При зниженні тарифів перш за все необхідно добиватись ось цих трьох цілей:
– повного аудиту ціноутворення на газ, оприлюднення реального газового балансу (його наша країна з 2014 р. не бачила, між іншим) і грошової оцінки збитків, нанесених газовими схемами державі в цілому і населенню конкретно;
– покарання винних в необгрунтованому підвищенні цін і заганянні населення в енергетичну бідність;
– ліквідації Нафтогазу і побудови правильної і збалансованої енергетичної інфраструктури країни.
Про це пише на своїй сторінці у Facebook В’ячеслав Ільченко, інформує UAINFO.org.
Памʼятаєте, коли вперше різко піднімали ціни на газ, то казали, що все буде в порядку, зростання покриють субсидіями? А це була пастка. Бо в 2014 р. субсидіарний фонд був 75 млрд. грн., а зараз він всього 26 млрд. грн. При цьому ціни кілька разів зростали.
А все було дуже просто — це відомий психологічний трюк. Людині дуже просто згоджуватись на всі наступні підвищення цін, якщо вона "схавала" перше — бо оцей перший факт схвалення вважається нею чимсь на зразок підписання контракта. А далі це підсвідоме відчуття акуратно підкріплюється чергуванням фраз-заготовок — то розповідають про ось-ось на мазі зниження, то повідомляють про підвищення, бо люди за це проголосували.
Читайте також: Корнейчук: Что происходит на самом деле с тарифами? Мы видим сговор Зеленского, Ермака, "Нефтегаза", Коломойского и Фирташа
Люди у нас багато за що голосували, але от в тарифному питанні вони точно не голосували за підвищення тарифів. І це чітко зафіксовано в програмі президента Зеленського. Є кілька відосиків, де "он обещался, прямо на камеру, лупалами своими глядя" знизити тарифний тиск. А це уже можна вважати за свідчення і навіть явку з повинною по ст. 108 Конституції України — єслічо, це моє особисте оціночне судження. Бо якщо президент кілька разів обіцяв зниження тарифів прямим текстом, має при цьому ручну більшість і ручний же уряд, а відбувається навпаки — то це явне свідчення непрофпридатності і неспроможності виконувати свої обовʼязки.
Читайте також: Взрыв на мировом рынке газа: цены в Европе взлетели на 400%
Але я не про це хотів би поговорити. Швидше за все, протести людей все-таки призведуть до невеличкого, але все-таки зниження ціни — теж із чисто піарних і психологічних міркувань. А люди у нас доведені до такої ручки, що цю подачку можуть сприйняти за досягнення цілі.
Якщо цих цілей досягнуто не буде — ми не просто зайдемо на інше коло підвищення цін. Ми потерпимо енергетичну катастрофу — маючи при цьому атомну енергетику, розвинену вугільну галузь і навіть зелено-енергетичний потенціал.
Над нами сміятимуться не те що в "95 кварталі" — обхохочуться навіть заморожені тушки в холодильниках.
Да, це настільки серйозно. Допригались.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
