знайомі з латинкою, їхній мозок очікував побачити літери в справжній орієнтації, а не дзеркальній.
Тому коли піддослідним показували дзеркальні літери (Ɔ замість C), вони з більшою ймовірністю запам'ятовували псевдо-літеру як справжню, навіть після того, як пройшли лише мілісекунди.
"Схоже, що короткочасна пам'ять не завжди є точним відображенням того, що було щойно сприйнято. Натомість пам'ять формується під впливом того, що ми очікували побачити, починаючи з формування першого сліду в пам'яті", – зазначили вчені.
Дослідникам також вдалося встановити, що мова йде не про звичайну помилку людини, яка не була впевнена у тому, що бачила. Учасники експерименту заявляли про впевненість у своїх спогадах і в тому, що не припускали випадкової помилки.
Також вдалося встановити, що люди частіше замінювали псевдо-літеру на справжню, ніж навпаки. Це на думку вчених, може свідчити про те, що помилковий спогад формувався на основі загальних знань, що має людина.
Про те, що люди здатні формувати хибні спогади було відомо й раніше. Як пише Science Alert, психологи вже доводили, що фальшиві довготривалі спогади можуть бути легко сформовані.
Так, дорослих можна переконати згадати яскравий, але фальшивий спогад про те, як вони заблукали в торговому центрі та плакали в дитинстві. Аналогічно можна створити спогад про скоєння злочинів, таких як крадіжка або напад.
Вважається, що фальшиві довготривалі спогади зумовлені "теорією нечітких слідів", яка стверджує, що пам'ять складається з двох частин: дослівної – та, що відображає те, що сталося в реальному житті, та суті – в якій відбувається інтерпретація значення події.
Читайте також: Вчені відповіли на запитання, чому "ти не ти, коли голодний"
Наприклад, коли людям давали список із трьох-чотирьох взаємопов'язаних слів ("дрімати", "спати", "ліжко" і "не спати"), а потім давали другий список, вони з більшою ймовірністю запам'ятовували семантично пов'язані слова, яких не було в оригінальному списку, наприклад, сон.
Дослідники зауважили, що теорія нечітких слідів також може бути причиною ілюзій короткочасної пам'яті, але "не може повністю пояснити поточні результати".
Вчені зауважують, що їхні експерименти свідчать про те, що наш дослівний вхід у пам'ять негайно інтегрується з попереднім досвідом та очікуваннями.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
